Ухвала суду № 33955448, 03.10.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2561/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19,27 Ротаєнко Д.С. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Вініченко Б. Б. суддів Храпко В. Д. , Дмитренко М. І. при секретаріЯремич В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

В травні 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що відповідно до договору № б/н від 26 травня 2008 р. відповідач отримав кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки. Відповідач, своїм підписом у заяві, підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та Банком договір.(на підставі ч.1 ст.634 ЦК України). Проте, в зв'язку з порушенням боржником зобов'язань за вищевказаним договором, в нього виникла заборгованість у сумі 44 039,7 грн., яка складається з наступного: 13 272, 69 грн. - заборгованість за кредитом, 25 364,08 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 829,61 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи: 500,00 грн. (фіксована частина) та 2 073,32 грн. (процентна складова), що стало причиною звернення банку до суду.

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь банку заборгованість за кредитним договором від 26 травня 2008 року в сумі 44 039 грн 70 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Монатирищенського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2013 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити повністю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення виходячи з наступного.

Згідно до вимог п. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_6 був укладений договір від 26 травня 2008 року, відповідно до якого Кредитор надає Позичальнику кредит у розмірі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30 квітня 2013 року має заборгованість у сумі 44 039,7 грн., яка складається з наступного: 13 272, 69 грн. - заборгованість за кредитом, 25 364,08 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 829,61 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, а також штрафи: 500,00 грн. (фіксована частина) та 2 073,32 грн. (процентна складова), що стало причиною звернення банку до суду.

Розрахунок суми заборгованості позивач приєднує до матеріалів справи.

Задовольняючи позовні вимоги банку, суд першої інстанції виходив з того, що даний кредитний договір складається із: заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_7.

Про згоду відповідача на укладення договору саме в такій формі та ознайомлення відповідача з Умовами надання кредиту свідчить підпис ОСОБА_6 про те, що він згоден, що така заява разом із запропонованими ОСОБА_7 Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Зобов'язався про всі зміни повідомляти банк не пізніше 15 днів з моменту їх виникнення. Своїм підписом він підтвердив факт про надану йому повну інформацію про умови кредитування в ОСОБА_7, а також його місцезнаходження та інше.

Власним підписом в Заяві позичальника відповідач засвідчив і згоду і ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України, договір вважається укладеним у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Оскільки, зазначений договір чи окремі його положення сторонами не оскаржувалися та недійсними не визнавалися, тому вони є діючими для сторін, а виконання договору є обов'язковим.

Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин колегія суддів вважає, що позичальник неналежно виконував свої зобов'язання по договору, своєчасно не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування ним, внаслідок чого у нього перед банком виникла заборгованість по кредиту.

Розахунок заборгованості відповідачем не спростований і не оспорений в передбаченому законом порядку, докази в обґрунтування його неправильності суду надані не були. Позичальник неналежно виконував свої обов'язки по договору тим, що своєчасно не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування ним, внаслідок чого у нього перед банком виникла заборгованість по кредиту.

На підставі наведенного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є законним і обгрунтованим на зібраних по справі доказах, відповідає вимогам матеріального і процессуального права.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, були предметом судового розгляду, і не дають підстав для його відміни або зміни.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, п. 1 ст. 308, ст. ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2013 року - відхилити.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 14 серпня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили одразу після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий :

Судді :