Постанова № 33946595, 01.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 р. справа № 2а-0432/52/2012

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання:Царьовій Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2012 року у справі № 2а-0432/52/2012 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "ДТЄК Павлоградвугілля" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернуся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язати останнього призначити йому пільгову пенсію за списком № 2 згідно п. "3" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2012р. в задоволенні позовних вимог було відмовлено повністю. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження пільгового стажу позивачем відповідачу було надано довідку, в якій не зазначено, що позивач працював на роботах із шкідливими і важкими умовами праці повний робочий день.

Не погодившись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а його позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування позову зазначив, що надана їм довідка містить дані, що він працював на роботі, яка відноситься до списку № 2. Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведений факт, що він працював на таких роботах неповний робочий день, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, що дає судові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 196 КАС України та у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено і та не оспорюється сторонами, що позивач в період з 15.061977р. по 20.11.1995р. працював водієм автоколони №3. 31.01.1986р. позивачу було присвоєно 2-й клас водія, а 24.03.1989р. присвоєно 1-й клас водія. Зазначені дані також підтверджуються записами в трудовій книжці позивача та архівними довідками. \ а.с. 6-7\.

30.07.2003р. Державним відкритим акціонерним товариством позивачу дула надана довідка за №544 про те, що останній дійсно працював на автомобілі КрАЗ грузопід'ємністю 12т, зайнятому на транспортуванні горної маси в технологічному процесі повний робочий день на ЦОФ «Павлоградська» і шихтах холдингової компанії «Павлоградвугілля» в період з 15.061977р. по 20.11.1995р. Професія пройшла атестацію (наказ №24 від 31.01.1995р. та №2 від 05.01.2001р.). (а.с. 10).

Позивач народився 16 вересня 1956 року і по досягненню 55 років звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пільгової пенсії за списком № 2 згідно п. "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 16 вересня 2010 року.

27.10.2011р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пільгової пенсії за списком № 2 згідно п. "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Листом від 07.12.2011р. відповідач повідомив позивача про збір необхідних документів, по завершенню якого буде вирішено заяву.

Листом від 29.05.2012р. №05/М-29 відповідач повідомив позивача про відмову в призначенні пільгової пенсії з підстав неможливості встановити повну зайнятість останнього в технологічному процесі, оскільки підприємством не надані документи, які б давали таку інформацію.

Згідно п. "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Згідно ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Щодо наявності достатнього стажу сторонами не заперечується.

Відповідно п.1,2 порядку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 12.08.1993, № 637, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно п.18 Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже вказаний Порядок не містить вимог щодо обов'язкової вказівки в уточнюючій довідці про зайнятість працівника на роботах із шкідливими і важкими умовами праці повний робочий день.

Колегія суддів вважає, що вимоги до даної довідки, які містяться в пункті 20, є вичерпними і відповідач не має право всупереч вказаному переліку відомостей, які мають бути зазначені в довідці, встановлювати інші додаткові вимоги.

Відповідно наданої довідки позивачем від 30.07.2003р. №544 підприємством було зазначено про наявність у позивача права на пільгову пенсію відповідно до професії.

Також судова колегія погоджується з доводами позивача, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позовних вимог, повинен був надати суду докази, що позивач не був зайнятий на таких роботах повний робочий день, але таких доказів не надавав. Заперечення відповідача проти позову носять характер припущень і не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Крім того, суд зазначає, що не було надано наказів про прийняття на роботу позивача, що він приймався на роботу з неповним робочим днем. Крім того, не надано до матеріалів справи доказів, на які посилався суд щодо зустрічної перевірки по підтвердженню пільгового стажу. Також відповідач не виконав всі вимоги вказаного порядку щодо можливості наявності показань свідків з цього приводу.

Таким чином, у відповідача, відповідно до наданих доказів, не було законних підстав для відмови позивачу щодо призначення пенсії за списком № 2.

Проте колегія суддів вважає що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідач повинен розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням всіх можливих доказів та доводів відповідно до норм чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду суперечать обставинам справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а позовні вимоги - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 03 вересня 2012 року у справі № 2а-0432/52/2012 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області, третя особа: Публічне акціонерне товариство "ДТЄК Павлоградвугілля" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області щодо призначення ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах відповідно п. «з» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Петропавлівському районі Дніпропетровської області вирішити питання щодо призначення ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах відповідно п. «з» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 12 серпня 2013року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова