Ухвала суду № 33945181, 24.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р.Справа № 534/128/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 18.04.2013р. по справі № 534/128/13-а

за позовом ОСОБА_2

до Дмитрівської сільської ради , Відділу земельних ресурсів м. Комсомольська Полтавської області , Виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради

третя особа ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Дмитрівської сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 18.04.2013р. позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділу земельних ресурсів м. Комсомольська Полтавської області, Дмитрівської сільської ради, третя особа: ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Дмитрівської сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку задоволено.

Не погодившись з прийнятою постановою, третя особа - ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як таку, що винесена із порушеннями норм чинного законодавства.

В обґрунтування поданої скарги апелянт посилається на неврахування судом першої інстанції пропущення позивачем строку звернення до суду із зазначеним позовом; оскаржуваною постановою скасовано рішення Дмитрівської сільської ради у повному обсязі, не дивлячись на те, що воно стосується не лише апелянта, а й інших осіб, крім того, спірним рішенням надано земельну ділянку на всю належну ОСОБА_1 землю, а не лише земельної ділянки, що є предметом даного спору; звертає увагу на те, що права позивача не порушені, оскільки земля видавалася ОСОБА_3

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 р. до участі у справі в якості другого відповідача залучено Виконавчий комітет Дмитрівської сільської ради, оскільки предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення №40 від 18.07.1997 року, яке прийняте саме Виконавчим комітетом Дмитрівської сільської ради.

Учасники адміністративного процесу до суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, на адресу суду надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради № 40 від 18.07.1997 р. та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 655136, виданого 03.02.2012 р., яким підтверджено право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0432 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1

Свої вимоги мотивує тим, що згідно з рішенням Виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради народних депутатів № 25 від 27.05.1991 р. її чоловіку - ОСОБА_3 було виділено в користування земельну ділянку в розмірі 0,15 га в с. Кузьменки Дмитрівської сільської раді в м. Комсомольську Полтавської області. Згідно з рішенням Виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради № 17 від 24.04.1991 р., довідки Дмитрівської сільської ради за домоволодінням по АДРЕСА_2, яке належить їй, ОСОБА_2, числиться земельна ділянка загальною площею 0,1967 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вищевказана земельна ділянка була огороджена парканом. ОСОБА_1, розламавши паркан, почав користуватися частиною земельної ділянки. Як зазначено в позовній заяві в квітні 2012 р. їй стало відомо про наявність у ОСОБА_1 державного акту на право власності на вказану вище земельну ділянку в с. Кузьменки. В поясненнях, наданих до суду апеляційної інстанції позивач вже вказує, що третя особа розламала паркан в липні 2012р., після чого позивач звернулася до Комсомольського МВ УМВС і сільську раду з заявою. Після отримання відповіді із міліції 12.07.2012 р. дізналась про наявність у ОСОБА_1 державного акту на частину земельної ділянки, яка виділялася чоловіку позивачки і після чого звернулася до суду з позовом.

Колегія суддів вважає твердження позивача про те, що про порушення її прав вона дізналася у 2012 році такими, що суперечать матеріалам справи.

Так, з матеріалів, наданих позивачем до суду апеляційної інстанції, вбачається, що позивач став власником домоволодіння по АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 27.10.2005 року, реєстрація права власності відбулася 12.01.2006 р., про що видано відповідний витяг. Доказів прав власності позивача на земельну ділянку по АДРЕСА_2 позивачем не надано. Як свідчить довідка сільської ради, позивачем не оформлено прав власності на землю по АДРЕСА_2.

Крім того, у 1999 році землекористувачем суміжної із спірною ділянкою був і залишається, виходячи з матеріалів справи, ОСОБА_3, власне який і узгодив межі спірної земельної ділянки в акті погодження меж від 15.09.1999 року, що міститься в технічній документації третьої особи.

Таким чином, землекористувач суміжної із спірною земельною ділянкою, яким є ОСОБА_3, погодивши своїм підписом в акті узгодження меж земельної ділянки, з 1999 року був обізнаний про виготовлення на ім'я ОСОБА_1 правовстановлюючого документу на земельну ділянку площею 0,0432га, розташованої в с.Кузьменки. Отже саме з цього часу - 15.09.1999р. має відліковуватися строк для звернення до суду щодо оскарження прав третьої особи на спірну земельну ділянку, зокрема рішення №40.

Посилання позивача на те, що її чоловік - ОСОБА_3, як власник суміжної ділянки, не підписував акт визначення та погодження меж земельної ділянки в натурі, не приймаються до уваги, оскільки жодних доказів, що підпис її чоловіка в акті є підробленим, до матеріалів справи не надано.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що законодавець не пов'язує відлік строку звернення до суду щодо оскарження прав особи на земельну ділянку саме із фактом отримання державного акту на право приватної власності на землю, оскільки право на отримання у власність спірної земельної ділянки виникло у третьої особи з 1997 року - з часу прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення №40, а державний акт 30.12.1999 року, серії ІІ-ПЛ № 048072, засвідчив про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку. У 2012 році ОСОБА_1 лише отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ЯК №655136 (а.с.44) на земельну ділянку площею 0,0432га, розташованої в с.Кузьменки, внаслідок роз'єднання трьох окремих земельних ділянок площею 0,059га та 0,0176га, розташованих в с.Кияшки та спірної земельної ділянки площею 0,0432га, розташованої в с.Кузьменки, що містилися в одному державному акті на право приватної власності на землю серії !!-ПЛ № 048072, отриманому третьою особою ще у 1999 році на підставі рішення органу місцевого самоврядування №40 від 18.07.1997р.

Отже, право власності на земельну ділянку площею 0,0432га, розташованої в с.Кузьменки, виникло у ОСОБА_1 ще у 1999 році, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії серії ІІ-ПЛ № 048072 (а.с.43).

Таким чином, зміна правовстановлюючого документу на землю без зміни конфігурації, меж, цільового призначення земельної ділянки чи інших даних, тобто змінилися лише серія і номер та дата видачі державного акту на ім'я ОСОБА_1, не може впливати на права та обов'язки власника домоволодіння на суміжній земельній ділянці та жодним чином не порушує й не може порушувати прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

З матеріалів справи вбачається, що спір між ОСОБА_1 та суміжним землекористувачем ОСОБА_3 щодо спірної земельної ділянки виник у 1991 році, про що свідчать рішення Виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради та судові рішення 1992р.

Отже, твердження позивача, що про порушення її прав вона дізналася у 2012 році суперечить матеріалам справи.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. При цьому жодних поважних причин пропуску цього строку позивачем не наведено.

Твердження позивача, що вона дізналася про отримання третьою особою акту 2012 року з постанови про відмову у порушенні кримінальної справи ДІМ СДІМ Комсомольського МВ УМВС України в Полтавській області не приймаються до уваги, оскільки вказана постанова датована 10.07.2012р., а до суду із цим позовом позивач звернулася раніше на два місяці - 10.05.2012р.

Колегія суддів зазначає, що у матеріальному аспекті право на позов означає можливість отримати захист порушеного права, тобто право вимагати від адміністративного суду винесення рішення про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах. Оскільки наявність цієї можливості є суб'єктивним правом, що виникає за умови наявності певних юридичних фактів (фактів порушення прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах), то вона може бути припинена відповідним юридичним фактом - закінчення строку звернення до адміністративного суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду закріплені в ст. 100 КАС України, в якій зазначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів вважає за необхідне також звернути увагу на те, що судом першої інстанції не з'ясовувалося питання щодо дотримання позивачем строку звернення із зазначеним позовом.

З огляду на наведене, враховуючи, що позивачем не наведено підстав пропуску строку, які можна вважати поважними, вважаючи те, що оскільки можливість своєчасного звернення до адміністративного суду з даним позовом залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, колегія приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та залишення позову без розгляду на підставі ст.100 КАС України.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 18.04.2013р. по справі № 534/128/13-а скасувати.

Позов ОСОБА_2 до Дмитрівської сільської ради , Відділу земельних ресурсів м. Комсомольська Полтавської області , Виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Дмитрівської сільської ради та державного акту на право власності на земельну ділянку залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Пянова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.