Постанова № 33946094, 07.08.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 серпня 2013 року 810/3410/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - ЛапіяС.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом приватного підприємства «ОПТ-Бест» до державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС про визнання протиправними дій та зобов'язання чинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ПП «ОПТ-Бест» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо складання Акту від 26.03.2012 № 27/15-2/36832340 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «ОПТ-Бст» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання та податковий кредит за січень 2012 року, зобов'язати відповідача вилучити інформацію про вказаний Акт перевірки з інформаційних баз, перелік яких визначений центральним органом ДПС України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Акт від 26.03.2012 № 27/15-2/36832340 складений з порушенням вимог ПК України та Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232, оскільки згідно п. 3 Порядку підставою для проведення зустрічної звірки є запит виконавцю від іншого податкового органу, якого відповідач не мав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, стверджував, що перевірку проведено з дотримання вимог законодавства, а її висновки є обґрунтованими, тому просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ПП «ОПТ-Бест» зареєстроване як юридична особа 26.11.2009, ідентифікаційний код 36832340, юридична адреса: Київська обл., м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19, корп. 5, приміщення 2, кім. 70, станом на 26.03.2012 як платник податків перебувало на обліку у Вишгородській ОДПІ Київської області ДПС.

Посадовими особами ДПІ у Вишгородському районі Київської області 26.03.2012 складено Акт № 27/15-2/36832340 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ПП «Опт-Бест» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання та податковий кредит за січень 2012 року» (а.с. 44 - 47).

Згідно висновків Акту перевіркою встановлено, що ПП «Опт-Бест» відображені в податковій звітності (податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2012 року) взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.

Висновки Акту перевірки ґрунтуються на тому, що документальну позапланову невиїзну перевірку позивача провести неможливо, оскільки підприємство не знаходиться за податковою адресою та у нього відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, тому угоди позивача з контрагентами, відображеними в Акті, мають ознаки нікчемності (а.с. 44, 47).

Вважаючи дії податкового органу щодо проведення перевірки, за результатами якої складено Акт, та відображену в ньому інформацію протиправними і необґрунтованими, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основним завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі №1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Порушення законного інтересу ПП «Опт-Бест» полягає у встановленні конкретних фактів порушень податкового законодавства через формування своєї бухгалтерської та податкової звітності з урахуванням нікчемних правочинів, а також формуванні висновків вказаного Акту перевірки, який є службовим документом і є носієм доказової інформації, та може бути використаний для аналогічних коригувань податкової звітності його постійних контрагентів, що потягне негативні наслідки для позивача у вигляді відмови з боку цих контрагентів від подальшої співпраці.

Враховуючи викладене, суд визнає такий інтерес законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту. Тому суд оцінює дії відповідача з точки зору наявності чи відсутності порушення такими діями прав та законних інтересів позивача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зі змісту вступної частини Акту слідує, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з відсутністю ПП «Опт-Бест» за юридичною адресою, що підтверджується довідкою про встановлення місцезнаходження платника податків від 23.02.2012 № 2724.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зі змісту частин 2 і 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою КМ України від 27.12.2010 № 1232 (далі - Порядок № 1232) слідує, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій, з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах

одного населеного пункту.

З викладеного слідує, що податковим органам надано право проведення зустрічних звірок виключно у випадку, коли під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення господарських операцій, за наслідками яких сформовано податкову звітність. Також обов'язковою передумовою для проведення зустрічної звірки є надіслання іншим податковим органом (ініціатором) запиту тому податковому органу, який проводить звірку (виконавець), або перебування суб'єкту господарювання на обліку в тому ж органі державної податкової служби.

На порушення вказаних вимог Акт про неможливість проведення зустрічної звірки не містить відомостей про наявність запиту від податкового органу (ініціатора) та підтвердження обґрунтованості сумнівів податкового органу у реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, і на вимогу суду відповідачем таких доказів не надано.

Також згідно пунктів 4 - 7 Порядку №1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Будь-яких доказів на підтвердження дотримання відповідачем вказаних вимог законодавства щодо проведення зустрічних звірок відповідачем суду не надано.

Крім того, за наслідками зустрічної звірки було складено акт, що також суперечить вимогам Порядку №1232, яким передбачено складення довідки.

Щодо формування відповідачем за наслідками зустрічної звірки висновків про те, що ПП «Опт-Бест» відображено в податковій звітності (податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2012 року) взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 2 п. 1 Порядку № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання з метою

документального підтвердження господарських відносин.

У той же час Порядком №1232 органам державної податкової служби не надано повноважень на формування за наслідками зустрічних звірок платників податків висновків щодо реальності здійснення ним господарських операцій, тому навіть за відсутності таких відомостей будь-які висновки щодо наявності ознак нікчемності є передчасними та необґрунтованими.

Оскільки суд дійшов висновку про порушення відповідачем вимог закону при проведенні зустрічної звірки, складанні Акту та формуванні його висновків, тому їх розміщення в інформаційних базах є протиправним, і така інформацію підлягає вилученню з них.

Також щодо висновків податкового органу про наявність ознак нікчемності угод позивача з контрагентами, відображеними в Акті, суд зазначає наступне.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228 ЦК України).

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. (ч. 2 ст. 228 ЦК України).

Частиною 3 ст. 228 ЦК України визначено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Зі змісту ст. 228 ЦК України слідує, що законодавець з 01 січня 2011 року виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів, і відніс такі правочини до оспорюваних.

Таким чином, з 01 січня 2011 року повноваження на встановлення законності правочину належать до виключної прерогативи суду.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів того, що укладені між позивачем та його контрагентами у перевіряємому періоді договори оспорювались в судовому порядку або наявності таких, які набули законної сили, рішень судів з приводу визнання договорів недійсними.

Отже, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами в розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК України, зроблений на підставі невірного тлумачення податковим органом змісту вказаної норми матеріального права.

Відповідна правова позиція відображена у Постанові Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі № К/9991/50772/12

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а дії податкового органу при проведенні вказаної взаємозвірки є протиправними, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно ч. 1 ст. 97 КАС України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки з клопотанням про відшкодування судових витрат позивач до суду не звертався, такі витрати поверненню не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 97, 122, 158-163, 167, 257 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області ДПС щодо складання акту від 26.03.2012 № 27/15-2/36832340 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки приватного підприємства «ОПТ-Бест» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання та податковий кредит за січень 2012 року".

Зобов'язати державну податкову інспекцію у Вишгородському районі Київської області ДПС вилучити з інформаційних баз, що використовуються податковою службою інформацію про акт від 26.03.2012 № 27/15-2/36832340 "Про неможливість проведення зустрічної перевірки приватного підприємства «ОПТ-Бест» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовані податкові зобов'язання та податковий кредит за січень 2012 року".

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 12 серпня 2013 р.