Постанова № 33953673, 26.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року Справа № 924/27/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), . Кондратова І.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 58)" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року у справі № 924/27/13-г за позовом Державного підприємства "Березнівське лісове господарство" до Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 58)" про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У січні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 170 139,56 грн., пені в сумі 6 600,75 грн., 1190,95 грн. інфляційних сум та 3% річних в сумі 2866,73 грн. на підставі укладених між ними договору від 10.01.2012 року № 22 та біржового договору від 29.02.2012 року № 230/286л-12 у зв'язку з порушенням відповідачем умов зазначених договорів щодо оплати отриманої продукції.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013 року (суддя Муха М.Є.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 103 384,18 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 157,71 грн. та 788,58 грн. пені, а в позові про стягнення 60 451,85 грн. основного боргу, 1190,95 грн. інфляційних сум та 5 812,17 грн. пені відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року (судді Савченко Г.І., Грязнов В.В., Мельник О.В.) зазначене рішення суду першої інстанції:

- скасовано в частині відмови в позові про стягнення 60451,85 грн. основного боргу та стягнуто з відповідача на користь позивача 170 139,56 грн. основного боргу;

- скасовано в частині відмови в позові про стягнення 2709,02 грн. річних та стягнуто з відповідача на користь позивача 2866,73 грн. річних;

- скасовано в частині відмови в позові про стягнення втрат від інфляції в сумі 1190,95 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 1190,95 грн. втрат від інфляції;

- скасовано в частині відмови в позові про стягнення пені в сумі 5812,17 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 1716,01 грн. пені, а в решті позову про стягнення пені в сумі 4884,74 грн. відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає, що постанова апеляційного господарського суду є законною і обґрунтованою та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 26.09.2013 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 10.01.2012 року між ДП "Березнівське лісове господарство" (продавець) та ДП "Підприємство замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 58)" (покупець) укладено договір № 22, за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах франко-склад продавця необроблену деревину. Орієнтовна кількість товару становить 600 куб.м. Загальна сума договору становить 270 300 грн.

Поставка товару за цим договором здійснюється на умовах франко-склад продавця місячними партіями. Термін поставки - 1 квартал 2012 року. Покупець вивозить товар своїм транспортом за свій рахунок. (п.5.1, 5.2, 5.3 договору).

Згідно з п. 7.1 договору № 22 платіж (100 % попередня оплата) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця.

29.02.2012 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 230/28л-12, відповідно до умов якого за результатами проведення аукціону з продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2012 року, який відбувся 29.02.2012 року, продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (франко-нижній склад) необроблену деревину за номерами лотів, наведених в п. 4.1 договору, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.

За п. 4.2 договору загальна сума договору становить 125 750 грн. без врахування ПДВ.

Відповідно до п. 7.1 договору № 230/28л-12 платіж (передплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури протягом 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати.

Додатковою угодою від 02.04.2013 року № 1 до договору від 29.02.2012 року № 230/286л-12 сторони п. 4.2 цього договору виклали в новій редакції: "Загальна сума договору 254 000грн. без ПДВ"; п. 7.1. "Платіж здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару протягом 10 банківських днів з моменту поставки товару покупцю"; п. 9.2. "У разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що буде діяти на момент прострочення, за кожний день такого прострочення".

Позивачем згідно з видатковими накладними від 25.01.2012 року № РН-0000064, від 30.03.2012 року № РН-0000426, від 31.03.2012 року № РН-0000438, від 17.07.2012 року № РН-0001049, від 17.07.2012 року № РН-0001092, від 17.07.2012 року № РН-0001057, від 24.07.2012 року № РН-0001090, від 24.07.2012 року № РН-0001093, рахунків-фактур від 25.01.2012 року № СФ-0000056, від 31.03.2012 року № СФ-000249, товарно-транспортних накладних від 25.01.2012 року № 37228913, від 30.03.2012 року № 37946613, від 31.03.2012 року № 37960861, від 18.07.2012 року № 39367065, від 18.07.2012 року № 39367040, від 24.07.2012 року № 39471891 було поставлено відповідачу товару на загальну суму 207 464,56 грн.

Відповідачем частково сплачено вартість товару на суму 37 325 грн. згідно з платіжними дорученнями від 01.03.2012 року № 1416, від 07.03.2012 року № 1654, від 26.10.2012 року № 2281 та від 05.11.2012 року № 2340.

17.08.2012 року позивачем було направлено відповідачу претензію про сплату 184 435,73 грн. боргу, 1260,95 грн. інфляції та 6734,45 грн. пені, яка залишена без відповіді.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.06.2012 року порушено провадження у справі № 2/5025/721/12 про визнання банкрутом державного підприємства "Підприємство замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 58)" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 17.10.2012 року затверджено реєстр вимог кредиторів до боржника ДП "Підприємство замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 58)" в сумі 972 476,19 грн. При цьому Державне підприємство "Березнівське лісове господарство" не визнано кредитором боржника.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.12.2012 року затверджено мирову угоду між ДП "Підприємство замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 58)" та кредиторами в особі голови комітету кредиторів і припинено провадження у справі № 2/5025/721/12 про банкрутство відповідача.

Предметом даного судового розгляду є вимоги продавця про стягнення із покупця заборгованості, пені, інфляційних сум та 3 % річних у зв'язку з неналежним виконанням ним обов'язку з оплати одержаного за спірними договорами товару.

Висновок апеляційного господарського суду про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові про стягнення заборгованості, інфляційних сум, 3 % річних і пені, та стягнення інфляційних сум, 3 % річних в повному обсязі та пені в сумі 4884,74 грн. мотивовано відсутністю підстав для застосування положень ч.ч. 1 і 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" щодо позовних вимог про стягнення заборгованості, що виникла до порушення справи про банкрутство відповідача, а також дією мораторію для нарахування неустойки і зменшенням розміру нарахованої пені за власною ініціативою на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Проте, апеляційний господарський суд невірно застосував наведені положення ст. 14 ЗУ "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" і задовольнив позовні вимоги про стягнення основного боргу в повному обсязі у зв'язку із зверненням позивача до суду після припинення провадження у справі про банкрутство та затвердження мирової угоди, не врахувавши виникнення частини таких вимог до дня порушення провадження в справі про банкрутство відповідача.

Крім того, суди обох інстанцій встановивши, що між сторонами було укладено договори від 10.01.2012 року № 22 та від 29.02.2012 року № 230/286л-12, які містять різні умови і різні підстави застосування заходів забезпечення виконання зобов'язань, не з'ясували, який з двох договорів є правовою підставою звернення з позовом про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних сум.

Водночас, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 103 384,18 грн., 3 % річних у сумі 157,71 грн., 788,58 грн. пені, та відмовляючи в позові про стягнення 60 451,85 грн. основного боргу, 1190,95 грн. інфляційних сум та 5812,17 грн. пені не навів у прийнятому рішенні розрахунків, з яких виходив суд при задоволенні грошових вимог і при відмові в задоволенні таких вимог.

Разом з цим, судам слід було мати на увазі вимоги ч. 4 ст. 12 ЗУ "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" за якою, зокрема, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Підприємство Замкової виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Хмельницькій області (№ 58)" задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року та рішення господарського суду Хмельницької області від 26.03.2013 року скасувати, і справу № 924/27/13-г передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя С.Могил

Судді І.Вовк

І.Кондратова