Рішення № 33947949, 04.10.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2013 року Справа № 925/1419/13

За позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

до фізичної особи - підприємця Чатхи Аміра Ріаза

про стягнення 44294 грн. 41 коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Кучер Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Толюпа О.В. - за довіреністю від 03.09.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 44294 грн. 41 коп., у тому числі: 27288 грн. 82 коп. боргу за кредитом, 11700 грн. 56 коп. боргу за процентами за користування кредитом, 2274 грн. 71 коп. боргу за винагородою (комісією) за користання кредитом і 3030 грн. 32 коп. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та сплату процентів за користування ним.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним сторонами договором банківського обслуговування від 29.06.2011р. щодо повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди (комісії) за користування кредитом.

У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Відповідачу за його місцем знаходження, вказаним у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарським судом надсилалася рекомендованим листом ухвала від 06.09.2013р. про порушення провадження у справі та ухвала від 19.09.2013р. про відкладення розгляду справи на 10 год. 04.10.2013р. Проте ці листи не були вручені відповідачу, а були повернуті до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

В силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України вказані ухвали господарського суду вважаються врученими відповідачу належним чином.

Відповідач чи його представник в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29 червня 2011р. відповідач подав позивачу заяву про відкриття поточного рахунку та картку із зразками підписів і відбитком печатки (а.с 26).

За вказаною заявою відповідач просив позивача відкрити йому поточний рахунок №26007060731067, на який банк за наявності вільних грошових ресурсів може встановлювати кредитний ліміт і здійснювати його обслуговування за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та правилами надання банківських послуг, затверджених наказом голови правління ПАТ КБ "Приватбанк" від 28.01.2011р. №СП-2011-85 (далі - Умови) і Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.ptivatbank.ua, які разом із заявою відповідача становлять договір банківського обслуговування.

Згідно з п. 3.18.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається клієнту на поповнення обігових коштів і здійснення його поточних платежів в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно з п. 3.18.1.5 та п. 3.18.1.6 Умов ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта інших показників. Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування.

Відповідно до п. 3.18.1.11 Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Цей період користування повинен складати не більше 35 днів.

Пунктом 3.18.1.12 Умов встановлено, що для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.

Згідно з пунктами 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3, 3.18.4.9 Умов обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%. За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День погашення кредиту до періоду нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється у дату сплати.

Відповідно до п. 3.18.4.1.3 Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. При цьому, згідно з п. 3.18.5.1 умов, дана ставка пені застосовується до випадків, коли за порушення строків обнулення дебетового сальдо проценти нараховуються по ставці 48% річних, а в період користування кредитними коштами по ставці 24% річних пеня за прострочення розрахунків встановлюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з п. 3.18.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту кредитування 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць.

Відповідно до п. 3.18.6.1 Умов обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється, зокрема, з моменту подачі клієнтом банку заяви на приєднання до Умов і діє у обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Позивач за заявою відповідача від 29.06.2011р. про відкриття поточного рахунку встановив відповідачу кредитний ліміт з 29.06.2011р. у сумі 20000 грн. і з 16.09.2011р. у сумі 27800 грн. Відповідач використав наданий позивачем кредитний ліміт, а зобовязання щодо своєчасного повернення позивачу кредиту не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 19.07.2013р. становить: за кредитом у сумі 27288 грн. 82 коп., за процентами за користування кредитом у сумі 11700 грн. 56 коп. і за винагородою (комісією) за користуванням кредитом у сумі 2274 грн. 71 коп., що підтверджується розрахунком позивача і банківською випискою із особового рахунку відповідача №26007060731067 (а.с. 38-41).

Крім того, за несвоєчасне повернення суми кредиту та процентів за користування ним позивач станом на 19.07.2013р. нарахував відповідачу 3030 грн. 32 коп. передбаченої Умовам пені.

Станом на день прийняття господарським судом цього рішення відповідач вказані суми заборгованості за кредитом, процентами та винагородою (комісією) за користування кредитом і пені позивачу не сплатив.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

У ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 1066, 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Кредитування банківського рахунку передбачено ст. 1069 Цивільного кодексу України, відповідно до якої банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Відповідач не виконав належним чином зобов'язання за укладеним сторонами договором банківського обслуговування від 29.06.2011р. щодо повернення позивачу наданої останнім суми кредиту і сплати процентів та винагороди (комісії) за користування кредитом, тому позивач вправі вимагати стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками та за винагородою (комісією) за користування кредитом, а також передбаченої Умовами пені.

Заявлені до стягнення суми заборгованості за кредитом, процентами і винагородою (комісією) за користування кредитом відповідають фактичним сумам такої заборгованості, а стягувана сума пені нарахована позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем договору банківського обслуговування від 29.06.2011р., Умовами і вимогами чинного законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню 1720 грн. 50 коп. витрат на сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Чатхи Аміра Ріаза (вул. Крупська, буд. 50, кв. 40, м. Черкаси, 18008, реєстраційний номер облікової картки платника податків 2709622690) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, ідентифікаційний код 14360570) - 27288 грн. 82 коп. боргу за кредитом, 11700 грн. 56 коп. боргу за відсотками за користування кредитом, 2274 грн. 71 коп. винагроди (комісії) за користання кредитом, 3030 грн. 32 коп. пені і 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 07.10.2013р.

СУДДЯ М.В. Дорошенко