Постанова № 33953884, 04.10.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2013 року Справа № 917/1286/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - Ємець Р.Ю. - дов. б/н від 28.08.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2432П/1-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2013р. у справі № 917/1286/13

за позовом ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", м. Харків

до Відділу управління комунального майна, що належить до спільної власності територіальних громад Карлівського р-ну, Полтавської обл., м. Карлівка

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.07.2013 р. у справі № 917/1286/13 (суддя Кльопов І.Г.) позов задоволено. Визнано право власності ВАТ НАСК "Оранта" на: нежитлове приміщення № 1 (призначення - кабінет), корисною площею 22,5 кв.м.; нежитлове приміщення № 2 (призначення - кабінет), корисною площею 23,0 кв.м.; нежитлове приміщення № 3 (призначення - кабінет), корисною площею 10,5 кв.м.; нежитлове приміщення № 4 (призначення - кабінет), корисною площею 10,7 кв.м.; нежитлове приміщення № 5 (призначення - кабінет), корисною площею 13,4 кв.м.; нежитлове приміщення № 8 (призначення - кабінет), корисною площею 10,1 кв.м.; нежитлове приміщення № 9 (призначення - кабінет), корисною площею 13,9 кв.м.; нежитлове приміщення № 10 (призначення - кабінет), корисною площею 10,7 кв.м. - загальною площею 114,8 кв.м., що розташовані на 1-му поверху будинку за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна, 54-А. Стягнуто з Відділу управління комунального майна, що належить до спільної власності територіальних громад Карлівського р-ну на користь ВАТ "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" витрати по сплаті судового збору в розмірі 9273,04 грн.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача не з'явився, 02.10.2013р. на адресу суду від нього надійшло клопотання про визнання неявки представника ВАТ "НАСК "Оранта" у судове засідання з поважних причин та призначення нової дати судового засідання.

Судова колегія, розглянувши дане клопотання відповідача, вважає його необґрунтованим, не доведеним належними доказами та таким, що не підлягає задоволенню. До того ж, як зазначено в п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України).

Враховуючи викладене та те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте позивач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України і двічі не з'являвся в судові засідання, а також виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, повторно розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення господарським судом Харківської області обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, 17.07.1979р. рішенням № 157 виконавчий комітет Карлівської районної ради народних депутатів дозволив інспекції Держстраху прийняти дольову участь в будівництві учбового корпусу управління сільського господарства та по закінченню даного будівництва вирішив виділити інспекції Держстраху приміщення загальною площею 116 кв.м.

Планами фінансування заходів обласного управління Держстраху був встановлений порядок виплат в рамках дольової участі в будівництві, згідно чого, інспекція Держстраху на протязі 1979-1980 років мала виплатити 45 000 крб. (30000крб. від 16.01.1997р. та 15000крб. від 21.12.1979р).

Згідно довідки від 15.04.1982 року № 167, наданої Карлівською міжгосподарською пересувною механізованою колоною № 10, вищевказана сума була сплачена Інспекцією Держстраху, тобто, інспекція Держстраху виконала обов'язок щодо сплати 45 000 крб., що є підтвердженням її дольової участі в будівництві та права на передачу на баланс інспекції Держстраху 116 кв. м. приміщення в будівлі.

У процесі корпоратизації відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про створення Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" від 7 вересня 1993 року № 709 перетворено Українську державну комерційну організацію у відкрите акціонерне товариство HACK "Оранта" з передачею йому майнових прав і обов'язків Укрдержстраху. Фонд державного майна виступив засновником Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" з боку держави.

Карлівське районне відділення HACK "Оранта" на даний час розташоване в нежитловому приміщенні № 2 (призначення - кабінет), корисною площею 23,0 кв.м.; нежитловому приміщенні № 3 (призначення - кабінет), корисною площею 10,5 кв.м.; нежитловому приміщенні № 4 (призначення - кабінет), корисною площею 10,7 кв.м - загальною площею 44,2 кв.м. в будинку, що знаходиться за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна, 54-А.

Судом першої інстанції також було встановлено, що у відповіді на претензію Карлівського районного відділення HACK "Оранта" про передачу на баланс і експлуатацію службового приміщення розміром 116 м.кв. (від 06.09.1994р. за вих. №236) Карлівське районне управління сільського господарства повідомило, що претензія підлягає задоволенню та для прийняття відповідного рішення необхідно звернутися до виконкому Карлівської районної Ради народних депутатів, так як управління сільського господарства є одним із його відділів і самостійно вирішити це питання немає можливості.

Таким чином, HACK "Оранта" приймала дольову участь в будівництві учбового корпусу управління сільського господарства та сплатило 45000 крб.

HACK "Оранта" зверталася до голови районної ради народних депутатів Карлівського району (лист від 4.03.1994р. за вих. №30, лист від 18.08.1994р. за вих. №30, від 18.06.2002р. за вих. №67) з проханням вирішити питання про передачу на баланс відділення Карлівського району Полтавської обласної дирекції НАСК "Оранта" службового приміщення, але відповідей на ці листи в матеріалах справи не має.

До Карлівського районного відділення HACK "Оранта" надійшов лист (вих. № 02-02/48) від Карлівської районної ради Полтавської області, в якому вказано про необхідність укладення договору оренди нежитлових приміщень, в яких знаходиться Карлівське районне відділення HACK "Оранта".

HACK "Оранта" своїм листом від 30.01.2012 р. (вих. № 10-05/4546) повідомило Карлівську районну раду Полтавської області, що нежитлове приміщення, в якому знаходиться Карлівське районне відділення HACK "Оранта", було виділено відповідно до рішення виконавчого комітету Карлівської районної ради народних депутатів від 17 липня 1979 року № 157 на умовах дольового учасника будівництва загальною площею 116 кв. м.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 329 ЦК України, юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Стаття 392 ЦК України передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведене та те, що матеріалами справи підтверджено прийняття позивачем дольової участі в будівництві учбового корпусу управління сільського господарства та сплату 45000 крб., він став добросовісним набувачем, законним власником майна. А оскільки відповідач не визнає право HACK "Оранта" на 116 кв.м спірного приміщення, то позивач обґрунтовано звернувся до суду з даним позовом.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що на момент розгляду справи право власності на оспорюване майно вже було оформлено за територіальною громадою м. Карлівка Полтавської області є необґрунтованими та не доведеними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача та визнав право власності на нежитлові приміщення загальною площею 114,8 кв.м., що розташовані на 1-му поверху будинку за адресою: м. Карлівка, вул. Леніна, 54-А.

На підставі викладеного, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції прийняте при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2013 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.07.2013 р. у справі № 917/1286/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 04.10.2013 року

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.