Постанова № 33946414, 27.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2013 р. справа № 0870/9183/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби та Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробний комплекс ЛТД"

на постанову : Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2012 р.

у справі № 0870/9183/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробний комплекс ЛТД"

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: скасування податкових повідомлень - рішень ,

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс ЛТД» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000602307 від 06.07.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 552 208грн. за листопад 2011 року.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000332307 від 27.04.2012 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі на розрахунковий рахунок) з податку на додану вартість у розмірі 23 692 704,00грн., заявленого в декларації за січень 2012 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000592307 від 06.07.2012 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21 431 403грн., в тому числі за березень 2011 року - 1 639 659грн., за квітень 2011 року - 486 256 грн., за вересень 2011 року - 550 384 грн., за жовтень 2011 року - 8 696 804 грн., за листопад 2011 року - 4 260 145грн., за грудень 2011 року - 2 627 373грн.;

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки стосовно порушень порядку ведення податкового обліку та відсутності господарських операцій між ним та СФГ «Анна», викладені в акті перевірки, не підтверджено належними доказами, а також спростовуються документами первинного бухгалтерського обліку, що були надані податковому органу підчас перевірки. Також позивач зазначає, що рішення відповідача №0000332307 від 27.04.2012 №0000592307 від 06.07.2012, якими позивач позбавляється права на отримання бюджетного відшкодування шляхом зарахування коштів на рахунок платника у банку, прийняті на підставі законодавчо необґрунтованих висновків стосовно порядку декларування сум бюджетного відшкодування, та всупереч нормам п.102.5 ст.102 ПК, які передбачають можливість платника податків отримати суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку протягом 1095 днів з моменту отримання права на таке відшкодування.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2012р. позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000602307 від 06.07.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 552 208грн. за листопад 2011 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог обґрунтовано посиланнями на норми Податкового кодексу, що регулюють порядок формування показників податкового кредиту з податку на додану вартість, а також правомірністю дій позивача щодо включення до показників податкового кредиту з ПДВ за листопад 2011 року суми 552 208грн.

Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд дійшов висновку, що порушення платником податків порядку заповнення рядка 23 декларацій з податку на додану вартість, поданих за березень 2011 року - грудень 2011 року, є заниженням суми бюджетного відшкодування та фактичною відмовою платника від отримання такого відшкодування на рахунок підприємства, а також надає право податковому органу, вчинити дії передбачені п.200.14 ст.200 ПК.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, сторони подали апеляційні скарги.

Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Позов задовольнити у повному обсязі. Вважає, що рішення суду в частині, що оскаржується підприємством, не відповідає нормам матеріального права, а саме п.102.5 ст.102 , п.п.200.1, 200.3, 200.4, 200.6,200.7 ст.200 ПК, які надають платнику податків право на самостійне прийняття рішення про заявлення повної або часткової суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку протягом 1095 днів з моменту отримання права на таке відшкодування.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача не надійшло. У судовому засіданні представники відповідача проти доводів позивача заперечили, зазначивши, що податкові повідомлення-рішення №0000332307 від 27.04.2012 щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі на розрахунковий рахунок) з податку на додану вартість у розмірі 23 692 704,00грн., заявленого в декларації за січень 2012 року, та №0000592307 від 06.07.2012 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21 431 403грн., в тому числі за березень 2011 року - 1 639 659грн., за квітень 2011 року - 486 256 грн., за вересень 2011 року - 550 384 грн., за жовтень 2011 року - 8 696 804 грн., за листопад 2011 року - 4 260 145грн., за грудень 2011 року - 2 627 373грн.є законними та обґрунтованими, оскільки та обставина, що позивач самостійно не визначив показники рядку 23 податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2011 року - грудень 2011 року, свідчить про заниження платником податків суми бюджетного відшкодування та тягне за собою наслідки, передбачені п.200.14 ст.200 ПК.

Відповідач у апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати у частині задоволених позовних вимог, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Відповідач зазначає, що рішення суду в частині, що оскаржена податковим органом, не відповідає нормам п.198.3,198.6 ст.198 ПК, відповідно до яких для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, треба здійснити операції з придбання товарів та мати належним чином оформленні податкові накладні, видані платником податку на додану вартість.

В той же час, як вказує відповідач, перевіркою встановлено розбіжність в поясненнях, отриманих від посадових осіб перевізників та документах первинного бухгалтерського обліку позивача, що ставить під сумнів походження товарів та фактичну сплату ПДВ до бюджету, у зв'язку з чим можливо зробити висновок про те, що господарські операції, проведені між СФГ «Анна» та ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД», мали нікчемний характер та не мали на меті настання реальних юридичних наслідків. На підставі викладеного за результатами перевірки обгрунтовано зроблено висновок про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ за угодою з СФГ «Анна», а також супутніх їм послуг, які отримані за нікчемною угодою.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення у частині задоволених позовних вимог, просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

У судовому засіданні представники позивача доводи та вимоги апеляційної скарги підприємства підтримали у повному обсязі, просили апеляційну скаргу задовольнити. Проти задоволення апеляційної скарги відповідача - заперечували. Представник відповідача наполягав на задоволені апеляційної скарги ДПІ. Проти задоволення апеляційної скарги позивача - заперечував.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зміст апеляційних скарг та інші матеріали справи, колегія судів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя була проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (код ЄДРПОУ 36020655) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 р. у розмірі 29 023 210,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника податку у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень жовтень, листопад 2011 р., за результатами якої складено акт № 854/23-08/36020655 від 06.04.2012 р.

За висновками перевірки підтверджено відображене ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» у декларації за січень 2012 року бюджетне відшкодування ПДВ, задеклароване на розрахунковий рахунок у сумі 5 330 506 грн. У висновках перевірки також зазначено, що в порушення вимог пункту 200.1, 200.4, 200.6 ст.200 Податкового кодексу України завищено відшкодування, заявлене на розрахунковий рахунок за січень 2012 року, на загальну суму 23 140 497 грн. та в порушення вимог п. 200.1, 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України занижено бюджетне відшкодування, самостійно обчислене податковим органом, у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на загальну суму 20 392 940грн., у тому числі по періодам: лютий 2011 року у розмірі 1 639 659грн., травень 2011 року у розмірі 1 488 455грн., червень 2011 року у розмірі 882 858грн., липень 2011 року у розмірі 800 189грн., серпень 2011 року у розмірі 550 384грн., вересень 2011 року у розмірі 8 696 084грн., жовтень 2011 року у розмірі 4 260 146грн., листопад 2011 року у розмірі 2 075 165грн. В порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.19) грудня 2011 року (залишок від'ємного значення по попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного податкового періоду - січня 2012 року (ряд.21) на суму ПДВ 78 964грн. В порушення п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6, 201.4 Податкового кодексу України завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.19) березня 2011 року на суму ПДВ у розмірі 486 256грн.; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд. 19) листопада 2011 року на суму ПДВ у розмірі 552 208грн.; занижено податок на додану вартість який підлягає сплаті до бюджету за березень 2011 року на суму 12 788грн.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем були прийняті наступні ППР:

- № 0000342307 від 27.04.2012 про збільшення суми бюджетного відшкодування за відповідні періоди у розмірі 20945,148 грн.

- № 0000362307 від 27.04.2012 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1117428 грн.

- № 00000352307 від 27.04.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ та штрафними санкціями у розмірі 12788 грн.

- № 0000332307 від 27.04.2012 про зменшення суми бюджетного відшкодування (заявленого на розрахунковий рахунок) з ПДВ у розмірі 23962704 грн.

Не погодившись з прийнятими рішеннями Відповідача, Позивач за процедурою адміністративного оскарження подав скаргу до Державної податкової служби у Запорізькій області про перегляд ППР № 0000362307, № 0000342307, № 00000352307, № 0000332307 від 27.04.2012.

В межах розгляду скарги, на підставі направлення від 21.06.2012 р. № 168, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя відповідно до Наказу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 21.06.2012 № 505, було проведено позапланову виїзну документальну перевірку діяльності ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 року у розмірі 29023210 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника податку на додану вартість, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період лютий, березень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 25.06.2012 № 1439/15-12/36020655.

Не погодившись з окремими висновками Акту перевірки, Позивачем були подані заперечення на Акт позапланової виїзної перевірки № 1439/15-12/36020655 від 25.06.2012 р. (вих. № 144 від 03.07.2012 p.).

За результатами здійсненої перевірки ДПС у Запорізькій області було прийняте рішення про результати розгляду первинної скарги - лист від 02.07.2012 р. № 2941/10/10420, яким:

- скасовано ППР № 00000352307 від 27.04.2012 р. про сплату донарахованої перевіркою суми ПДВ і застосування штрафних санкцій;

- скасовано ППР № 0000362307 від 27.04.2012 р. в частині 486 256 грн. завищення від'ємного значення ПДВ за березень 2011 р.

- скасоване ППР № 0000342307 від 27.04.2012 р. про збільшення суми бюджетного відшкодування за лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 р. на загальну суму 20945148 грн. і збільшено розмір заниженого бюджетного відшкодування на 21431403 в т.ч. за відповідні періоди;

- залишено без змін ППР № 0000332307 від 27.04.2012 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2012 року.

Враховуючи результати розгляду ДПС у Запорізькій області скарги позивача, відповідачем були прийняті ППР № 0000592307від 06.07.2012р. та ППР № 0000602307 від 06.07.2012р.

Таким чином, згідно заявлених позовних вимог позивачем в суді першої інстанції оскаржувались:

- ППР № 0000332307 від 27.04.2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на розрахунковий рахунок) з податку на додану вартість у розмірі 23 692 704 грн. по декларації за січень 2012 року;

- ППР № 0000592307 від 06.07.2012 р. про збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21431403, в тому числі за березень 2011 р. - 1639659 грн., за квітень 2011 р. - 486256 грн., за червень 2011 р. - 1488455 грн.. за липень 2011 р. - 882858 грн., з серпень - 800189 грн., за вересень 2011 р. - 550384 грн., за жовтень 2011 р. - 8696804 грн., за листопад 2011 р. - 4260145 грн., за грудень 2011 р. - 2627373 грн.

- ППР № 0000602307 від 06.07.2012 р. в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 552 208 грн. за листопад 2011 року.

Щодо вимоги ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000602307 від 06.07.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 552 208 грн. за листопад 2011 року суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (покупець) та СФГ «Анна» (продавець) укладено Договір № М1474 від 26 жовтня 2011 року, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та виплатити за нього визначену договором грошову суму. Товар, купівля-продаж якого здійснюється у відповідності з даним договором, є соняшник урожаю 2011 року. Умови передачі товару: СРТ - ТОВ «Агропроінвест-08», Запорізька області, м. Вільнянськ, пер. Матросова, 22 (Інкотермс 2010). Моментом виконання зобов'язань продавця по передачі товару є момент вручення товару покупцю, що підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на примірнику належним чином оформленої видаткової накладної.

Відповідно до Розділу 4 Договору №М 1474 від 26.10.2011 щодо строків та умов передачі товару постачання товару здійснюється окремими партіями у відповідності до Специфікацій до договору за рахунок покупця. Передача товару покупцю підтверджується підписом уповноваженої особи покупця на екземплярі належним чином оформленої видаткової накладної. Одночасно з передачею товару продавець зобов'язаний надати покупцю оригінали наступних документів: рахунок, накладну на відпуск товару, податкову накладну. Остаточна вага та якість товару, переданого продавцем покупцю, визначається відповідно до документів та карткам аналізу зерна (форма №47), виданих ТОВ «Агропроінвест-08».

Згідно Специфікації №1 від 26.10.2011 СФГ «Анна» зобов'язується поставити ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» соняшник урожаю 2011 року у кількості 200 (+/- 10%) тон соняшнику загальною вартістю з ПДВ 710 000,00грн. Згідно Специфікації №2 від 17.11.2011 СФГ «Анна» зобов'язується поставити ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» соняшник урожаю 2011 року у кількості 1000 (+/- 10%) тон загальною вартістю 3 800 000,00грн.

На виконання умов договору СФГ «Анна» видано ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» видаткові накладні: №110102 від 01.11.2011р., №111901 від 19.11.2011р., №111802 від 18.11.2011р., №112301 від 23.11.2011р., №111902 від 19.11.2011р., №112002 від 20.11.2011р., №112201 від 22.11.2011р., №112603 від 26.11.2011р., №112601 від 26.11.2011р., №112701 від 27.11.2011р., №112703 від 27.11.2011р., №112801 від 28.11.2011р., №112901 від 29.11.2011р., №112904 від 29.11.2011р. та податкові накладні: №110102/2 від 01.11.2011, №111802/2 від 18.11.2011, №111901/2 від 19.11.2011, №111902/2 від 19.11.2011, №112002/002 від 20.11.2011, №112201/002 від 22.11.2011, №112301/002 від 23.11.2011, №112601/2 від 26.11.2011, №112603/2 від 26.11.2011, №112701/2 від 27.11.2011, №112703/2 від 27.11.2011, №112801/2 від 28.11.2011, №112901/2 від 29.11.2011, №112904/002 від 29.11.2011, які були надані до перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи. Вказані податкові накладні були включені до відповідного реєстру.

Оплата за поставлений товар здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок за особовим рахунком позивача та свідчить про зміни в структурі активів позивача.

Крім того, в підтвердження реальності поставки товару (соняшник) позивачем надано товарно-транспортні накладні, зазначені в рішенні суду першої інстанції та факт наявності яких не спростовується відповідачем. З матеріалів справи також встановлено, що між ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (замовник) та ТОВ «Агропроінвест 08» (виконавець) укладено договір № М1339 на переробку давальницької сировини від 25 серпня 2011 року, згідно умов якого виконавець під час строку дії договору зобов'язується виготовляти з давальницької сировини, що належить замовнику, а саме насіння соняшникове, готову продукцію - олію соняшникову, жмих соняшниковий, лузга соняшникова, а замовник зобов'язується прийняти продукцію та оплачувати вартість послуг по виготовленню продукції у відповідності до положень договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору умовами поставки сировини є: СРТ - ТОВ «Агропроінвест 08», Запорізька області, м. Вільнянськ, пер.Метросова, 22 або за іншими умовами, додатково узгодженими сторонами.

Найменування та кількість давальницької сировини визначені у Специфікаціях до договору на переробку сировини №М1229 від 25.08.2011, копії яких наявні в матеріалах справи. Виконання робіт підтверджується актами виконання робіт (надання послуг): №270 від 28.11.2011, №269 від 25.11.2011, №232 від 10.11.2011, №235 від 11.11.2011, №236 від 14.11.2011, №245 від 15.11.2011, №249 від 17.11.2011, №252 від 18.11.2011, №253 від 21.11.2011, №267 від 23.11.2011, №228 від 08.11.2011, №214 від 07.11.2011.

Підпунктом 198.3. ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку………….

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 187.1 цього ж Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п.п. 201.6 та 201.8 ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця.. Відповідно до приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Як свідчать матеріали справи, перевіркою не зафіксований факт наявності в податкових, видаткових та розрахункових документах позивача недоліків, що свідчать про їх неналежність як первинного документу, або порушення порядку їх видачі. Також слід зазначити, що видом діяльності позивача за КВЕД є, зокрема, виробництво нерафінованих олії та жирів, оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами, що свідчить на користь висновку про те, що отриманий товар використаний позивачем у власній господарській діяльності. Отже, правомірність формування позивачем показників податкової звітності за операціями с СФГ»Анна» підтверджено належними доказами.

Щодо тверджень представника відповідача, які також відображені в акті перевірки, проте, що господарські операції між СФГ «Анна» та ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» не відбувались, суд зазначає наступне.

В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на пояснення ФОП Акопяна А.А. та керівника ПП «АршанК», які згідно товарно-транспортних накладних здійснювали перевезення вантажу СФГ «Анна» до ТОВ «Агропромінвест 8». Однак, названі особи факт перевезення вантажу, відвантаженого СФГ «Анна» на пункт розвантаження ТОВ «Агропромінвест 8», м.Вільнянськ підтвердили, зазначивши при цьому, що завантаження відбувалось із зерносховища (ток), розташованого у с.Новомиколаївка Запорізької області, а не за юридичною адресою СФГ «Анна», зазначеною у т-тр.накладних. У судовому засіданні представник позивача пояснив, що СФГ «Анна» дійсно використовувало зерносховище та здійснювало з нього відвантаження продукції. Зазначення у т-тр.накладних юридичної адреси фермерського господарства позивач вважає помилкою, допущеною при оформленні названих документів. Факт наявності зерносховища та можливості зберігання у ньому продукції, проданої СФГ «Анна» позивачу, відповідачем не спростовується. Доказів стосовно того, що СФГ «Анна» за юридичною адресою мало можливість зберігати продукцію у кількості, проданій позивачу, відповідач не надав, як і доказів, що товар, який було перевезено ФОП Акопяном А.А. та ПП «АршанК», було продано не позивачу, а третій особі . За таких обставин названі вище пояснення перевізників не можна вважати достатніми доказами відсутності господарських операцій між позивачем та СФГ «Анна».

Крім того, слід зазначити наступне.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Пояснення осіб, на які посилається відповідач, не є показаннями свідків у розумінні КАС, не відносяться до документів первинного бухгалтерського обліку позивача чи його контрагентів, а отже, не можуть розглядатися у якості належних доказів у справі.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не довів факт відсутності господарських операцій між позивачем та СФГ «Анна», та керуючись нормами ч.2 ст.71 КАС, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Запорізького окружного адміністративного суду, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя №0000602307 від 06.07.2012 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 552 208,00 грн. за листопад 2011 року, є обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000332307 від 27.04.2012 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі на розрахунковий рахунок) з податку на додану вартість у розмірі 23 692 704,00грн., заявленого в декларації за січень 2012 року; та податкового повідомлення-рішення №0000592307 від 06.07.2012 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21 431 403грн., в тому числі за березень 2011 року - 1 639 659грн., за квітень 2011 року - 486 256 грн., за вересень 2011 року - 550 384 грн., за жовтень 2011 року - 8 696 804 грн., за листопад 2011 року - 4 260 145грн., за грудень 2011 року - 2 627 373грн.;

суд зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки звернення с заявою про відшкодування коштів з бюджету визначено нормами статтей 200 та 102 Податкового кодексу України.

За правилами статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Згідно норм п.200.7 ст.200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.102.5ст.102 Податкового кодексу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За приписами п. 4.6.2 - 4.6.5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492 (далі - Порядок №1492), якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Платники, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3). Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації. При цьому платники податку, які мають право на отримання бюджетного відшкодування та прийняли рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок у банку (заповнено рядок 23.1 декларації), подають (Д4) (додаток 4).

Згідно норм п.200.10 ст.200 ПК протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповіднодо норм п.200.14 ПК якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Системний аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що сума бюджетного відшкодування, яка зараховується у зменшення податкових зобовязань платника, що виникнуть у майбутніх податкових періодах, може бути визначена як платником податку, так і податковим органом шляхом вчинення дій, передбачених п.200.14 ст.200ПК.

Згідно норм п.п..200.6, 200.14 ПК зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Отже, за відсутності спору щодо правильності визначення платником податку сум податкових зобов'язань та податкового кредиту, підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника є віднесення в установленому законом порядку певної суми до такого виду відшкодування як зарахування у зменшення податкових зобовязань платника, що виникнуть у майбутніх податкових періодах.

З матеріалів справи, а саме з податкових декларацій з ПДВ за березень 2011 року - грудень 2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи, вбачається, що позивач за станом на 20.02.2012р. ( дата подачі декларації за січень 2012р) не декларував зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

Доказів стосовно того, що за станом на 20.02.2012р. ( дата подачі декларації за січень 2012р) податковий орган у порядку, передбаченому п.п. 200.10. 200.11,200.14ст.200 ПК прийняв рішення ф.«В2» про збільшення позивачу суми бюджетного відшкодування за березень 2011 року - - грудень 2011 року. матеріали справи також не містять.

За таких обставин слід дійти висновку, що показники податкової декларації позивача за січень 2012р. сформовано у відповідності до норм статтей 200 та 102 Податкового кодексу України, що виключає законність та обґрунтованість податкового повідомлення-рішення №0000332307 від 27.04.2012 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі на розрахунковий рахунок) з податку на додану вартість у розмірі 23 692 704,00грн., заявленого в декларації за січень 2012 року.

Посилання відповідача та суду першої інстанції на те, що при заповненні декларацій за березень 2011 року - грудень 2011 року позивач порушив приписи Порядку №1492 щодо відображення сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню, у податкових деклараціях з податку на додану вартість (рядок 23 Декларації), не приймається судом як підстава для визнання податкового повідомлення - рішення законним та обґрунтованим, оскільки згідно ст.200 ПК єдиним наслідком неналежного заповнення податкової декларації є право податкового органу на вчинення дій, зміст та порядок здійснення яких визначено п.п. 200.10. 200.11,200.14ст.200 ПК .

Слід також зазначити, що норми Порядку №1492 та п.200.14ст.200 ПК певним чином суперечать нормам п.102.5 ст.100, п.200.7 ст.200 ПК, що згідно п.1.4 ст.4 ПК визначає для податкового органу презумпцію правомірності рішення платника податків.

Що стосується податкового повідомлення-рішення №0000592307 від 06.07.2012 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21 431 403грн., в тому числі за березень 2011 року - грудень 2011 року , то воно винесено без врахування норм п.1.4 ст.4 ПК та всупереч нормам п.200.10 ПК, оскільки, як вказує відповідач та суд першої інстанції, підставою для винесення названого рішення було порушення позивачем приписів Порядку №1492 щодо відображення сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню, у податкових деклараціях з податку на додану вартість ( відсутність відомостей у рядку 23 Декларації за наявності відємного значення , задекларованого у рядку 22 Декларації). В той же час, камеральна перевірка відомостей, що містяться у декларації, повинна проводитись податковим органом протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації. Як свідчать матеріали справи, камеральних та документальних перевірок декларацій позивача, поданих за березень 2011 року - грудень 2011 року , відповідач не проводив. Підставою для винесення названого рішення стала документальна позапланова виїзна перевірка діяльності ТОВ «М'ясопереробний комплекс ЛТД» (код ЄДРПОУ 36020655) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2012 р.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності слугує підставою для задоволення адміністративного позову.

Отже, висновки суду першої інстанції щодо законності та обґрунтованості прийняття відповідачем ППР № 0000332307 від 27.04.2012 року, та № 0000592307 від 06.07.2012 р. не можна визнати правомірними, виходячи з викладених вище обставин.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що викладені в апеляційній скарзі вимоги позивача слід задовольнити. Вимоги відповідача, викладені в апеляційній скарзі останнього, не підлягають задоволенню як такі, що не відповідають нормам матеріального права та обставинам справи.

Виходячи з викладеного та керуючись нормами ст.202 КАС,суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробний комплекс ЛТД" -задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2012р. скасувати. Позов задовольнити:

-Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000332307 від 27.04.2012 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 23 692 704,00грн., заявленого в декларації за січень 2012 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000592307 від 06.07.2012 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21 431 403грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000602307 від 06.07.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 552 208грн. за листопад 2011 року.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207

Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробний комплекс ЛТД" -задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2012р. скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000332307 від 27.04.2012 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 23 692 704,00грн., заявленого в декларації за січень 2012 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000592307 від 06.07.2012 щодо збільшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 21 431 403грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя №0000602307 від 06.07.2012 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 552 208грн. за листопад 2011 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: А.В. Шлай