Ухвала суду № 33946662, 05.09.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. справа № 0870/6455/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання:Стельмашовій Я.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська комерційна нерухомість" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року у справі №0870/6455/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська комерційна нерухомість" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування наказу та податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська комерційна нерухомість» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування наказ від 23.12.2011 №2799 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та податкового повідомлення-рішення від 29.12.2011 №446/23-253/33242664.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю правових підстав для прийняття наказу про проведення перевірки, оскільки вже проводилась перевірка за період червень 2010 року по серпень 2011 року, а також незгодою з висновками відповідача щодо неправомірності включення позивачем податкового кредиту з ПДВ до бюджетного відшкодування у зв'язку із спорудженням незавершена капітальна інвестиція якою є 19-ти поверхова будівля «ECO-Tower» розташована на пр. Леніна,160-162, оскільки таке є основними фондами позивача, а тому позивачем правомірно віднесено суми податкового кредиту з ПДВ до бюджетного відшкодування, відповідно до вимог ст.200.5 ПК України та п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в якості нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження/будівництва основних засобів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012р. у задоволенні позову було відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник відповідача в судове засідання до суду апеляційної інстанції не з'явився. Про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши представника позивача, суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку, що нерухоме майно, яке є 19-ти поверхова будівля «ECO-Tower» розташована на пр. Леніна,160-162 в м. Запоріжжі не є основними фондами ТОВ «Українська комерційна нерухомість», а також те, що згідно наданих до податкового органу звітностей з ПДВ підприємство позивача мало обсяги оподаткування протягом останніх 12 - ти місяців для декларацій менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, а отже позивач відповідно до п.п. «а» 7.7.11 п.7.11 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позбавлений права на отримання такого бюджетного відшкодування.

Колегія суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують доводів суду першої інстанції, та приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в період з 26.12.2011 по 29.12.2011р. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Українська комерційна нерухомість», з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень-грудень 2010 року, січня-серпня 2011р., за результатами якої складений Акт від 29.12.2011 року № 446/23-253/53242664.

В акті перевірки як підстава її проведення зазначено від 23.12.2011р. №2799 та згідно п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України наказ

Проте, як вбачається з наказу відповідача від 23.12.2011 №2799, який долучено до матеріалів справи, підстава для проведення перевірки вказано п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України.

Згідно пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ однією із підстав для проведення документальної позапланової виїзній перевірки є те, що платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПКУ, та/або з від'ємним значенням з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень.

Вираховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо правомірності прийнятого наказу про проведення перевірки.

Щодо посилання позивача, що вказана перевірка є фактично повторною, оскільки вже проводились перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування, суд зазначає наступне, оскільки повірка щодо правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ охоплює декларації, починаючи з попередніх звітних періодів (податкових) періодів, в яких виникло, як вважає позивач від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду включно, тому фактично це не є повторною перевіркою.

Перевіркою були встановлені порушення: п.п. 7.7.11 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/ВР, із змінами та доповненнями призвело до порушення вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зареєстрованого а Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054, із змінами і доповненнями , а саме завищено суму бюджетного відшкодування за: червень 2010 р. - на суму 925494 грн; липень 2010 р. - на суму 612467 грн.; вересень 2010 р. - на суму 436933 грн.; жовтень 2010 р. - на суму120892 грн.; листопад 2010р.- на суму 188142 грн.; п. 200.5 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями) ТОВ «Українська комерційна нерухомість» призвело до порушення вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054, із змінами і доповненнями, в частині її заповнення та вимог Наказу Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 №41 «Про затвердження Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ» відповідно до перевіряємих періодів, в частині заповнення, а саме завищено суму бюджетного відшкодування за: грудень 2010 р. - на суму 1138537 грн.; січень 2011 р. - на суму 28442 грн.; лютий 2011 р. - на суму 14311грн.; березень 2011 р. - на суму 80887 грн.; червень 2011 р. - на суму 17268 грн.; серпень 2011р.- на суму 17429 грн.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.01.2012р. №0000042302/893, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 3 563 373 грн.

При розгляді заперечення на акт перевірки, у відповідачі від 20.01.2012р. №773 (а.с. 39 Т1) відповідачем у тому числі зазначено, що позивачем надано відповідні документа про введення нерухомого майна в експлуатацію, а таким чином з липня 2011р. відбулось введення в експлуатацію центр, що належить позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття оскарженого рішення податковим органом - не зарахування майні - нерухомості до основних фондів товариства та обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем у деклараціях з ПДВ за перевіряє мий період відображаються суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню за результатами спорудження (будівництва) основних фондів.

Перевіркою встановлено, що на рахунку позивача - 15 «капітальні інвестиції» перебуває нерухоме майно за адресою: пр.. Леніна 160-162, м. Запоріжжя, на рахунку - 10 «основні засоби» земельна ділянка за вказаною адресою.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) (пп. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 вказаного Закону).

Не має права на отримання бюджетного відшкодування відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону особа, яка:

була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України);

мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Поняття основних фондів визначено в ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до абз.2 п.200.5 ст.200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів,

капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 року N 291, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.99 року за N 893/4186, для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів призначений рахунок 15 "Капітальні інвестиції", для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух об'єктів і майнових комплексів, що віднесені до складу основних засобів - рахунок 10 "Основні засоби".

Таким чином, вказана нерухомість не є основними засобами. Також перевіркою встановлено, що позивач мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (а.с. 1580160 Т4).

Таким чином, колегія суду погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки надання права на бюджетне відшкодування особі, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, у разі якщо нарахування податкового кредиту відбулося внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів залежить від того, чи відображено на балансі підприємства надходження (придбання, створення) основних засобів.

Посилання позивача на незрозумілість неможливості відповідачем підтвердити суму бюджетного відшкодування за відповідний період, що пов'язано з надходженням відповідей по ланцюгу постачання(п. 3 висновку акту), колегія суду зазначає, що суми вказані за цей період із зазначенням неможливості їх перевірити не ввійшли до податкового повідомлення-рішення, яке оскаржене позивачем.

Дійсно, є незрозумілим таке посилання відповідача у акті перевірки із зазначенням періоду і сум, оскільки відсутні аргументовані пояснення.

Проте, оскільки ці суми не знайшли відображення у прийнятому податковому повідомленні-рішенні (відсутність цих сум у зменшенні сум бюджетного відшкодування) колегія суду приходить до висновку, що вказаний довід не може бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Таким чином доводи позивача в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська комерційна нерухомість" залишити без задоволення.

Постанову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська комерційна нерухомість" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року у справі №0870/6455/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська комерційна нерухомість" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування наказу та податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Повний текст рішення виготовлено 13 вересня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: С.В. Чабаненко