Постанова № 33950107, 23.09.2013, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 вересня 2013 року Справа № 812/4808/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Тихонов І.В.

при секретарі судового засідання: Лушниковій О.С.

за участю

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представник відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок заробітної плати та видачу довідки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок заробітної плати та видачу довідки.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі Наказу МВС СРСР № 0189 від 30.06.1986р. у період з 28 квітня 1988р. по 31 травня 1988р. він брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У зв'язку із захворюванням, отриманим під час виконання службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, йому була встановлена 3-я група інвалідності.

Позивач зазначив, що до листопада 2011р. одержував пенсію в розмірі 6-ті мінімальних пенсій за віком і додаткову пенсію в розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком у відповідності до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Однак в подальшому йому було значно занижено розмір пенсії.

25 листопада 2011р. позивач звернувся за роз'ясненням до Управління пенсійного фонду України в м. Свердловську, де йому було роз'яснено, що для одержання підвищеної пенсії необхідно представити довідку про розрахунок заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У квітні 2013р. позивач звернувся з заявою до Головного Управління МВС України в Київський області, від якого 12 травня 2013р. отримав лист № 2/ц-105 від 19.04.2013р. в якому було зазначено, що на час відрядження в зону відчуження він був зарахований до штатів Київського облвиконкому та отримував підвищену заробітну плату в підрозділах УВС Київської області, на підставі чого йому були здійснені розрахунки Головним Управління МВС України в Київський області, однак з даними розрахунками позивач не згоден посилаючись не те, що після аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року уряд колишнього СРСР і Української PCP прийняли масу рішень з грифом «таємно» щодо оплати праці осіб ліквідаторів. Тому багато хто з них залишалися невідомими до сьогоднішнього дня численній кількості підприємств, установ і організацій, а також і тим, хто безпосередньо виконував роботи в зоні відчуження, незважаючи на те, що «таємність» зняли ще в середині 90-х років, що у свою чергу заважає правильно оформляти документи про оплату роботи в зоні відчуження, на підставі яких у цей час призначають пенсії особам, визнаним інвалідами в результаті ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Тому позивач вважає, що розрахунок заробітної плати за час роботи, по ліквідації наслідків на ЧАЕС, була проведена невірно оскільки не були використані нормативні документи із грифом «Таємно» і для «Службового користування», що передбачають застосовувати до працівників безпосередньо зайнятим на роботах з усунення наслідків аварії на ЧАЕС оплату праці підвищувати на 100% і застосовувати максимальний розмір премії 60% від тарифної довідки, збільшеної виходячи з підвищених тарифних ставок.

На підставі вищевказаного позивач просить суд визнати дії Головного Управління МВС України в Київській області про перерахунок заробітної плати й видачу довідки № 522 від 29.10.2012р. за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не незаконними. Зобов'язати Головне Управління МВС України в Київській області провести перерахунок заробітної плати та видати довідку про заробітну плату за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 28 квітня 1988р. по 31 травня 1988р. з урахуванням 100% тарифної ставки, оплати вихідних, премії в розмірі 60% та оплати збереженої заробітної плати по основному місцю праці.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином, причини не прибуття суду не відомі.

На вимоги ухвалу суду, щодо витребування необхідних відомостей та їх документального підтвердження, представником Головного Управління МВС України в Київський області на адресу суду надіслано письмо № 2/837 від 03.08.2012, в якому зазначено, що нарахування основного грошового забезпечення у 1988р. здійснювалось згідно з Положенням про грошове забезпечення осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, яке було обумовлене наказом МВС СРСР від 19.03.1984р. №090, якими керувались органи внутрішніх справ при нарахуванні грошового утримання особам рядового та начальницького складу за роботу під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, де не передбачена оплата за несення служби в надурочний час, у вихідні та святкові дні та преміювання, одноразові грошові заохочення та добові не включаються до розрахунку оплати праці за роботу в зоні відчуження.

Вважає, що довідка видана відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7, розпорядження Ради Міністрів СРСР від 23.05.1986 № 1031 рс (в якому вказано: «Поширити на військовослужбовців, начальницький та рядовий склад органів внутрішніх справ, що зайняті на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, порядок та розміри підвищеної оплати праці, що передбачені ропорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 № 964.

Зазначив, що грошове забезпечення в підвищених розмірах виплачуваються виходячи з посадових окладів, а особам офіцерського та начальницького складу, прапорщикам та мічманам також з окладів по військовому чи спеціальному званню та розрахункового листа за 1988 рік, який є первинним документом нарахування грошового забезпечення за період роботи в зоні ЧАЕС.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки Головного управління МВС України в Київській області від 23.10.2012 № 3/вх. 2647, сержант міліції ОСОБА_1, відповідно до наказів начальника УВС виконкому Київської обласної Ради народних депутатів, брав участь у заходах ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 28.04.1988 року по 31.05.1988 року (а.с. 96).

Згідно до виписки із акта огляду МСЕК від 29.12.2010 року, ОСОБА_1 встановлена 3-я група інвалідності, в зв'язку з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.13).

29.09.2012 року Головним управлінням МВС України в Київській області позивачу була видана довідка за № 522 про заробітну плату за період перебування в зонах небезпеки Чорнобильської АЕС, та копію розрахункового листа за 1988 рік, з якою він не згоден (а.с.15;16).

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Конституція України у ст. 46 встановлює, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до ст. 70 Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо нарахування позивачу заробітної плати за період роботи з ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, з огляду на наступне.

Так, у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували робот, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: №4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, I зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986р. № 665-195 «Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986р. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ (надалі - підприємств), розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986р. № 964 - у III, II, I зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС» передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100%.

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7).

Виходячи з пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Також, оскільки ст. 3 Закону України «Про правонаступництво України» передбачене, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.

Згідно з вимогами ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

З урахуванням зазначеного, позивачу повинно бути зроблений перерахунок заробітної плати, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена з обліком всіх зазначених вище постанов, що регламентують порядок оплати праці робітників та службовців з нарахуванням премії в розмірі 60 % тарифної ставки, що повинна бути підвищена на 100 %, тобто вдвічі.

Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.

У відповідності до п. 7 Порядку, до заяви про призначення пенсії за віком додається, у тому числі, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 № 122; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач у даних правовідносинах діяв у межах повноважень, але не у спосіб, що передбачений діючим законодавством, у зв'язку із чим суд вважає обґрунтованим позов про визнання дій відповідача, щодо перерахунку заробітної плати без врахуванням вказаних нормативно-правових актів, незаконними та зобов'язання його зробити перерахунок заробітної плати з урахуванням зазначених нормативно-правових актів та видати відповідну довідку для пред'явлення до органів УПФУ для нарахування пенсії.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок заробітної плати та видачу довідки підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок заробітної плати та видачу довідки, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області про перерахунок заробітної плати й видачу довідки № 522 від 29.10.2012 року за період роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 28.04.1988 року по 31.05.1988 року, незаконними.

Зобов'язати Головноге управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області зробити ОСОБА_1 перерахунок заробітної плати за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 28.04.1988 року по 31.05.1988 року, та видати довідку про заробітну плату з урахуванням 100% тарифної ставки, оплати вихідних, премії в розмірі 60% та оплати збереженої заробітної плати по основному місцю праці.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 23 вересня 2013 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 27 вересня 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов