Рішення № 33955420, 07.10.2013, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкас

номер справи 711/4195/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді Степаненко О.М.

при секретарі Матяш К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -

в с т а н о в и в:

Свої вимоги позивач (з урахуванням зміни підстав їх обґрунтування) доводить наступним, так у грудні 2012 року відповідач ОСОБА_2 взяла на себе обов'язок перед фізичною особою (далі - замовником) виконати роботу, а саме виконати внутрішні ремонтно-монтажні роботи у приватному будинку, облаштувати його необхідними внутрішніми комунікаційними зв'язками, організувати простір кімнат побутовими засобами.

Для організації та виконання такої роботи ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 з пропозицією розробити проект з технічними характеристиками внутрішнього дизайну приватного будинку своїми засобами та матеріалами, на що остання погодилась.

ОСОБА_1, виконала першу частину замовлення ОСОБА_2, зокрема, розробила та роздрукувала у паперовому вигляді ескізи кімнат будинку та висунула вимогу останній надати гарантії, що кошти за виконану роботу будуть сплачені, оскільки замовник просив декілька разів проект переробити.

В якості надання ОСОБА_1 гарантій, ОСОБА_2 склала розписку, якою вона взяла на себе обов'язок сплатити кошти в розмірі 6300 доларів США за виконану роботу після розрахунку з нею замовником.

Після чого проект дизайну будинку з усіма розділами був повністю виконаний та переданий ОСОБА_2

Під час впровадження вказаного проекту у ОСОБА_2 виник конфлікт з замовником щодо якості виконання нею робіт, в результаті чого від її послуг замовник відмовився, за роботу не розрахувався.

На вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розрахуватись за розроблений проект, остання відмовилась, посилаючись на те, що замовник не провів з нею розрахунків за виконану роботу.

Позивач вважає, що умова, що міститься в розписці про розрахунок відповідача з позивачем після розрахунку з замовником не створює ніяких правових наслідків, а необхідність виплати коштів позивачці є обов'язком відповідача за законом.

Так, згідно ст.ст. 837, 838 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик викопати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник має право залучати до роботи інших підрядників (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за виконання зобов'язань субпідрядника, а генеральний підрядник є відповідальною перед субпідрядником за неналежне виконання своїх обов'язків за договором.

Предметом договору підряду може будь-яка робота, у процесі виконання якої створюється результат, що передається замовнику.

У даному випадку, на думку позивача, ОСОБА_2 уклала із замовником усний договір підряду, яким остання зобов'язалась виконати ремонт приватного будинку.

ОСОБА_1, виконуючи роботу на замовлення ОСОБА_2 розробити проект дизайну, виступала між нею та замовником як субпідрядник, однак, замовник розірвав договірні відносини з ОСОБА_2

Вказаний у розписці обов'язок ОСОБА_2 сплатити за роботу кошти ОСОБА_1 погоджувався між ними договором субпідряду, а відповідальність відповідачки як генерального підрядника за невиконання обов'язків замовника випливає із ч.2 ст. 838 ЦК України, яка передбачає, що генеральний підрядник несе відповідальність перед субпідрядником за порушення виконання зобов'язань.

При цьому ОСОБА_2 не позбавлена права заявити регресні вимоги до замовника про стягнення суми коштів за виконану роботу.

Тому, зазначене відповідачкою відступлення у розписці, що вона сплатить кошти позивачці за роботу після розрахунку з нею замовником, суперечить нормам ЦК України, що є актом цивільного законодавства.

Із положень ч.3 ст. 6 ЦК України вбачається, що сторони не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо обов'язковість для сторін положень цих актів випливає з їх місту або із суті відносин між сторонами.

Зміст ч.1 ст. 837 ЦК України дає підстави припустити, що принцип ризику не може бути скасований правочином сторін.

Субпідрядний договір є різновидом договору підряду, тому до нього застосовуються як загальні норми цивільного законодавства, так і загальні положення про підряд, що містяться у 1 параграфі гл. 6 і цього кодексу.

Строк виконання вказаного зобов'язання ОСОБА_2 у розписці не встановлений, тому ОСОБА_1 має право вимагати його виконання у будь-який час на підставі ч.2 ст. 530 ЦК України.

Просять стягнути з ОСОБА_2 суму коштів 6 300 доларів США, еквівалентної 50400 грн., а також судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги підтримала, пояснила, що відповідач ОСОБА_2 частково розрахувалась з нею, передавши їй 600 доларів США, а тому просила стягнути із останньої 5700 доларів США з підстав, викладених в зміненій позовній заяві.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_3 під час судового розгляду позовні вимоги не визнав, пояснив, що дійсно в грудні 2012 року його довіритель ОСОБА_2 запропонувала ОСОБА_1 роботу - розробити разом з нею дизайн будинку, на що остання погодилася. Оплата за виконану роботу становила 6300 доларів США, які відповідач повинна була сплатити після розрахунку з нею замовником. На виконання їхньої домовленості нею була складена розписка. Так як замовник був незадоволений роботою, яку позивач надавала разом з нею, - він відмовився від їхніх послуг та не виплатив ніяких грошових коштів. Складену розписку адвокат вважає договором, за яким ОСОБА_2 зобов'язалась після настання певного випадку, а саме, після розрахунку зі нею замовником, виплатити грошову суму в розмірі 6300 доларів США. Але, так як випадок не настав, тому зобов'язання згідно розписки у неї відсутні, а у ОСОБА_1 не має право вимоги.

Суд, заслухавши пояснення сторін, оцінивши представлені сторонами докази, в тому числі й матеріали кримінального провадження №12013110100003125, отримані з Шевченківського РУ ГУМВС України в м.Києві, встановлює підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Перевіряючи правову підставність (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог) суд встановив наступне.

Так за змістом диспозиції ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Аналіз змісту даної статті дозволяє суду зробити висновок, що легальне визначення договору підряду вміщує лише його основні ознаки: 1) виконання таких робіт здійснюється за завданням замовника; 2) на ризик підрядника; 3) результати робіт передаються замовнику; 4) замовник повинен прийняти та оплатити результати виконаної робити.

Судом встановлено, і це не заперечується сторонами, що у грудні 2012 року відповідач ОСОБА_2 взяла на себе обов'язок перед фізичною особою-замовником виконати роботу, а саме виконати внутрішні ремонтно-монтажні роботи у приватному будинку, облаштувати його необхідними внутрішніми комунікаційними зв'язками, організувати простір кімнат побутовими засобами.

Суд погоджується із правовими обґрунтуваннями позивача і вважає, що у даному випадку ОСОБА_2 уклала із замовником усний договір підряду, яким остання зобов'язалась виконати ремонт приватного будинку.

Суд вважає, що форма договору підряду може бути усною, і визначається відповідно до положень ст. 205 ЦК України.

В свою чергу, для організації та виконання такої роботи ОСОБА_2 звернулась до ОСОБА_1 з пропозицією розробити проект з технічними характеристиками внутрішнього дизайну приватного будинку своїми засобами та матеріалами, на що остання погодилась.

Статтею 838 ЦК України встановлений порядок договорних правовідносин між генеральним підрядником та субпідрядником, зокрема, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник ОСОБА_2 виступає перед ОСОБА_1 як генеральний підрядник, а ОСОБА_1 - як субпідрядник. Вказані норми зобов'язують ОСОБА_2 як генерального підрядника відповідати перед субпідрядником ОСОБА_1 за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Суд погоджується з обґрунтуванням позивача та вбачає у правовідносинах, які виникли між позивачем і відповідачем, як відносини між генеральним підрядником та субпідрядником.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Предметом договору субпідряду була робота по проектуванню внутрішнього дизайну приватного будинку, яка не потребує одержання ліцензій на такий вид діяльності, а при тій умові, що норми гл. 61 про підряд ЦК ніяких обмежень стосовно суб'єктивного складу не містять, тому, за висновками суду, за загальним правилом фізичні особи можуть виступати і як генпідрядник і субпідрядник.

Судом також встановлено, що домовляючись з ОСОБА_1 про виконання роботи, ОСОБА_2 склала розписку, якою вона взяла на себе обов'язок сплатити кошти в розмірі 6 300 доларів США за виконану роботу після розрахунку з нею замовником.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені ними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

А тому, зобов'язавшись у розписці сплатити за роботу кошти, ОСОБА_2 тим самим уклала за своєю суттю договір субпідряду з ОСОБА_1, підтверджуючи як його укладання так і умови договору.

Досліджуючи розписку, суд встановив справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа і зробив відповідні правові висновки, що зобов'язує й постанова Верховного Суду України від 18.09.2013 року по справі № 6-63цс13.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно бути виконане належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Таким чином, розірвання договірних відносин замовника з ОСОБА_2 не позбавляє обов'язку останньої в силу положень ст. ч.2 ст. 838 ЦК України розрахуватись з ОСОБА_1 Застосовані норми спростовують пояснення відповідача про відмову у поверненні боргу з підстав непроведення розрахунків між нею та замовником.

Крім того, предметом розписки, яка переглядається, є іноземна валюта.

Відповідно до частини другої статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначений грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

Таким чином, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню борг в сумі 45560,10 грн. (5700 доларів США х 7,993 грн.).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь позивача із відповідача також необхідно стягнути сплачені позивачем судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 685 грн. (455,60 грн.+114,70 грн.+114,70 грн.).

Керуючись ст. ст. 11, 202, 205, 533, 837, 838 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 60, 84, 88, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в сумі 45560,10 грн., судові витрати в сумі 685 грн., а всього 46245,10 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий О.М.Степаненко