Ухвала суду № 33946382, 01.08.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2013 р. справа № 2а/0470/9508/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Дурасової Ю.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання:Царьовій Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року у справі № 2а/0470/9508/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про скасування рішення про визначення митної вартості товарів № 110000006/2010/600680 від 04.11.2010 року, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2011р. Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області про скасування рішення про визначення митної вартості товарів № 110000006/2010/600680/2 від 04.11.2010 року, стягнення надмірно сплачених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з рішеннями митного органу, оскільки вважає необґрунтованим визначення вартості товару за резервним методом, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для визначення вартості за ціною контракту, а з цих підстав просив зобов'язати відповідача вчинити певні дії та стягнути надмірно сплачені кошти.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011р. у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач на вказане рішення суду подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Згідно клопотання відповідачів судом допущено процесуальне правонаступництво.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, зазначив, що декларант не надав митному органу документу для підтвердження транспортних витрат та інших витребуваних документів. За результатами проведеного контролю митна вартість товару була скоригована, Метод №1 неможливо було застосувати у зв'язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. При визначенні митної вартості товарів застосована наявна у митного органу та митна вартість була визначена за резервним методом. Крім того товар було випущено під гарантійні зобов'язання, але по закінченню 90-денного строку товариством також не надано належних документів які б були підставою для скасування митним органом прийнятого рішення.

Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 28.01.2008р. між позивачем та Dalmond Trade House Ltd (Кіпр) укладено контракт купівлі-продажу вогнетривкої продукції № DTN 013-08/28-0197-12 від 28.01.2008року. Відповідно до умов вказаного контракту продавець погоджується продати та поставити товар, а покупець - прийняти його на відповідних умовах контракту. Предметом контракту є товар, а саме вогнетривка продукція виробництва Росії і/або Китаю в асортименті, визначеним за Додатком до контракту.

Позивачем 03.11.2010р. товар заявлено до митного оформлення відповідно до ДМВ-1 за вартістю його придбання відповідно до контракту № DTN 013-08/28-0197-12 від 28.01.2008р. а саме: вироби з мінеральних речовин, що містять магнезит: невипалена цегла, що містить магнезит марки РС-6 з вмістом MgO-86,76 %; щільність 3, 00-0,05 г/см3 151, 313 тн; РС-12С з вмістом MgO-78,56 %; щільність 3,03-0,05 г/см3 277, 560 тн; РС-16F з вмістом MgO-77,36 %; щільність 2,98-0,05 г/см3 - 203, 474 тн; РС-12F з вмістом MgO-79,81 %; щільність 3,00-0,05 г/см3 - 48, 071 тн; температура обробки 200-250 градусів за Цельсієм. Максимальна температура призначення (вогнетривкість 1650 градусів за Цельсієм), призначені для футерування конвертору в сталеливарному виробництві, виробник "LIAONING DALMOND REFRACTORIESCO., LTD", країни виробництва CN", торгівельна марка - відсутня. Ціна товару визначена за методом №1.

Митним органом не спростовується факт надання документів визначених позивачем у декларації.

Вказаний товар придбавався на умовах DDU.

Відповідно митній декларації, в графі щодо ідентифікації і країни реєстрації активного транспортного засобу на кордоні, згідно класифікації, визначено «Панама». В графі 25 вид транспортного засобу на кордоні визначено код 11 - контейнер на морському судні, а у графі 26 вид транспортного засобу в межах країни - залізничний вагон (код 20).

У зв'язку із зазначеним відповідачем - митним органом в свою чергу було перевірено документи подані для підтвердження митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою КМУ від 20.12.06 №1766 та витребувано: розмір сплати та рахунку-фактури від виконавця договору про надання транспортно-експедиційних послуг відповідно до умов договору, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів.

Також позивачем не було надано бухгалтерського документу, що б підтверджував вартість товару та містив би реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Надане позивачем довідка банку на містила необхідної інформації.

Декларант позивача 04.11.2010р. ознайомлений під підпис про необхідність надати документи із зазначенням про неможливіть у їх наданні.

04.11.2010р. відповідачем відносно вищезазначеної Декларації митної вартості було винесено Рішення №110000006/2010/600680/2 про визначення митної вартості товару із застосуванням методу №6 на підставі ст. 273 Митного кодексу України (резервний метод визначення митної вартості) із розрахунку за Товар - 1,41 доларів США за 1 кг.

На підставі заяви позивача від 05.11.2010р. №063Д-1001 митницею було прийнято рішення щодо можливості випуску ввезеного товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, а позивача повідомлено про те, що строк дії гарантійних зобов'язань не може перевищувати 90 календарних днів.

Відповідно до норм положень постанов Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» та від 20 грудня 2006 року № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про те, що відповідач відповідно до наданих повноважень витребував додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, оскільки мав сумнів в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Та оскільки позивач відмовився надати додаткові документи для її підтвердження, то митний орган, відповідно до митного законодавства, обґрунтовано прийняв рішення та визначив митну вартість товару.

Щодо визначення вартості товару за резервним методом, колегія суду зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 265 МК України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.

Згідно зі ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до оскарженого рішення, митний орган зазначив, щодо неможливо було застосувати методи 2, 3 через відсутність у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні товари, а методи 4, 5 через відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Та зазначив про проведення консультації.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що митний орган не мав правових підстав визначати митну вартість товару за другим, або третім методом, на підставі наявної інформації про митне оформлення ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митна вартість яких визначалась за шостим методом.

Крім того, відповідно матеріалам справи позивачем в період гарантійних зобов'язань відповідачу було надано висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 19.11.2010р. №3508 щодо рівня цін на товар, проте з підстав відсутності в ньому інформації виробників зазначеного позивачем товари чи його подібного відповідачем було повідомлено про чинність рішення про визначення митної вартості товару.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського"залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року у справі № 2а/0470/9508/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про скасування рішення про визначення митної вартості товарів № 110000006/2010/600680 від 04.11.2010 року, стягнення коштів - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.А. Щербак