Ухвала суду № 33955310, 01.10.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22ц/791/2996/2013р. Головуючий в І інстанції: Гонтар Д.О.

Категорія: 46-50 Доповідач: Чиркова К.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року жовтня місяця 01 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого: Чиркової К.Г.

Суддів: Пузанової Л.В.

Ігнатенко П.Я.

при секретарі: Биковій Ю.В.

з участю адвоката: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09 серпня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2013 року ОСОБА_5, яка діє від імені ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що батьком ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, є відповідач у справі.

Після припинення спільного проживання малолітня дитина проживала з матір'ю, яка на даний час зареєструвала шлюб з громадянином Німеччини та бажає забрати доньку до Німеччини, батько дитини вихованням дитини не займається і не заперечує проти виїзду доньки за кордон для постійного проживання з матір'ю однією родиною, про що подав відповідну заяву.

Зважаючи на те, що єдиним дозвільним документом, який дає право на постійне місце проживання малолітньої дитини з матір'ю в іншій родині, є рішення суду, позивач просила суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав на малолітню ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та передати виключне право піклування матері.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 09 серпня 2013 року в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав відмовлено за необґрунтованістю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду нормам матеріального права. Зокрема, суд не врахував положення ст.12 Конвенції ООН «Про права дитини» та те, що впродовж останніх трьох років донька проживала з бабусею без родини, батько дитини протягом тривалого часу належного виховання та утримання дитині не надає, на свою повну опіку не бере, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом установлено, що від спільного проживання сторони мають доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після припинення спільного проживання сторін проживала з матір'ю.

30.04.2011 року позивач ОСОБА_3 уклала шлюб з громадянином Німеччини ОСОБА_10 та змінили призвище на ОСОБА_3 З 2011 року малолітня донька сторін перебуває на утриманні та вихованні дідуся та бабусі ОСОБА_11 і ОСОБА_5

Батько дитини спілкується із донькою по телефону, надає матеріальну допомогу не регулярно та не заперечує проти проживання доньки разом із матір'ю в Німеччині, однак не згоден з позбавленням його батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1.

За висновком виконавчого комітету Суворовської районної у м. Херсоні ради від 06.08.2013 року ОСОБА_4 спілкується з донькою по телефону, допомагає матеріально, тому позбавлення відповідача батьківських прав є недоцільним.

Посилаючись на підставу позбавлення відповідача батьківських прав позивач зазначала, що рішення суду про позбавлення батьківських прав батька дитини, є єдиним дозвільним документам, на постійне місце проживання дитини з нею в новій родині.

Відповідно до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Підстави для позбавлення батьківських прав, які зазначені в указаній нормі є вичерпними, тому жодні інші обставини не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав одного з батьків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в позові про позбавлення батьківських права ОСОБА_4, оскільки підстави для позбавлення батьківських прав, які зазначені в указаній нормі є вичерпними, тому жодні інші обставини не можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав одного з батьків.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, доказах і як такі, що висновки суду не спростовують підлягають відхиленню.

Посилання апелянта на те, що відповідач не спілкується з дитиною та не виявляє турботи про її матеріальне та духовне виховання, не може бути підставою для задоволення позову щодо позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_4 відносно своєї малолітньої доньки ОСОБА_6, оскільки, як слідує із матеріалів справи, відповідач не ухиляється умисно від виховання та спілкування з дитиною.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що доводи, на які посилається апелянт, вимагаючи позбавлення батьківських прав відповідача, не є такими, що заслуговують на застосування такого крайнього заходу впливу, яким є позбавлення батьківських прав на дитину.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування чи зміни не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: