Постанова № 33941577, 24.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 р. Справа № 804/10407/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Лівобережного районного центру зайнятості міста Дніпропетровська

до ОСОБА_1

про стягнення коштів, безпідставно виплачених як матеріальна допомога по безробіттю,-

в с т а н о в и в :

Лівобережний районний центр зайнятості міста Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 безпідставно виплачену матеріальну допомогу по безробіттю у сумі 6311,62 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що всупереч вимогам Законів України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XII, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III, відповідач, зареєструвавшись в Лівобережному районному центрі зайнятості міста Дніпропетровська та перебуваючи там на обліку як безробітний з 24.09.2010 року по 21.06.2011 року, приховала той факт, що ще з 19.03.2003р. має статус суб'єкта підприємницької діяльності, а, отже, незаконно отримала матеріальну допомогу по безробіттю за вказаний період. На вимогу позивача повернути суму безпідставно виплаченої допомоги не реагує.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, а також клопотання про розстрочення виплати суми заборгованості, у разі її стягнення, щомісячно по 200,00 грн. у зв'язку із онкологічним захворюванням та скрутним матеріальним становищем.

Правом на подання заперечень на позовну заяву відповідач не скористався.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року № 803-XII безробітними визнаються, зокрема, працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Пунктом 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року N 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року N 915/5136, встановлено, що допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до ч.2 ст.36 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Приписами ч.3 ст.36 означеного ЗУ N 1533-III встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.09.2010 року до Лівобережного районного центру зайнятості міста Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 із заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю у відповідності до Законів України «Про зайнятість населення» від 01 березня 1991 року №803-XII, «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року N 1533-III (а.с.10).

Як вбачається з персональної картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), за якою вона обліковувалася в Лівобережному РЦЗ, відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з урахуванням страхового стажу. На обліку в Лівобережному РЦЗ відповідач знаходилася до 21.06.2011 року та була знята з обліку у зв'язку із працевлаштуванням (а.с.11-14).

17 травня 2013 року у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 N 60/62 Постанова Управління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 N 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 р. за N 232/16248 було проведено звірку даних Лівобережного районного центру зайнятості та даних Державної податкової адміністрації з метою перевірки обґрунтованості виплат матеріального забезпечення по безробіттю ОСОБА_1

За результатами перевірки був складений акт № 87 від 17 травня 2013 року про розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яким встановлено, що ОСОБА_1 при реєстрації в Лівобережному РЦЗ як безробітна надала недостовірну інформацію, а саме не повідомила про те, що з 19.03.2003 року має статус суб'єкта підприємницької діяльності та зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська за №04010317372(а.с.8).

Так, згідно листа УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 22.04.2013 року за вих.№1764/06 було встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до відділу з призначення пенсій щодо призначення їй пенсії по інвалідності ІІІ групи від загального захворювання. Однак при наданні ОСОБА_1 трудової книжки встановлено, що вона, перебуваючи на обліку в Лівобережному РЦЗ як безробітна у період з 24.09.2010року по 21.06.2011року та отримуючи при цьому відповідну допомогу, також перебувала на обліку в УПФУ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська як суб'єкт підприємницької діяльності з 19.03.2003 року та по теперішній час (а.с.16).

Факт реєстрації ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця також підтверджується роздруківкою з інформаційного ресурсу щодо наявності в ЄДРС відповідного запису (основний вид діяльності за КВЕД роздрібна торгівля з лотків та на ринках) (а.с.9).

Таким чином, на момент звернення до Лівобережного РЦЗ із заявою про надання статусу безробітного ОСОБА_1 належала до зайнятого населення, а тому не мала права на нарахування та отримання допомоги по безробіттю, однак приховала цей факт.

Відповідно пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 N 60/62 Постанова Управління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 N 7-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 березня 2009 р. за N 232/16248 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку, а саме рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

В порядку виконання зазначеної вимоги Лівобережним районним центром зайнятості було видано наказ № 211 від 21 травня 2013 року про вжиття заходів щодо повернення безпідставно виплачених відповідачу коштів. Крім того, відповідачу була направлена претензія про необхідність повернення коштів (а.с.6).

Однак, станом на дату розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав суду доказів про відшкодування безпідставно виплаченої йому допомоги по безробіттю у сумі 6311,62 грн.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

При цьому, як зазначалось вище, ОСОБА_1 було надано суду письмове клопотання про розстрочення виконання судового рішення, прийнятого в означеній справі, якщо ним буде стягнуто з неї суми безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю, в якому ОСОБА_1 просила розстрочити виконання цього судового рішення шляхом виплати безпідставно отриманої матеріальної допомоги по безробіттю щомісячно у розмірі 200,00грн.

В обґрунтування означеного клопотання ОСОБА_1 посилається на тяжке матеріальне становище у зв`язку із наявним у неї онкологічним захворюванням, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААБ №023446 від 21.11.2012 року та медичною довідкою КЗ «Дніпропетровський клінічний онкологічний центр».

Приписами ст.257 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Частиною 1 ст.263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Зважаючи на поважність причин, через які відповідач просить розстрочити виконання судового рішення, та на їх підтвердження відповідними медичними довідками, суд приходить до висновку про часткове задоволення цього клопотання, а саме: про розстрочення виконання судового рішення, ухваленого у цій справі, на чотирнадцять місяців шляхом щомісячної сплати ОСОБА_1 до 30 числа кожного місяця сум безпідставно сплаченої допомоги по безробіттю рівними частинами по 450,83грн.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Лівобережного районного центру зайнятості міста Дніпропетровська до ОСОБА_1 про стягнення коштів, безпідставно виплачених як матеріальна допомога по безробіттю - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Лівобережного районного центру зайнятості міста Дніпропетровська (вул. Б.Хмельницького, 4, м. Дніпропетровськ, 49051, код ЄДРПОУ 37274485) кошти, безпідставно виплачені як матеріальна допомога по безробіттю, у сумі 6311,62грн. (шість тисяч триста одинадцять гривень шістдесят дві копійки).

Клопотання ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення, ухваленого у цій справі, - задовольнити частково.

Розстрочити сплату коштів, безпідставно виплачених як матеріальна допомога по безробіттю, у розмірі 6311,62грн. (шість тисяч триста одинадцять гривень шістдесят дві копійки) за постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі 804/10407/13-а на чотирнадцять місяців шляхом щомісячної сплати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Лівобережного районного центру зайнятості міста Дніпропетровська (вул. Б.Хмельницького, 4, м. Дніпропетровськ, 49051, код ЄДРПОУ 37274485) до 30 числа кожного місяця сум безпідставно сплаченої допомоги по безробіттю рівними частинами по 450,83грн. (чотириста п'ятдесят гривень вісімдесят три копійки).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова