Постанова № 33946666, 08.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2013 р. справа № 414/1871/12 (2а/0414/217/12)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання:Царьовій Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2012 року у справі № 414/1871/12 (2а/0414/217/12) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення відповідача у відмові призначити пенсію достроково за віком, покладення на відповідача певного обов'язку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення відповідача у відмові призначити пенсію достроково за віком, покладення на відповідача певного обов'язку - призначити їй дострокову пенсію за віком як матері інваліда з дитинства, яка виховувала її до 6 літнього, у зв'язку з досягненням 50 річного віку, починаючи з 29.02 2012р.

Постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2012р. у задоволенні позову було відмовлено.

Позивачем не вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 196 КАС України та у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову зазначив, що оскільки дитина позивача стала інвалідом в 11років, підтвердження щодо показників для визначення інвалідності до досягнення 6 річного віку відсутні, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суду не погоджується з доводами суду першої інстанції враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.1992р. у віці 11 років сина позивача, відповідно висновку ВКК №32 визнано інвалідом з дитинства та визначено ІІ гр. інвалідності (діагноз цукровий діабет)

Відповідно всі чергові акти огляду МСЕК визначають, що син позивача є інвалідом з дитинства (а.с. 9-14).

У 2007р. син позивача у віці 26років помер (причини смерті цукровий діабет) /а.с. 24,25/.

Відповідно висновку ЛКК №507 від 29.02.2012р. син позивача став інвалідом до 18 років та потребував догляду матері.

29.02.2012р. позивач звернулась до відповідача із заявою для оформлення пенсії за віком як матері інваліда з дитинства відповідно до ст.. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням відповідача 16.05.2012р. №44 було відмовлено позивачеві в оформленні такої пенсії, оскільки дитина позивача стала інвалідом в 11років, підтвердження щодо показників для визначення інвалідності до досягнення 6 річного віку відсутні.

Вказані факти сторонами визнаються.

У відповідності із частиною 3 пункту 3 Розділом XV прикінцевих положень Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за: 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності ,не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти інваліди віком до 16 років.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. N 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846).

Відповідно до п. 24 вказаного порядку, при призначенні пенсій жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку (чотирнадцятирічного), з 01.01.2006 - шестирічного (чотирнадцятирічного) віку, матерям інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини-інваліда, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.

Отже вказана норма визначає, яким чином встановлюється факт виховання дитини до відповідного віку, таким чином виховання дитини позивача - інваліда з дитинства до відповідного, з урахування вказаної норми, підтверджено.

Відповідно до п. 25 вказаного Порядку, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком установи охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.

Враховуючи зазначене, висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що дитини мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, у разі визнання інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, дитина позивача ніколи не визнавалась дитиною-інвалідом.

01.06.1992р. у віці 11років була визнана інвалідом з дитинства та такий статус не змінювався.

Висновок ЛКК №507 від 29.02.2012р. також не спростовує вказаного.

Таким чином, відповідачем не надано відповідних доказів які підтвердили законність відмови позивачу щодо призначення пенсії за віком відповідно до умов п. 3 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд першої інстанції, не врахувавши наведені норми права, неповно дослідивши матеріали справи, та прийшов до помилкового рішення відмовляючи у задоволенні позову.

Проте колегія суддів вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідач повинен розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням всіх можливих доказів та доводів відповідно до норм чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06 вересня 2012 року у справі № 414/1871/12 (2а/0414/217/12) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення відповідача у відмові призначити пенсію достроково за віком, покладення на відповідача певного обов'язку - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області від 16.05.2012р. №44 про відмову в призначення дострокової пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Жовтих Водах Дніпропетровської області вирішити питання щодо призначення ОСОБА_2 дострокової пенсії за віком відповідно до умов п. 3 розділу ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова