Ухвала суду № 33942779, 24.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5775/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярова О.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

24 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2013 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» до регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Боядера Логістик» про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Восток» звернулось до суду першої інстанції із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві від 25.02.2013 № 260811/21-129/0076 про застосування фінансових санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2013 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи протягом періоду з 16.01.2013 по 25.01.2013 працівниками РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві на підставі наказу від 16.01.2013 № 47 та направлення від 16.01.2013 № 21-131/0045 була проведена фактична перевірка магазину на автозаправній станції, який знаходиться за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 98, та належить суб'єкту господарської діяльності - ТОВ «Восток» (ідентифікаційний код 24812228, місцезнаходження: м. Київ, вул. Солом'янська, 11) з питань дотримання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 25.01.2013 № 0040/01/24812228.

25.02.2013 начальником РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки від 25.01.2013 № 0040/01/24812228 було прийняте спірне рішення про застосування фінансових санкцій за № 26081/21-129/0076, яким згідно з абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення ст. 11 цього Закону, відповідно до якого «Алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством», а саме: зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 8 500, 00 грн.

Згідно рішення ДПС України від 01.04.2013 за № 4857/6/10-2415, винесеного за результатами розгляду скарги ТОВ «Восток», спірне рішення про застосування фінансових санкцій від 25.02.2013 № 26081/21-129/0076 залишено без змін, а скарга підприємства - без розгляду з підстави пропуску платником податків строку на досудове оскарження такого рішення.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що висновки перевіряючих в акті фактичної перевірки від 25.01.2013 № 0040/01/24812228 про порушення ТОВ «Восток» норм Податкового кодексу України, Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та положень постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2010 № 1251 нормативно та документально не підтверджуються.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що в ході проведення фактичної перевірки магазину ТОВ «Восток» перевіряючими встановлено знаходження на зберіганні з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, що описані в додатку № 1 від 16.01.2013 до акту перевірки, які марковані марками акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України та п. 20 постанови Кабінету міністрів України від 27.12.2010 № 1251 та ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту акту фактичної перевірки в магазині на АЗС за адресою: м. Київ, Столичне шосе, 98, що належить суб'єкту господарювання ТОВ «Восток» код ЄДРПОУ 24812228, у відповідності до наявної ліцензії здійснюється роздрібна торгівля алкогольними напоями. Перевіркою встановлено знаходження на зберіганні з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв, що описані в додатку № 1 від 16.01.2013, які марковані марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеної з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено п. 226.9 ст. 226 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI та п. 20 Постановою КМ України від 27.12.2010 № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Спеціальним Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом - сирцем виноградним, спиртом - сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Платники, ставки, база оподаткування, умови нарахування та сплати акцизного податку визначені розділом Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Згідно з пунктом 218.1 статті 218 ПК України, суми податку з товарів, які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податків самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

У підпункті 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 ПК України зазначено, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів звертає увагу, що для імпортованої маркованої продукції передбачено перший строк сплати податку під час придбання марок акцизного податку, а остаточний розрахунок та строк сплати акцизного податку припадає на день подання митної декларації до митного органу.

Отже, дата подання митної декларації до митного органу і є датою визначення ставки для сплати акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції, а не дата розливу цієї продукції. Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів збігається з правилом для всієї імпортованої продукції, визначеним у пункті 216.4 статті 216 ПК України, яким встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань, у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Положення підпунктів 222.1.2-222.1.3 передбачають строк сплати акцизного податку з вітчизняних алкогольних виробів лише при придбанні марок акцизного податку.

Тобто, з метою встановлення відповідності між визначеною ставкою акцизного податку на час виробництва певної алкогольної продукції та фактично сплаченим розміром податку з такої продукції законодавець встановив певні правила.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що норма пункту 226.9 статті 226 ПК України, відповідно до якої вважаються такими, що немарковані алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари є загальною, а тому має застосовуватись лише у тих випадках, коли відсутні спеціальні норми.

У свою чергу, відносно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку.

Так, згідно з підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 ПК України ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації. Таким чином, положення абзацу четвертого пункту 226.9 ПК України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, тому що для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Так, наявними матеріалами справи, а саме копіями договору поставки товару від 03.12.2012 № 110034, укладеного між ТОВ «Восток» (покупець) та ТОВ «Баядера Логістик» (постачальник) на поставку товару (алкогольної продукції), та додатками № 1 (специфікація на товар) і № 2 до нього; протоколу розбіжностей від 03.12.2012 до вказаного договору; видатковою накладною від 14.12.2012 № 673439/659651 на загальну суму 31 467, 90 грн. (в т.ч. ПДВ) засвідчується той факт, що алкогольні напої, які перевірялися в магазині позивача та описані в додатку № 1 від 16.01.2013 до акту фактичної перевірки, є імпортованими товарами, що попередньо ввезені на територію України іншими суб'єктами господарської діяльності.

Дані обставини також були підтверджені усними поясненнями представника третьої особи в судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої інстанції. Зокрема, представник ТОВ «Баядера Логістик» пояснив в судовому засіданні, що зазначені вище алкогольні напої були ввезенні на територію Україну вже маркованими відповідно до вимог податкового законодавства України, та з такої продукції були сплачені всі податки і збори на території України в повному обсязі, що одночасно підтверджується даними додатку № 1 від 16.01.2013 до акту фактичної перевірки, де наведений весь перелік продукції, що перевірялась, в тому числі акцизні марки на кожну одиницю продукції.

Відповідно до пункту 17 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 імпортерами є юридичні та фізичні особи, які уклали з іноземними виробниками контракт (договір) про постачання (ввезення) в Україну алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно з п. 20 вказаного Положення контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи.

Відповідно до абз. 8 п. 17 Положення у разі порушення порядку маркування ввезених алкогольних напоїв і тютюнових виробів та/або сплати податку не в повному обсязі товар не допускається до митного оформлення і ввезення його на митну територію України забороняється.

Пунктом 226.2 статті 226 ПК України встановлено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Колегія суддів звертає увагу, що наявність марок акцизного збору та правильність застосування ставок акцизного податку також перевірено органами державної митної служби під час ввезення даної продукції на митну територію України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для застосування фінансових санкцій до позивача відсутні, а тому рішення РУ Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві від 25.02.2013 № 260811/21-129/0076 є неправомірним, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт надав належні докази, що спростовують правомірність оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.