Постанова № 33946090, 29.08.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 року № 810/2702/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лапія С.М.,

при секретарі - Пилипчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

УПФ України у м. Білій Церкві Київської області звернулось до суду з позовом до ПАТ «Техмашремонт», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених на пільгових умовах, у сумі 42 734,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач всупереч вимогам п. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-1V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64, не сплачує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 за квітень і травень 2013 року в сумі 42 734,54 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача не заперечував проти задоволення позову в частині стягнення з підприємства коштів у сумі 983,28 грн., в іншій частині (41 745,26 грн.) позовні вимоги не визнав з підстав, вказаних у письмових запереченнях проти позову, просив суд у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ПАТ «Техмашремонт» (ВАТ «Техмашремонт») створено та зареєстровано 10.06.1993 і згідно статуту (копія якого міститься в матеріалах справи), є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990 №401.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій за квітень і травень 2013 року у сумі 42 734,54 грн.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення», розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, а відповідно до ст.2 об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.10.2001 №16-6 та зареєстрованої в Мін'юсті 29.11.2001 за №998/6189, яка була чинна з 10.12.2001 до 16.01.2004, відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/86636, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування:

- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Крім того, Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок) , встановлює порядок обчислення пільгового стажу.

В п.п. 3 зазначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Пунктом 6 зазначеного порядку передбачено, що працівникам спеціалізованих підприємств і організацій (ремонтних, ремонтно-будівельних, монтажних та ін.), зайнятим повний робочий день на роботах із шкідливими умовами праці безпосередньо у виробничих структурних підрозділах інших підприємств та організацій за професіями та на посадах, передбачених Списками, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи, відпрацьовані на цих підприємствах або в організаціях, за результатами атестації відповідних робочих місць.

Відповідно до п.п. 7 Порядку у разі неритмічної роботи підприємства чи організації підрахунок пільгового стажу здійснюється в такому порядку: загальна кількість днів, протягом яких працівник повний робочий день був зайнятий на роботах із шкідливими умовами праці, ділиться на 25,4 - при шестиденному робочому тижні і на 21,2 - при п'ятиденному робочому тижні. Цей же порядок застосовується при обчисленні пільгового стажу працівників, зазначених у пункті 6 цього Порядку.

Всупереч вимогам цього пункту позивачем зараховано до пільгового стажу усіх без винятку осіб та всі робочі дні від дня прийняття на роботу на робочі місця в шкідливих умовах до дня звільнення з роботи.

Відповідач надав копії наказів по підприємствах, які свідчать про неритмічну роботу та значні перерви і простої.

Порушивши порядок обчислення пільгового стажу, позивач безпідставно збільшив стаж і, відповідно, розмір пенсії, вніс завищені показники до розрахунків та включив їх до позовних вимог.

Згідно п.п 10 Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку N 637.

Пунктом 20 Розділу «Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників» Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників згідно додатку № 5.

Отже, держава покладає обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій на підприємства і організації або їх правонаступників, які мають робочі місця з шкідливими та важкими умовами праці, стимулюючи таким чином покращення умов праці або ж ліквідацію таких робочих місць.

У ВАТ «Техмашремонт», перейменованому відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» у ПАТ «Техмашремонт», ніколи не існувало робочих місць з шкідливими умовами праці, за одним винятком.

ПАТ «Техмашремонт» не є правонаступником підприємств, на робочих місцях з шкідливими умовами праці на яких працювали особи, внесені до розрахунків, крім ОСОБА_1

Із копій трудових книжок, подань, уточнюючих довідок, що містяться в матеріалах справи, вбачається, що всі вони працювали на робочих місцях в цехах вулканізації та підготовчих шинних заводів №1 та №2 заводу азбестотехнічних виробів, заводу гумовотехнічних виробів, Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-азбестових виробів, перейменованого в Білоцерківське виробниче об'єднання шин та гумово-азбестових виробів, яке перейменоване в Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківшина», яке, в свою чергу, перетворене в 1996 році у ВАТ «Росава».

Як зазначалось вище, ПАТ «Техмашремонт» - це юридична особа, ідентифікаційний код 05495590, створене за наказом ФДМУ від 04.06.1993 № 1-АТ шляхом перетворення із Білоцерківського орендного ремонтного підприємства (ідентифікаційний код 05495590), та зареєстроване згідно рішення Виконкому Білоцерківської міської ради від 10.06.1993 №1-3-149.

Згідно статуту ПАТ «Техмашремонт» є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства (БОРП, ідентифікаційний код 05495590), яке створене та зареєстрована згідно рішення Виконкому Білоцерківської міської ради від 27.11.1990 №401.

У той же час Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної із юридичних осіб.

Судом також враховується, що вказані обставини досліджувалась в постанові Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 в адміністративній справі №2а-4443/10/1070 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві до ВАТ «Техмашремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка залишена без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011, постанові Київського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 в адміністративній справі №2а-3112/12/1070 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві до ВАТ «Техмашремонт» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яка залишена без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування пільгових пенсій, оскільки останній не є правонаступником підприємств, на яких працювали особи, внесені у Розрахунок.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно п. 2.14 ч. «в» - внесення відомостей про роботу - у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу, у графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду.

Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

З наявних у матеріалах справи фотокопій трудових книжок осіб, внесених в розрахунки, вони були прийняті на роботу до Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів, в цех капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва, або ж працювали в Білоцерківському виробничому об'єднанні «Білоцерківшина», в цеху капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва.

Оскільки ні цех капітальних ремонтів, ні ремонтне виробництво не могли бути і не були окремими підприємствами, вони відносились до Білоцерківського виробничого об'єднання шин і ГАВ, яке перейменовано у Виробниче об'єднання «Білоцерківшина», яке, в свою чергу, перетворене у ВАТ «Росава».

Також із матеріалів справи слідує, що всі особи працювали на робочих місцях з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці безпосередньо в підрозділах (цехи підготовчий та вулканізації) ВАТ «Росава» і жодна із осіб, окрім Григор`єва О. В., не набула пільгового стажу на робочих місцях, розташованих у виробничих підрозділах ПАТ «Техмашремонт», або які б йому належали.

Пенсійне законодавство України не покладає обов'язок відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій на підприємство за наявності єдиного факту - надання уточнюючої довідки цим підприємством.

Судовою практикою підтверджується, що підприємство може та зобов'язане за наявності трудової книжки або первинних документів надати уточнюючу довідку про роботу особи на інших підприємствах, а також за періоди роботи задовго до створення підприємства, яке видає уточнюючу довідку.

На підтвердження зазначеного відповідачем надано суду копії рішень Білоцерківського міськрайонного суду від 09.02.2010 у справі 2-32 2010, від 07.04.2009 №2-2078 2009, від 21.06.2010 №2-75 2010, що набрали законної сили, якими зобов'язано відповідача надати позивачам уточнюючі довідки про роботу на інших підприємствах та за періоди до створення юридичної особи ПАТ «Техмашремонт».

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. При цьому не міститься вимог до наявності трудових відносин між працівником та підприємством, яке надає уточнюючу довідку.

Відповідно до роз'яснення Міністерства праці і соціальної політики та Пенсійного фонду України на звернення підприємства з приводу видачі уточнюючих довідок та обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у випадках, коли працівники спеціалізованого підприємства-підрядника (як ПАТ «Техмашремонт») виконують роботи безпосередньо в підрозділах підприємства-замовника (як ВАТ «Росава») на робочих місцях з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, підписаним керівниками Мінпраці та ПФУ, визначено обов'язок підприємств-замовників надавати уточнюючі довідки та відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали в шкідливих умовах в їх підрозділах і на їхніх робочих місцях.

Отже, позивач необґрунтовано пов'язує обов'язок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та фактом надання відповідачем уточнюючих довідок.

До розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень і травень 2013 року УПФУ в м. Біла Церква включено 21 особу, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21.

Оскільки згідно Порядку застосування Списків № 1 і № 2 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки чинні на період роботи особи, а до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховуються періоди роботи за професіями та на посадах, передбачених Списками затвердженими Постановою № 36 від 16.01.2003, а також враховуючи те, що згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058 відшкодуванню підлягають пенсії, призначені особам, що працювали за списком №1 та за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003, 13 осіб: ОСОБА_9, ОСОБА_17, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_19, ОСОБА_2, ОСОБА_21, ОСОБА_18 - в уточнюючій довідці про пільговий стаж яких зазначено постанову КМ України «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» №162 від 11.03.1994 та №1173 від 22.08.1956, а не Постанову № 36 від 16.01.2003, безпідставно внесено до розрахунків.

Згідно Порядку застосування списків № 1 i № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах» затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політикиУкраїни18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Відповідно до Постанови КМ України №442, яка набрала чинності з 21.08.1992, на підприємствах повинна проводитись атестація робочих місць. На виконання даних вимог 29.03.1996 по підприємству видано наказ №117, в якому зазначається перелік можливих робочих місць, що підлягають атестації.

Державною експертизою умов праці 17.05.2001 до УПФУ в м. Білій Церкві направлено висновок № 1-05-237 про атестацію робочих місць, в якому зазначено, що з переліку можливих робочих місць, які підлягають атестації, підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення тільки робоче місце слюсаря-ремонтника (код 18559) в цехах вулканізації та підготовчому.

Наказ № 107 від 03.05.2001, який міститься в пенсійних справах, видано по ЗАТ «Ремтехномаш», до якого ПАТ «Техмашремонт» відношення не має.

Отже, з 21.08.1992 року по 29 березня 2001 року згідно з висновком Державної експертизи умов праці № 1-05-237 від 17.05.2001 атестовано робоче місце слюсаря-ремонтника код 18559 в цехах вулканізації та підготовчому, а з 29 березня 2001 року на підприємстві відсутня атестація будь-яких робочих місць.

Незважаючи на вказане вище, позивачем до розрахунків включено 7 осіб, робочі місця яких після 21.08.1992 не було атестовано, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_21, ОСОБА_18; 5 осіб, робочі місце яких не було атестовано після 29.03.2001, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_19

Згідно ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

При цьому за кожний повний рік стажу роботи до набрання чинності цим Законом на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

По 12 особах, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_21, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 до розміру пенсії застосовано коефіцієнт два до стажу, який не був підтверджений атестацією з 21.08.1992 та з 29.03.2001.

Крім того, з матеріалів справи також слідує, що позивачем невірно визначено стаж роботи на ВАТ «Техмашремонт», так як підприємство створено і зареєстровано рішенням міськвиконкому Білоцерківської міської ради від 10.06.1993 №1-3-149, згідно статуту є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого 27.11.1990, яке не є правонаступником жодної юридичної особи, що підтверджується довідкою Державного реєстратора.

Враховуючи те, що ПАТ «Техмашремонт» не належали робочі місця з шкідливими умовами праці, на яких працювали особи, внесені в розрахунки (крім гр. ОСОБА_1), та відсутність обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємствами та організаціями, які не мали і не мають у своїх виробничих підрозділах робочих місць із шкідливими умовами праці; також те, що особи, які мали трудові відносини з відповідачем, працювали безпосередньо в виробничих підрозділах інших підприємств і відповідач не може нести відповідальність за створення та існування шкідливих умов праці, що призвело до виникнення обов'язку відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій; оскільки матеріалами справи не підтверджені суми та стаж, внесені до розрахунків, суд вважає, що позовні вимоги по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, крім ОСОБА_1 за квітень - травень 2013 року в сумі 983, 28 грн., є необґрунтованими.

Судом також враховано, що витрати Пенсійного фонду складаються з витрат на безпосередню виплату пенсій та витрат на доставку цих пенсій, і що відповідно до Закону відшкодуванню підлягають лише фактичні витрати.

Доставка пенсій здійснюється Пенсійним фондом України через банківську систему або через мережу відділень Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Згідно з вимогами п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 «Про заходи щодо виконання ст. 3 Указу Президента України від 04.07.1998 № 734» операції з відкриття поточних рахунків, зарахування і виплати пенсій та грошової допомоги з них (у тому числі з доставкою додому) здійснюються уповноваженими банками безоплатно.

Тобто, у разі доставки пенсій пенсіонерам на їх пенсійні рахунки через банківську систему Пенсійний фонд жодних витрат не несе.

Згідно з наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 19.09.2007 №828, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за №1090/14357, тарифи на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, застосовуються підприємствами (операторами) поштового зв'язку, що надають ці послуги, встановлено в таких розмірах, у відсотках від суми: у місті - 0,8 %, у селі (с.м.т.) - 1,95 %.

Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що складені позивачем згідно з додатком 7 до п. 6.4 Інструкції не містять інформації про витрати Пенсійного фонду на виплату пенсії (розмір основної пенсії та інших витрат - додаткової пенсії, доплат, надбавок чи підвищень, призначених відповідно до законодавства України), а також про витрати на доставку таких пенсій. Крім того, такі розрахунки не можуть вважатися доказами понесення фактичних витрат.

Ці обставини мають істотне значення для вирішення питання про відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, адже, в силу ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV держава фактично переклала фінансовий тягар щодо виплати пенсій з Пенсійного фонду на підприємства-страхувальники.

За таких обставин страхувальник, який не тільки сплачує страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового пенсійного страхування, але й на якого законом покладено тягар додатково компенсувати фактичні витрати суб'єкта владних повноважень (Пенсійного фонду) на виплату і доставку пенсій (враховуючи ту обставину, що компенсація таких витрат повинна здійснюватись з різних джерел в залежності від виду пенсійних виплат (за певних обставин з державного бюджету) повинен мати інформацію про обґрунтованість і розмір таких витрат.

Згідно із вимогами ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявні матеріали справи свідчать, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами розміру та складу фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, а також правомірності їх нарахування, крім витрат на виплату пенсії гр. ОСОБА_1 за квітень - травень 2013 року в сумі 983, 28 грн., тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Крім того, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 51, ст. ст. 112, 136 КАС України щодо визнання відповідачем позову повністю або частково, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає задоволенню частково (в частині вимог, визнаних відповідачем).

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» (ідентифікаційний код 05495590) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області (ідентифікаційний код 22200584) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 за квітень - травень 2013 року в сумі 983 (дев'ятсот вісімдесят три) грн. 28 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Пстанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лапій С.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 вересня 2013 р.