Постанова № 33941190, 12.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р. Справа № 804/10741/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ ,-

в с т а н о в и в :

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому просить стягнути з відповідача витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ, за 2007-2011 роки.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №113 о/с від 18.07.2011р. ОСОБА_1 як випускник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ був призначений на посаду слідчого відділення Петропавлівського районного відділу. Проте на підставі наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області №201 о/с від 16.07.2013р. ОСОБА_1 був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.64"є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. № 114. В порушення вимог ч.6 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року N 565-XII, ОСОБА_1 не відшкодував витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У зв`язку із тим, що відповідач добровільно не відшкодовує означені витрати, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, а також просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, заперечення на позовну заяву також не надавав.

Третя особа про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, проте у судове засідання її представник не з'явився, але надав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, а також надав письмові пояснення, в яких просив стягнути з відповідача суму витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ, за 2007-2011 роки.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що пред'явлений адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року N 565-XII порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року N 565-XII передбачено, що підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №304 від 06.08.2007 року ОСОБА_1 було прийнято на службу в органах внутрішніх справ України, зараховано курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ та присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції» (а.с.8).

При цьому між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області та рядовим міліції ОСОБА_1 були укладені договори про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ від 01.09.2007 року та від 31.08.2010 року (а.с.9-10).

17.06.2011 року, відповідно до наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ №41ос від 17.06.2011р., ОСОБА_1 закінчив цей вищий навчальний заклад (факультет з підготовки слідчих) та отримав освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст» і диплом (а.с.8).

18.07.2011 року на підставі наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області №113ос лейтенант міліції ОСОБА_1, як прибулий з Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, був призначений слідчим слідчого відділення Петропавлівського районного відділу (а.с.7).

Однак, на підставі наказу ГУМВС України в Дніпропетровській області №201 о/с дск від 16.07.2013р. ОСОБА_1 був звільнений в запас Збройних Сил України згідно п.64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 за порушення дисципліни (а.с.7).

Так, відповідно до п.64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно ч.6 ст.18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року N 565-XII особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 р. № 313, визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах у разі звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Так, п.2 та п.3 Порядку встановлено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу,оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не відпрацював трирічний термін в органах внутрішніх справ після закінчення навчання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, і був звільнений за порушення дисципліни, він, згідно Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2007 року №31, повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

Тим більше, що з договорів про підготовку фахівця у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ від 01.09.2007 року та від 31.08.2010 року, укладених між Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням МВС України в Дніпропетровській області та рядовим міліції ОСОБА_1, вбачається, що відповідач був прийнятий за державним замовленням на денну форму навчання фахівцем освітньо-кваліфікаційного рівня і у відповідності до п.2.3.6 означених договорів, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, встановленими п.3 цих договорів (в тому числі звільнення за негативними мотивами), повинен відшкодувати фактичні витрати, пов`язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком (а.с.9-10).

Так, згідно довідок-розрахунків витрат, здійснених відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 17.07.2007р. №419/831/240/605/537/219/534, витрати, пов'язані з утриманням курсанта ОСОБА_1 у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ за 2007-2011 роки, а саме: витрати на продовольче забезпечення, за спожиту теплоенергію, за водопостачання та водовідведення, за електропостачання, грошове та речове утримання, на медикаменти, означені витрати складають 24167,95грн.(а.с.11-18).

При цьому відповідачем в добровільному порядку означені витрати не відшкодовані.

Станом на час розгляду справи судом відповідач також не надав доказів про відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми витрат, пов`язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 52001, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь державного бюджету на р/р31257272210008 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446 витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у сумі 24167,95грн. (двадцять чотири тисячі сто шістдесят сім гривень дев'яносто п'ять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова