Ухвала суду № 33946908, 23.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/5764/13-а

23.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/5764/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 18.06.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмит-М" (вул. Мелітопольська, 67, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95050)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмит-М" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 17.05.2013 року №0004202203.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 17.05.2013 року №0004212203.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмит-М" витрати по сплаті судового збору у розмірі 1756,30 гривень, шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно. Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алмит-М" (далі - позивач, ТОВ "Алмит-М") звернулось доОкружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Алмит-М" з питань взаємовідносин з ПП «Рест-Профі», ПП «Івітек ТТК», ТОВ «Інтако», ТОВ «Праскет-Харків» у квітні, травні, червні, липні, серпні 2012 року та відображення їх в податковій звітності.

За результатами перевірки складено акт від 19.04.2013 року №2354/22-3/31501815 (далі - акт перевірки). (т.1 а.с.7-29)

Перевіркою встановлено порушення позивачем: пп.14.1.191 п.14.1 ст. 14, п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 71966,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2012 року в розмірі 66359,00 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 5607,00 грн. п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 68538 грн., у тому числі: за квітень 2012 року на суму 9251,00 грн., за травень 2012 року в сумі 11037,00 грн., за червень 2012 року в сумі 42910,00 грн., за липень 2012 року в сумі 4704,00 грн., за серпень 2012 року в сумі 636,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення: від 17.05.2013 року №0004212203, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем склала 68538 грн. та за штрафними санкціями в сумі 17134,50 грн.; від 17.05.2013 року №0004202203, за яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем склала 71966 грн. та за штрафними санкціями в сумі 17991,50 грн.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

В акті перевірки відповідач зокрема посилається на: акт від 10.08.2012 року №788/22-417/36371642 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтако» щодо документального підтвердження господарських відносин, із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період грудень 2011 року, березень - червень 2012 року»; акт від 25.10.2012 року №504/22-417/36371642 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтако» щодо документального підтвердження господарських відносин, із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період липень, серпень 2012 року»; акту від 26.02.2012 року №90/22.4-07/36626532 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Івітек ТТК» щодо документального підтвердження господарських відносин, із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий, липень, серпень, вересень 2012 року»; акту від 10.08.2012 року №572/22-4/36626532 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Івітек ТТК» щодо документального підтвердження господарських відносин, із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2011 року - січень 2012 року, березень 2012 року - червень 2012 року»; акт від 12.06.2012 року №517/2204/35860329 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Рест-Профі» щодо документального підтвердження господарських відносин, із постачальниками та покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий - квітень 2012 року»; акт від 09.08.2012 року №572/222/30137712 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Праксет - Харків» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за 2011- 2012 роки».

Також відповідачем використано інформацію з наявних в інспекції інформаційних баз (АРМ «ТАХ», АРМ «Звіт», АІС «ОР», АІС «РПП», система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України), інформаційної системи «Податковий блок».

В акті перевірки відповідач вказує, що в ході перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів встановлено, що за податковою адресою ПП «Рест-Профі», ПП «Івітек ТТК», ТОВ «Інтако», ТОВ «Праксет-Харків» не знаходяться, тобто, не виявлено жодних первинних та бухгалтерських документів, що засвідчують здійснення господарської діяльності за перевіряє мий період. Зазначені підприємства, у період що перевірявся, мають недостатню кількість осіб, що свідчить про неможливість фізично здійснювати таким малочисленим персоналом господарських операцій, з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного та об'ємів виробничої діяльності.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини між підприємствами ПП «Рест-Профі», ПП «Івітек ТТК», ТОВ «Інтако», ТОВ «Праксет-Харків» з їх контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Як вбачається з матеріалів справи, здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з ПП «Рест-Профі», ПП «Івітек ТТК», ТОВ «Інтако», ТОВ «Праксет-Харків» підтверджується укладеними між позивачем та зазначеними контрагентами договорами, виписаними на їх виконання податковими накладними. (т.1 а.с.39,40-41)

Так, на виконання договору між позивачем та ПП «Рест-Профі», виписано податкові накладні: від 02.04.2012 року №4 на загальну суму 26892,39 грн., з визначенням ПДВ в сумі 5378,48 грн. (т.1 а.с.44), від 09.04.2012 року №52 на загальну суму 19361,70 грн., з визначенням ПДВ в сумі 3872,34 грн. (т.1 а.с.47), від 16.05.2012 року №147 на загальну суму 36633,48 грн., з визначенням ПДВ в сумі 6105,58 грн. (т.1 а.с.50), видаткові накладні: від 02.04.2012 року №РН-020403 на загальну суму 26892,39 грн., з визначенням ПДВ в сумі 5378,48 грн. (т.1 а.с.46), від 09.04.2012 року №РН-090405 на загальну суму 19361,70 грн., з визначенням ПДВ в сумі 3872,34 грн.(т.1 а.с.49), від 16.05.2012 року №РН-160505 на загальну суму 36633,48 грн., з визначенням ПДВ в сумі 6105,58 грн. (т.1 а.с.52) та складено рахунки - фактури: від 02.04.2012 року №02/04-1 на загальну суму 26892,39 грн., з визначенням ПДВ в сумі 5378,48 грн. (т.1 а.с.45), від 09.04.2012 року №09/04-4 на загальну суму 19361,70 грн., з визначенням ПДВ в сумі 3872,34 грн. (т.1 а.с.48), від 1.05.2012 року №16/05-2 на загальну суму 36633,48 грн., з визначенням ПДВ в сумі 6105,58 грн.(т.1 а.с.51).

Договір поставки між позивачем та ТОВ «Івітек ТТК» від 11.04.2012 року №110412 (т.1 а.с.53) на постачання товару - продукції виробничо-технічного призначення, на виконання якого ТОВ «Івітек ТТК» виписано податкові накладні: від 11.06.2012 року №90 на суму 38303,72 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 6383,95 грн. (т.1 а.с.54), від 13.07.2012 року №130 на суму 28225,43 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 4704,24 грн. (т.1 а.с.57), від 02.08.2012 року №18 на суму 3816,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 636,00 грн. (т.1 а.с.60), видаткові накладні: від 11.06.2012 року №11061 на суму 38303,72 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 6383,95 грн. (т.1 а.с.56), від 13.07.2012 року №13071 на суму 28225,43 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 4704,24 грн. (т.1 а.с.59), від 02.08.2012 року №10082 на суму 3816,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 636,00 грн. (т.1 а.с.62), рахунки - фактури: від 11.06.2012 року №11/06-2 на суму 38303,72 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 6383,95 грн. (т.1 а.с.55) , від 13.07.2012 року №13/07-3 на суму 28225,43 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 4704,24 грн. (т.1. а.с.58), від 02.08.2012 року №02/08-1 на суму 3816,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 636,00 грн. (т.1 а.с.61).

Договір поставки між позивачем та ТОВ «Інтако» від 17.04.2012 року №170412 на постачання товару - продукцію виробничо-технічного призначення. (т.1 а.с.63)

На виконання якого ТОВ «Інтако» виписано податкові накладні ТОВ «Інтако»: від 28.05.2012 року №211 на суму 29589,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 4931,60 грн. (т.1 а.с.64), від 12.06.2012 року №79 на суму 46629,34 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 7771,56 грн. (т.1 а.с.67), від 14.06.2012 року №112 на суму 51833,50 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 8638,92 грн. (т.1 а.с.70), видаткові накладні: від 28.05.2012 року №2805-2 на суму 29589,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 4931,60 грн. (т.1 а.с.66), від 12.06.2012 року №1206-1 на суму 46629,34 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 7771,56 грн. (т.1 а.с.69), від 14.06.2012 року №1406-3 на суму 51833,50 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 8638,92 грн. (т.1 а.с.72), рахунки - фактури: від 28.05.2012 року №28/5-4 на суму 29589,60 грн. (т.1 а.с.65), у тому числі ПДВ в розмірі 4931,60 грн., від 12.06.2012 року №12/06-1 на суму 46629,34 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 7771,56 грн. (т.1 а.с.68), від 14.06.2012 року №14/06-3 на суму 51833,50 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 8638,92 грн. (т.1 а.с.71)

Договір поставки між позивачем та ТОВ «Праксет - Харків» від 14.05.2012 року №140512 на постачання товару - продукцію виробничо-технічного призначення. (т.1 а.с.73)

На виконання договору ТОВ «Праксет - Харків» виписано податкові накладні: №93 від 15.06.2012 року на суму 30324,38 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 6064,88 грн. (т.1 а.с.74), №148 від 22.06.2012 року на суму 24269,88 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 4044,98 грн. (т.1 а.с.77), №155 від 25.06.2012 року на суму 60037,10 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 10006,18 грн. (т.1 а.с.80), видаткові накладні: №1506-04 від 15.06.2012 року на суму 30324,38 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 6064,88 грн. (т.1 а.с.76), №2206-07 від 22.06.2012 року на суму 24269,88 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 4044,98 грн. (т.1 а.с.79), №2506-03 від 25.06.2012 року на суму 60037,10 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 10006,18 грн. (т.1 а.с.82), рахунки - фактури №15/06-1 від 15.06.2012 року на суму 30324,38 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 6064,88 грн. (т.1 а.с.75), №22/06-1 від 22.06.2012 року на суму 24269,88 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 4044,98 грн. (т.1 а.с.78), №25/06-3 від 25.06.2012 року на суму 60037,10 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 10006,18 грн. (т.1 а.с.81).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139 .1 ст. 139) .

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу)

Згідно з положеннями Податкового кодексу України існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим законом не передбачено.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон №996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

При визначенні оподатковуваного прибутку не можуть бути враховані, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Посилання відповіача у акті перевірки на акти щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагентів позивача, не свідчить, що на час виписки податкових накладних та здійснення господарської операції (за якими податкова інспекція встановила заниження позивачем податку на додану вартість та на прибуток) вони не знаходилися за юридичною адресою, а також не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цими підприємствами.

Що стосується нікчемності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не Актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Ні акт перевірки ні апеляційна скарга не містять таких посилань, не доводять умислу саме позивача на порушення публічного порядку, не містять посилання і на те, в чому таке порушення полягає. Доказів, які б доводили нерозумність або необачність правової поведінки саме позивача у спірних правовідносинах при здійсненні господарських операцій із контрагентом до суду не подано.

Таким чином, зміст правочину з постачальником не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства. У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги в зазначеної частині не підлягають задоволенню.

Стосовно актів перевірок ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ДПС від 18.05.2012 року №404/2201/35860329 та від 12.06.2012 року №517/2204/35860329, ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 06.06.2012 року №346/22-4/36626532 та від 10.08.2012 року №572/22-4/36626532, Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 10.08.2012 року №788/22-41/36371642, Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 09.08.2012 року №572/222/30137712 та від 21.09.2012 року №802/222/30137712 про неможливості проведення зустрічних звірок контрагентів позивача - ПП «Рест-Профі», ПП «Івітек ТТК», ТОВ «Інтако», ТОВ «Праксет-Харків», слід вказати, що Харківським окружним адміністративним судом винесено постанови від 17.09.2012 року, 25.10.2012 року, 15.11.2012 року, 06.11.2012 року, які набрали законної сили14.11.2012 року, 17.01.2013 року, 21.01.2013 року, 22.01.2013 року, та якими визнано незаконними дії зазначених податкових інспекцій з проведення зустрічної звірки ПП «Рест-Профі», ПП «Івітек ТТК», ТОВ «Інтако», ТОВ «Праксет-Харків» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за перевіряємий період. Також рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.09.2012 року, яке набрало чинності 27.11.2012 року, скасовано рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ ПП «Рест-Профі» від 25.05.2012 року. (т.1 а.с.139-160)

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.13р. по справі № 801/5764/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко