Постанова № 33941155, 20.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2013 р. Справа № 804/10884/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

при секретарі Дубровець Д.В.

за участю:

представника позивача Земляної Г.Ю.

представника позивача Скубицької Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськуадміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2013 р.до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.04.2013 р. № 0001801502.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили наступне. Підприємством до податкового кредиту за січень 2013 р. включено податкову накладну за травень 2012 р. Вказана податкова накладна не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому разом з декларацією було подано заяву про порушення постачальником вимог податкового законодавства та первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій. Відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту на підставі податкової накладної зберігається за платником податку протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.04.2013 р. № 0001801502 суперечить вимогам законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.В запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив наступне. За результатами камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ» було встановлено, що підприємством включено до складу податкового кредиту за січень 2013 р. податкові накладні за травень 2012 р., які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Скарга на постачальника про порушення порядку реєстрації податкових накладних подана підприємством не своєчасно, а саме, не в відповідному звітному періоді, який становить один календарний місяць. Враховуючи вказане, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ» зареєстровано як юридична особа, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за ідентифікаційним кодом 32944149 та перебуває на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

19.03.2013 р. Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ».

За результатами перевірки складено акт № 2399/71/15.2-40/32944149 від 19.03.2013 р.

Перевіркою встановлено наступне порушення, допущене Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ»:

- заниження суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 10 284,17 грн.

Наявність порушення обґрунтована в акті перевірки тим, що підприємством включено до складу податкового кредиту за січень 2013 р.податкову накладну № 514 за травень 2012 р., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, додавши до податкової декларації скаргу на постачальника в іншому періоді ніж той, в якому виписано податкову накладну.

На підставі акту перевірки № 2399/71/15.2-40/32944149 від 19.03.2013 р. Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 05.04.2013 р. № 0001801502.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податковадекларація, розрахунок- документ, щоподаєтьсяплатникомподатків (у тому числівідокремленимпідрозділом у випадках, визначенихцим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставіякогоздійснюєтьсянарахування та/абосплатаподатковогозобов'язання, чи документ, щосвідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користьплатниківподатків - фізичнихосіб, сумиутриманого та/абосплаченогоподатку. Додатки до податкової декларації є її невідь ємною частиною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітногоперіодувизначаєтьсявиходячи з договірної (контрактної) вартостітоварів/послуг (у разіздійсненняконтрольованихоперацій - не вищерівнязвичайнихцін, визначенихвідповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сумподатків, нарахованих (сплачених) платникомподатку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітногоперіоду у зв'язку з: придбаннямабовиготовленнямтоварів (у тому числі при їхімпорті) та послуг з метою їхподальшоговикористання в оподатковуванихопераціях у межах господарськоїдіяльностіплатникаподатку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основнихфондів (основнихзасобів, у тому числііншихнеоборотнихматеріальнихактивів та незавершенихкапітальнихінвестицій у необоротнікапітальніактиви), у тому числі при їхімпорті, з метою подальшоговикористання в оподатковуванихопераціях у межах господарськоїдіяльностіплатникаподатку.

Право на нарахуванняподаткового кредиту виникаєнезалежновід того, читакітовари/послуги та основніфонди почали використовуватися в оподатковуванихопераціях у межах господарськоїдіяльностіплатникаподаткупротягомзвітногоподатковогоперіоду, а такожвід того, чиздійснювавплатникподаткуоподатковуваніопераціїпротягом такого звітногоподатковогоперіоду

Згідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту сумиподатку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбаннямтоварів/послуг, не підтвердженіподатковиминакладними (абопідтвердженіподатковиминакладними, оформленими з порушеннямвимогстатті 201 цього Кодексу) чи не підтвердженімитнимидеклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 201.1, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України платник податкузобов'язанийнадатипокупцю (отримувачу) на йоговимогупідписанууповноваженоюплатником особою та скріпленупечаткою (за наявності) податковунакладну. Податкова накладна є податковим документом і одночасновідображається у податковихзобов'язаннях і реєстрівиданихподатковихнакладнихпродавця та реєстріотриманихподатковихнакладнихпокупця

Згідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видаєтьсяплатникомподатку, якийздійснюєоперації з постачаннятоварів/послуг, на вимогупокупця та є підставою для нарахуваннясумподатку, щовідносяться до податкового кредиту.

При здійсненніоперацій з постачаннятоварів/послугплатникподатку - продавецьтоварів/послугзобов'язанийнадатипокупцюподатковунакладну та зареєструватиїї в Єдиномуреєстріподатковихнакладних.

Реєстраціяподатковихнакладних та/аборозрахунківкоригування до податковихнакладних у Єдиномуреєстріподатковихнакладнихздійснюється не пізнішеп'ятнадцятикалендарнихднів, наступних за датою їхскладання.

Відсутність факту реєстраціїплатникомподатку - продавцемтоварів/послугподатковихнакладних в Єдиномуреєстріподатковихнакладних та/абопорушення порядку заповненняподатковоїнакладної не дає права покупцю на включеннясумподатку на доданувартість до податкового кредиту та не звільняєпродавцявідобов'язкувключеннясумиподатку на доданувартість, вказаної в податковійнакладній, до сумиподатковихзобов'язаньзавідповіднийзвітнийперіод.

У разівідмовипродавцятоварів/послугнадатиподатковунакладнуабо в разіпорушення ним порядку їїзаповнення та/або порядку реєстрації в Єдиномуреєстріпокупець таких товарів/послугмає право додати до податковоїдекларації за звітнийподатковийперіодзаявуізскаргою на такого постачальника, яка є підставою для включеннясумподатку до складу податкового кредиту. До заяви додаютьсякопіїтоварнихчеківабоіншихрозрахунковихдокументів, щозасвідчують факт сплатиподатку у зв'язку з придбанням таких товарів/послугабокопіїпервиннихдокументів, складенихвідповідно до Закону України"Про бухгалтерськийоблік та фінансовузвітність в Україні" , щопідтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходженнятакої заяви ізскаргою є підставою для проведеннядокументальноїпозаплановоївиїзноїперевіркизазначеногопродавця для з'ясуваннядостовірності та повнотинарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу Україниуразіякщоплатникподатку не включив у відповідномузвітномуперіоді до податкового кредиту суму податку на доданувартість на підставіотриманихподатковихнакладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарнихднів з датискладанняподатковоїнакладної.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі презумпціїправомірностірішеньплатникаподатку в разі, якщо норма закону чиіншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, абоякщонормирізнихзаконівчирізних нормативно-правовихактівприпускаютьнеоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язківплатниківподатківабоконтролюючихорганів, внаслідокчого є можливістьприйнятирішення на користь як платникаподатків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України уразі коли норма цього Кодексу чиіншого нормативно-правового акта, виданого на підставіцього Кодексу, або коли нормирізнихзаконівчирізних нормативно-правовихактів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечатьміж собою та припускаютьнеоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язківплатниківподатківабоконтролюючихорганів, внаслідокчого є можливістьприйнятирішення на користь як платникаподатків, так і контролюючого органу, рішенняприймається на користьплатникаподатків.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та сторонами не заперечується, що позивачем до податкової декларації за січень 2013 р. до складу податкового кредиту за січень 2013 р. включено суму на підставі податкової накладної, виписаної в травні 2012 р. та не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому підприємством подавалися первинні документи на підтвердження здійснення господарської операції та додаток 8 до декларації із зазначенням про порушення постачальником порядку реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень Податкового кодексу України у випадку відсутності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець має право звернутися зі скаргою на такого постачальника, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Підставою для відображення в податкових деклараціях сум податкового кредиту є проведені таким платником господарські операції, підтверджені відповідними первинними документами.

Реальність здійснення господарських операції позивача з контрагентом, який видав податкову накладну за травень 2012 р., не ставиться під сумнів податковим органом.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу Україниуразіякщоплатникподатку не включив у відповідномузвітномуперіоді до податкового кредиту суму податку на доданувартість на підставіотриманихподатковихнакладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарнихднів з датискладанняподатковоїнакладної.

Позивачем після отримання від постачальника податкової накладної дотримані вимоги чинного законодавства щодо включення сум податку до податкового кредиту протягом 365 календарнихднів з датискладанняподатковоїнакладної та щодо звернення зі скаргою на постачальника, який порушив правила реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.04.2013 р. № 0001801502 не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа), тому судові витрати в розмірі 128,55 грн.підлягають стягненню з Державного бюджету України на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ».

Керуючисьст.ст. 2, 8, 10, 11, 69, 71, 72,86, 94, 158-163, 186 КодексуадміністративногосудочинстваУкраїни,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.04.2013 р. № 0001801502.

Судові витрати в розмірі 128,55 грн. стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ».

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційнаскарга на постанову суду першоїінстанціїподаєтьсяпротягом десяти днів з дня їїпроголошення. У разіскладення постанови у повномуобсязі, а такожприйняття постанови у письмовомупровадженніапеляційнаскаргаподаєтьсяпротягом десяти днів з дня отриманнякопії постанови.

У разіякщо справа розглядалась судом за місцезнаходженнямсуб'єктавладнихповноважень і він не бувприсутній у судовому засіданніпід час проголошення судового рішення, але йогобулоповідомлено про можливістьотриманнякопії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційнеоскарження постанови суду обчислюється з наступного дня післязакінченняп'ятиденного строку з моменту отриманнясуб'єктомвладнихповноваженьповідомлення про можливістьотриманнякопії постанови суду.

Повний текст постанови складено 26 вересня 2013 року

Суддя О.С. Рябчук