Ухвала суду № 33942700, 26.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1476/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-естонське підприємство фірма «Вибір» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник позивача, заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, що працівниками Ніжинської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-естонське підприємство фірма "Вибір" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з контрагентами постачальниками ПП «Еверест» та ФОП ОСОБА_2 за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року.

За результатами перевірки складений акт від 06.12.2012 року № 1312/23-14245828.

Перевіркою встановлено порушення товариством:

п. 138.2 ст. 138 , пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 307326 грн., а саме 2 квартал 2011 року - 20585,00 грн., 3 квартал 2011 року - 97662,00 грн., 4 квартал 2011 року - 46906,00 грн., 1 квартал 2012 року - 22470,00 грн., 2 квартал 2012 року - 60123,00 грн. та 3 квартал 2012 року - 59580,00 грн.

п. 198.6 ст.198 розділу V Податкового Кодексу України, в результаті чого безпідставно включило до податкового кредиту ПДВ в сумі 233582,00 грн., а саме квітень 2011 року - 17900,00 грн., липень 2011 року - 33366,67 грн., серпень 2011 року - 14083,33 грн., жовтень 2011 року - 12800,00 грн., листопад 2011 року - 14916,00 грн., лютий 2012 року - 21400,00 грн., квітень 2012 року - 19983,33 грн., травень 2012 року - 19800,00 грн., червень 2012 року - 14266,67 грн., серпень 2012 року - 11900,00 грн. та вересень 2012 року - 20716,00 грн.

На підставі акту перевірки Ніжинською ОДПІ було винесено податкові повідомлення-рішення:

№ 0000502200 від 20.12.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 233582,00 грн. та застосовано штрафних санкцій на суму 53922,00 грн.

№ 0000492200 від 20.12.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем на суму 307326,00 грн. та застосовано штрафних санкцій на суму 71087,00 грн.

Позивачем було оскаржено податкові повідомлення-рішення до ДПС в Чернігівській області. За результатами розгляду скарги, Державною податковою службою у Чернігівській області винесено рішення про результати розгляду скарги № 471/10/10-215 від 01.03.2013 р., згідно з яким, податкове повідомлення-рішення № 0000492200 від 20.12.2012 року скасоване, в частині визначення суми податку на прибуток в сумі 53013 грн. та застосуванні штрафних санкцій в сумі 16102,5 грн., в іншій частині, оскаржені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із частковим задоволенням власних вимог, позивач звернувся із скаргою до ДПС України. За результатами розгляду скарги Міністерством доходів і зборів України винесено рішення про результати розгляду скарги № 196/6/99-99/10-15 від 04.04.2013 p., згідно з яким, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіркою встановлено, що між ПП «Еверест», як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-естонське підприємство фірма "Вибір", як покупцем, було укладено договір № 9/11 від 04.01.2011 року про постачання товару (цукру піску) в кількості та ціні, погодженій згідно рахунків-фактур.

Поставки цукру піску від ПП «Еверест» до ТОВ СП «Вибір» були здійснені згідно рахунків фактур №СФ-0000784 від 19.04.2011 року, №СФ-0002243 від 25.07.2011 року, №СФ-0002398 від 16.08.2011 року, №СФ-0002574 від 01.09.2011 року, №СФ-0003354 від 27.10.2011 року, №СФ-0003690 від 17.11.2011 року, №СФ-0003815 від 30.11.2011 року.

Оприбуткування отриманого від ПП «Еверест» товару підтверджується видатковими накладними №РН-0000874 від 19.04.2011 року, №РН-0002243 від 25.07.2011 року, №РН-0002398 від 16.08.2011 року, №РН-0002574 від 01.09.2011 року, . №РН-0003354 від 27.10.2011 року, №РН- 0003690 від 17.11.2011 року, №РН- 0003815 від 30.11.2011 року.

Контрагентом позивача було виписано податкові накладні № 874 від 19.04.2011 року, № 2243 від 25.07.2011 року, №2398 від 16.08.2011 року, №2574 від 01.09.2011 року, № 3354 від 27.10.2011 року, №3690 від 17.11.2011 року, №3815 від 30.11.2011 року.

Транспортування товару до позивача підтверджується товарно-транспортними накладними № ЭВР - 0874, від 18.04.2011р., № ЭВР - 2243 від 25.07.2011р., № ЭВР - 2398 від 16.08.2011р., № ЭВР - 2574 від 01.09.2011р., № ЭВР - 3354 від 29.10.2011р., № ЭВР - 3690 від 17.11.2011р., № ЭВР - 3815 від 30.11.2011р.

Оплата поставленого цукру була здійснена в безготівковій формі згідно платіжних доручень № 3110 від 22.04.2011 року, № 3114 від 22.04.2011 року, № 3118 від 05.05.2011р., №3313 29.07.2011 р., №3316 від 01.08.2011р., №3327 від 09.08.2011р., №3370 від 29.08.2011 р., №3376 від 30.08.2011р., №3382 від 01.09.2011 р., №3391 від 01.09.2011 р., №3419 від 14.09.2011 р., №3434 від 27.09.2011р., №3459 від 11.10.2011 р., №3545 від 10.11.2011 р., №3557 від 15.11.2011р. №3607 від 02.12.2011 р., №3625 від 08.12.2011р., №3634 ивід 15.12.2011 р., №3662 від 28.12.2011 р., №3670 від 10.01.2011р., що підтверджується банківськими виписками.

Також встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ СП «Вибір» було укладено договір поставки цукру піску № ДГ-0032 від 01.02.2012 року.

Поставка цукру від ОСОБА_2 була здійснена відповідно до рахунків-фактур №СФ-00409 від 25.04.2012 року, №СФ-00508 від 22.05.2012 року, №СФ-00643 від 27.06.2012 року, №СФ-01033 від 30.08.2012 року, № СФ-01345 від 28.09.2012 року.

Оприбуткування отриманого товару було здійснено позивачем на підставі видаткових накладних №РН-00129 від 15.02.2012 року, №РН-00179 від 28.02.2012 року, №РН-00409 від 25.04.2012 року, №РН- 00508 від 22.05.2012 року, №РН-00643 від 27.06.2012 року, №РН-01033 від 30.08.2012 року, №РН-01345 від 28.09.2012 року.

ФОП ОСОБА_2 виписано ТОВ СП «Вибір» податкові накладні №129 від 15.02.2012 року, №179 від 28.02.2012 року, №409 від 25.04.2012 року, №508 від 22.05.2012 року, № 643 від 27.06.2012 року, №1033 від 30.08.2012 року, №1345 від 28.09.2012 року.

Транспортування цукру підтверджується товарно-транспортними накладними №ЕВТ - 00129 від 15.02.2012 р., №ЕВТ - 00179 від 28.02.2012 р., №ЕВТ - 00409 від 25.04.2012 р., №ЕВТ - 00508 від 22.05.2012 р., №ЕВТ - 00643 від 27.06.2012 р., №ЕВТ - 01033 від 30.08.2012 р., №ЕВТ - 01345 від 28.09.2012 р.

Оплата отриманого товару здійснена позивачем в безготівковій формі згідно платіжних доручень №3843 від 14.03.2012 р., №3853 від 15.03.2012р., №3886 від 23.03.2012 р., №3888 від 26.03.2012р., №3893 від 27.03.2012 р., №3899 від 29.03.2012р., №3903 від 30.03.2012 р., №3916 від 02.04.2012р., №3920 від 03.04.2012 р., №3924 від 04.04.2012р., №3928 від 09.04.2012р., №3937 від 11.04.2012 р., №3948 від 11.04.2012р., №3998 від 28.04.2012 р., №4007 від 10.05.2012р., №4021 від 14.05.2012 р., №4027 від 14.05.2012р., №4035 від 16.05.2012 р., №4043 від 18.05.2012р., №4053 від 21.05.2012 р., №4074 від 25.05.2012р., №8 від 31.05.2012р., №23 від 01.06.2012 р., №44 від 07.06.2012р., №51 від 08.06.2012 р., №62 від 12.06.2012р., №76 від 13.06.2012 р., №81 від 14.06.2012 р., №89 від 15.06.2012р., №100 від 18.06.2012 р., №105 від 19.06.2012р., №112 від 25.06.2012 р., №135 від 04.07.2012 р., №156 від 06.07.2012р., №165 від 10.07.2012 р., №175 від 13.07.2012р., №180 від 16.07.2012 р., №191 від 18.07.2012 р., №197 від 19.07.2012р., №205 від 20.07.2012 року, №209 від 24.07.2012р., №213 від 25.07.2012 р., №217 від 27.07.2012р., №226 від 31.07.2012року, №365 від 05.09.2012 р., №390 від 07.09.2012р., №397 від 11.09.2012 р., №407 від 14.09.2012р.., №421 від 18.09.2012 р., №428 від 20.09.2012 р., №453 від 28.09.2012р., №465 від 01.10.2012 р., №472 від 02.10.2012р., №480 від 03.10.2012 р., №506 від 05.10.2012р., №513 від 09.10.2012 р., №538 від 15.10.2012 р., №556 від 18.10.2012р., №568 від 22.10.2012р., №587 від 26.10.2012р., що підтверджується виписками по банківським рахункам позивача.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ СП «Вибір» та ПП «Еверест», ФОП ОСОБА_2

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку витрат підприємства допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманих за договором поставки товарів у власній господарській діяльності.

Як свідчить довідка АБ № 494742 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ТОВ СП «Вибір» займається виробництвом сухарів і сухого печива, виробництвом борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання, виробництвом какао, шоколаду та цукрових кондитерських виробів, тому цукор отриманий від контрагентів, був використаний позивачем на виробництво зазначеної продукції.

Поставка цукру піску, позивачу, підтверджена всіма необхідними первинними документами.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інтсанції, що витрати на оплату поставленого товару, згідно договорів № ДГ-0032 від 01.02.2012 року та № 9/11 від 04.01.2011 року, позивач протягом перевіряємого періоду правомірно, на підставі та п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України включив до складу витрат підприємства, тобто висновки ДПІ в м. Чернігові про завищення витрат та заниження податку на прибуток є безпідставними, як і подальше донарахування сум податку на прибуток.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України, передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

З постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.01.2013 року по справі № 2а/2570/3961/2012 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, було визнано неправомірними дії ДПІ у м.Чернігові ДПС по зменшенню ФОП ОСОБА_2 податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податкового кредиту з податку на додану вартість в акті перевірки №2358/17/НОМЕР_3 від 09.11.2012 р. та зобов'язано ДПІ у м.Чернігові поновити ФОП ОСОБА_2 податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податковий кредит з податку на додану вартість. Зазначена постанова була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 року.

Таким чином, є постанова суду, яка набрали законної сили, якими визнано неправомірними дії ДПІ в м. Чернігові щодо встановлення в актах перевірки фактів відсутності здійснення контрагентами ТОВ СП «Вибір» - ПП «Еверест» та ФОП ОСОБА_2 господарської діяльності та, як, наслідок зменшення їх податкового кредиту з ПДВ та збільшення їм зобов'язань з цього податку. Тому, посилання Ніжинської ОДПІ на акти перевірок ПП «Еверест» та ФОП ОСОБА_2, як на підставу порушення позивачем вимог податкового законодавства та донарахування йому податку на додану вартість та податку на прибуток, є протиправними.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право Ніжинської ОДПІ ДПС при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України, встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення № 0000492200, № 0000502200 від 20.12.2012 року винесенні протиправно, оскільки наявні усі підтверджуючі документи щодо проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст ухвали виготовлений 01.10.2013 року.

.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.