Ухвала суду № 33942891, 17.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 р.Справа № 2а-1670/8230/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

за участю представника позивача: Гавриш М.Д.

за участю представника відповідача: Нальотова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р. по справі № 2а-1670/8230/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

28 грудня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0006931502/254 від 13 грудня 2012р. щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 248600,00грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року позов задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ №0006931502/254 від 13 грудня 2012р. щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 248600,00грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме, п.187.1 ст.187 та п.201. ст. 201 Податкового кодексу України, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач надав письмові заперечення до суду апеляційної інстанції на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову задовольнити позовні вимоги ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Присадки" у повному обсязі.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просив суд апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.08.2012 працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року поданої ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Присадки".

За результатами перевірки складено акт від 17.08.2012 № 3166/15-222/13932946, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.2 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за червень 2012 року на суму 830 828,00 грн.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0004891502/144 від 10.09.2012 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 830828,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Присадки" оскаржило його до ДПС у Полтавській області.

Відповідно до вимог п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України ДПС у Полтавській області було призначено позапланову документальну перевірку позивача, проведення якої доручено Кременчуцькій ОДПІ.

За результатами проведеної перевірки відповідачем 26.11.2012 було складено акт № 4991/15-222/13932946, яким зафіксовано порушення позивачем п. 198.6 ст. 198 та ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено податковий кредит за червень 2012 року з податку на додану вартість на загальну суму 830 828,00 грн. та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду за червень 2012 року 830 828,00 грн.

За результатами розгляду скарги позивача ДПС У Полтавській області винесено рішення від 26.11.2012 № 2989/10/10-215, яким скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 10.09.2012 № 0004891502/144 в частині визначеної суми від'ємного значення в розмірі 582 228,00 грн., а в іншій частині залишено без змін.

З урахуванням рішення ДПС у Полтавській області Кременчуцької ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0006931502/254 від 13.12.2012 яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2012 року на суму 248 600,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з невідповідності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Матеріали справи свідчать, що 19.06.2012 між позивачем (покупець) та ТОВ "Нафтохім Європа" (постачальник) укладено договір № 16 НЕ, за умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю нафтопродукти обумовленими партіями, а покупець зобов'язується їх оплатити та прийняти товар в асортименті, кількості згідно поданих заявок, погоджених з постачальником (а.с.63-68).

За результатами здійснення господарської операції між ТОВ "НВП "Присадки" та ТОВ "Нафтохім Європа", останнім виписані наступні первинні бухгалтерські документи: податкову накладну № 26 від 21.06.2012 (а.с.76); залізнодорожні накладні № АР 852608 від 17.06.2012, № АР 852609 від 17.06.2012 (а.с.71-74); видаткову накладну № НХ-0000014 (а.с.75). Оплату за товар позивачем проведено в безготівковій формі, що не заперечується відповідачем.

На підтвердження реальності транспортування придбаного у ТОВ "Нафтохім Європа" товару та на підтвердження здійснення оплати за придбаний товар позивачем суду надано вантажно митну декларацію № ІМ 40 від 19.06.2012 (а.с.69-70), згідно якої на митну територію України було ввезено оливу базову, договір № 10 про надання послуг по прийому залізничних цистерн (а.с.90-92), який було укладено між позивачем та ПП "Компанія "Східенерго", договір № 10014 від 01.10.2011 (а.с.81-87), укладений між ТОВ "Торговий дім - Укртатнафта" та позивачем про надання послуг по оформленню, відвантаженню та перевезенню нафтопродуктів по території України, та банківські виписки.

На підтвердження виконання умов договорів № 10 про надання послуг по прийому залізничних цистерн та № 10014 позивачем суду надано акт здачі-прийняття робіт № ОУ-00001123(а.с.93) та рахунок-фактури № 15988 (а.с.88).

Позивачем також надано копії актів виконаних робіт №№ 0000527 від 20.06.2012 р., 0000528 від 21.06.2012 р. Перевезення товару до будівель виробничого призначення на вул.. Свіштовській,3 в м. Кременчуці, що належать на праві власності позивача, відповідно свідоцтва №84 від 05.10.1999р., підтверджується наданими копіями товарно-транспортних накладних від 20 та 21. 06.2012р. Використання отриманої олії у власній господарській діяльності підтверджується копіями актів списання товарно - матеріальних цінностей у виробництво від 20,2126,27.06.2012р., від 03,05,11,16,17,23,25,30,07.2012р., від 01,03,09,13,16.08.2012р., від 10,26.09.2012р. та від 03.10.2012р.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, позивачем підтверджено реальність здійснення господарських операції з його контрагентами.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог і скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.02.2013р. по справі № 2а-1670/8230/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.

Повний текст ухвали виготовлений 22.04.2013 р.