Рішення № 33955851, 03.10.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 2218/1064/2012

Провадження № 22-ц/792/1541/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Гринчука Р.С.,

суддів: Купельського А.В., Фанди В.П.,

при секретарі Маценюк Д.О.,

з участю представника позивача - Ольховського Є.Ф.,

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку „Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку „Надра" на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2013 року, -

встановила:

В січні 2012 року ПАТ КБ „Надра" (далі - Банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту в солідарному порядку.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_2 умов кредитного договору щодо своєчасної та повної оплати отриманих у кредит грошових коштів та процентів за їх користування станом на 09.12.2011 року виникла заборгованість в сумі 35 159,07 дол. США, що еквівалентно по курсу НБУ 280 917,45 грн.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ПАТКБ „Надра" та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель взяла на себе зобов'язання відповідати за невиконання умов кредитного договору позичальником ОСОБА_2 у повному об'ємі.

На вимогу банку погасити суму боргу відповідачі не відреагували, що змусило його звернутися до суду з позовною заявою.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі Банк просить скасувати рішення суду та ухвалити нове

_____________

Головуючий у першій інстанції - Карплюк О.І.. Справа № 2218/1064/2012

Провадження № 22-ц/792/1541/13

Доповідач - Гринчук Р.С. Категорія №19,27

рішення про задоволення його вимог в зв'язку з порушенням судом норм матеріального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

На думку апелянта суд не врахував тих обставин, що незважаючи на відсутність підпису ОСОБА_2 на договорі „Автопакет" від 12.06.2008 року № 12/06/2008/840-К/99, фактичне отримання нею грошових коштів в кредит для придбання автомобіля підтверджується іншими письмовими доказами; боржник після укладення вказаного договору здійснила 21 проплату в рахунок погашення кредиту; після підписання додаткової угоди до договору від 12.06.2008 року № 12/06/2008/840-К/99, ОСОБА_2 було проведено 5 оплат кредитної заборгованості; суд не звернув уваги на те, що позовні вимоги стосувалися стягнення кредитного боргу за додатковою угодою №99/2 від 28.05.2009 року до договору „Автопакет" від 12.06.2008 року; відсутність підпису на договорі та дата, вказана у договорі поруки №99-П, укладеного між ним та ОСОБА_4 пояснюється технічною помилкою і не може бути підставою вважати договори „Автокредит" та поруки недійсними.

В суді представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник ОСОБА_2 судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив та пояснив, що рішення суду є законним та обґрунтованим.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи була повідомлена відповідно до вимог до ч. 1 ст. 77 ЦПК України.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 1 статті 309 цього Кодексу визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, допустив порушення норм матеріального права, в зв'язку з чим оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Відмовляючи в задоволенні позову суд виходив з того, що договір „Автопакет" № 12/06/2008/840-К/99 від 12.06.2008 року та договір поруки №99-П від 18 грудня 2007 року, укладений між Банком та ОСОБА_4 є недійсними з підстав, передбачених ч. 3 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України, оскільки в договорі кредиту відсутній підпис позичальника, а договір поруки від імені Банку було укладено особою, яка діяла на підставі довіреності від 2 квітня 2008 року, враховуючи що договір датований 18 грудня 2007 року.

З висновками суду погодитися не можна з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 12 червня 2008 року ОСОБА_2 отримала в ПАТ КБ „Надра" у кредит грошові кошти в розмірі 26 487,84 дол. США з кінцевим терміном повернення до 11 червня 2013 року під 10,3% річних із внесенням щомісячно мінімальної суми платежу 570,01 дол. США, з метою придбання автомобіля.

Кредит був отриманий відповідачем на підставі кредитного договору „Автопакет" № 12/06/2008/840-К/99 від 12.06.2008 року, в якому відсутній підпис позичальника.

В подальшому між Банком та ОСОБА_2 було укладено додаткові угоди до вищевказаного договору, які підписані обома сторонами: №99/1 від 19 вересня 2008 року, відповідно до умов якої розмір процентів за користування кредиту збільшився до 12,7%, щомісячна сума мінімального платежу склала 472,38 дол. США, строк погашення кредиту збільшився до 11.06.2015 року; №99/1 від 20 жовтня 2008 року; від 9 квітня 2009 року, за умовами якої відсоткова ставка за користування кредитними коштами становить 11,7% та №99/2 від 28 травня 2009 року, в якому мінімальна сума щомісячного платежу встановлена на рівні 464,90 дол. США. Кінцевий термін погашення - до 11 червня 2016 року під 11,7% річних.

Відповідно до розрахунку суми боргу, наданого Банком, починаючи з 21.07.2008 року і до 27.05.2011 року ОСОБА_2 вносилися кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості не в повному розмірі, що свідчить про визнання нею суми боргу.

За період з 12.06.2008 року по 09.12.2011 року заборгованість за кредитом становить 35 159,07 дол. США, еквівалентних 282 737 грн. 45 коп., з яких: 23 869,29 дол. США - борг по тілу кредиту; 6 539,94 дол. США, що еквівалентно 52 253,47 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; 2 101,06 дол. США, що відповідає 16 787,26 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту; 2 648,78 дол. США, що еквівалентно 21 163,49 грн. - штраф.

В заяві на ім'я директора філії ВАТ КБ „Надра" Хмельницького РУ від 4 червня 2008 року ОСОБА_2 просить надати їй кредит терміном 36 місяців на придбання автомобіля „Мазда 3".

Як вбачається зі змісту рахунку-фактури від 4 червня 2008 року ОСОБА_2 оплатила 142 800 грн. вартості автомобіля „Мазда 3" ДП Мотор-Центр Поділля" ТОВ „Мотор-Центр".

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу в кредит №10/06 від 10 червня 2008 року, укладеного між ДП „Мотор-Центр Поділля" та ОСОБА_2, сторони домовилися про придбання автомобіля „Мазда3" за ціною 142 800 грн., які отримані покупцем в кредит від банку.

В свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 11 червня 2008 року за вищевказаною особою зареєстровано автомобіль „Мазда3", 2008 року випуску з відміткою про кредит в ПАТ КБ „Надра".

Оцінюючи вказані докази в їх сукупності у відповідності до ст. 212 ЦПК України колегія суддів приходить до висновку про те, що в даному випадку факт отримання відповідачкою у кредит грошових коштів у банку на підставі договору „Автопакет" № 12/06/2008/840-К/99 від 12.06.2008 року мав місце, тому підстав стверджувати про те, що він є недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 203 ЦК України та відмовляти в зв'язку з цим у задоволені позову до боржника враховуючи вимоги ст.ст. 526, 1054 ЦК України колегія суддів не вбачає.

При цьому визначення позивачем суми боргу по сплаті пені та штрафу в іноземній валюті - доларах США не відповідає вимогам кредитного договору, додаткової угоди до договору а також суперечить закону, оскільки у відповідності з вимогами ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України, Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю", ст. 5 зазначених договорів, нарахування та стягнення пені та штрафів повинно бути проведено в гривні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність встановлення вищевказаних сум пені та штрафів, які підлягають до стягнення з відповідачки в національній валюті, в нарахованому банком розмірі в доларах США за курсом НБУ станом на дату подання позовної заяви до суду - 37 950 грн. 75 коп.

Підстави відповідальності поручителя за договором поруки передбачені ст.ст. 553, 554 ЦК України.

Підстави припинення договору поруки визначені в ст. 559 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідно до договору поруки 99-П від 18 грудня 2007 року поручитель ОСОБА_4 зобов'язалася перед Банком відповідати за виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №12/06/2008/840-К/99 від 12 червня 2008 року в повному об'ємі. Дія договору закінчується належним виконанням позичальником або поручителем зобов'язань по кредитному договору.

Слід зауважити, що договір поруки не передбачає можливості та порядку зміни умов основного договору кредиту.

З вищезазначених додаткових угод до договору „Автопакет" № 12/06/2008/840-К/99 від 12.06.2008 року вбачається, що Банк за домовленістю з боржником, без попередження та погодження з боку поручителя ОСОБА_4 неодноразово (тричі) змінював в сторону збільшення процентну ставку за користування кредитними коштами, та строк користування кредитом, що призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

За таких обставин, у відповідності до ч. 1ст. 559 ЦК України договір поруки 99-П від 18 грудня 2007 року слід вважати припиненим, в зв'язку з чим ОСОБА_4 не може нести відповідальності за виконання ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за договором кредиту.

Та обставина, що договір поруки від імені Банку підписаний його посадовою особою за довіреністю, в якій зазначено дату її видачі - 2 квітня 2008 року, тобто пізніше, ніж було укладено договір поруки - 18 грудня 2007 року є нічим іншим, як описка, що підтверджується вище дослідженими письмовими доказами.

При цьому ОСОБА_4 не заперечувала укладення цього договору саме 18 грудня 2007 року, в суд з позовом щодо законності його укладення не зверталася, тому підстав для визнання його недійсним на підставі ч. 1 ст. 215, ч. 3 ст. 203 ЦК України колегія суддів не вбачає.

Оскільки в даному випадку ОСОБА_2 неодноразово періодично протягом 2008 - 2011 років сплачувала кошти в рахунок погашення кредитної заборгованості, що відображено в розрахунку боргу, тому з врахуванням вимог ст. 257, п. 1 ч. 2 ст. 258, ст. 264, ст. 267 ЦК України, п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів" наслідки, передбачені в зв'язку зі спливом строків позовної давності в даному випадку застосовані бути не можуть.

Заходи забезпечення позову, вжиті судом першої інстанції ухвалою від 22 листопада 2012 року слід залишити чинними.

Судові витрати між сторонами підлягають розподілу за правилами ст. 88 ЦПК України. На користь Банку за рахунок ОСОБА_2 підлягає стягнення сума сплаченого судового збору в розмірі 2 809, 17 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку „Надра" задоволити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „Надра" 23 869,29 дол. США боргу по тілу кредиту, що за курсом НБУ становить 190 713,24 грн.; 6 539,94 дол. США, що еквівалентно 52 253,47 грн. - заборгованість по сплаті відсотків; 16 787,26 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 21 163,49 грн. штрафу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку „Надра" 2 809,17 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Заходи забезпечення позову у вигляді арешту на транспортний засіб -- автомобіль „Мазда3", 2008 року випуску, державний реєстраційний знак НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2 залишити чинними.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук