Постанова № 33940862, 18.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року 15:55Справа № 808/6842/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БОН СЕРВІС»,

м. Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя,

про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БОН СЕРВІС» (далі - позивач, ТОВ «БОН СЕРВІС») звернувся із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області далі - відповідач, ДПІ у Хортицькому районі), в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.08.2013 р. №0000112213.

В обґрунтування позову посилається на те, що висновки перевіряючих не відповідають існуючим фактам та діючому законодавству. При цьому у якості підстав позову позивач зазначає про складення акту перевірки з порушеннями вимог чинного законодавства та неправдиве викладення фактів, а саме: безпідставне здійснення фактичної перевірки, відсутність вказівок на особу, за чиєю скаргою така перевірка була призначена; неправдива фіксація фактів: зазначення про нібито порушення обліку товарно-матеріальних цінностей за відсутності навіть усного запиту щодо документів про облік товарів, що знаходяться в місці їх продажу; визначення неправдивих фактів щодо відмови директора ТОВ «БОН Сервіс» Тевс М.М. від підпису акту та ненадання можливості для надання відповідних пояснень та документів; ненадання повної копії акту перевірки з додатками для надання заперечень на акт; відсутність детального розрахунку нарахування штрафних санкцій. Отже, на думку позивача, оскільки акт перевірки складений з порушеннями законодавства, податкове повідомлення-рішення, складене на його підставі, підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги з підстав, викладених вище, та додатково суду зазначив, що не проведення розрахункової операції через РРО відбулося через несправність РРО та перебування його у ремонті; щодо порушення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, то такий порядок не передбачений законодавством, тому оскільки позивач зареєстрований у м. Запоріжжя, бухгалтерський облік провадиться відповідно за місцем реєстрації підприємства. Також представник позивача посилався на те, що факт реалізації товарів в обсягах, вказаних у відомості ТМЦ в описовій частині акту не визначений, місце розташування (зберігання) товару не описане, підстави визначення вартості описаних у відомості товарів не зазначені.

Відповідач адміністративний позов не визнає. В письмових запереченнях вх. № 34525 від 29.08.2013 посилається на те, що факти порушень належним чином зафіксовані актом перевірки, норма законодавства, яка б зобов'язувала відповідача зазначати у наказі про перевірку данні особи, за зверненням якої проведена перевірка, відсутня, реєструвати акт перевірки безпосередньо на місці її проведення в той самий день закон відповідача не зобов'язує.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення з викладених вище підстав.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі наказу №244 від 12.07.2013 Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, 19.07.2013 о 16-00 год. посадовими особами зазначеного органу була проведена фактична перевірка господарської одиниці кафе «Бірюк» суб'єкта господарської діяльності ТОВ «БОН СЕРВІС» щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт №0051/08/01/22/35719437 від 25.07.2013 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «БОН СЕРВІС» вимог: п. п. 1, 2, 12, 13 ст.3 Закону України від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95).

05 серпня 2013 року ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення №0000112213, яким до ТОВ «БОН СЕРВІС» застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальній сумі 21 050,00 грн., з них: за не проведення розрахункової операції через РРО, не роздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції у розмірі 1 гривня (ч.1 ст. 17 Закону №265/95); за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня у розмірі 1 гривня (п.1 ст. 17 Закону №265/95); за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку у розмірі 21048 грн. (ст. 20 Закону №265/95)

Не погоджуючись із рішенням ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпунктом 80.2.3 пункту 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися зокрема за наявності письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.

Однак відсутність у наказі Головного управління Міндоходів в Запорізькій області №244 від 12.07.2013 вказівок на наявність будь-якого письмового звернення покупця (споживача) не є та не може бути підставою для задоволення позовних вимог позивача про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, оскільки предметом дослідження за такими позовними вимогами є наявність або відсутність фактів порушень, за які спірним рішенням були застосовані штрафні (фінансові) санкції та дотримання відповідачем порядку застосування таких штрафних санкцій. При цьому предметом позовних вимог не є протиправність дій посадових осіб Головного управління Міндоходів в Запорізькій області при призначенні та проведенні перевірки та визнання протиправним наказу про проведення перевірки. З наведених підстав також не належать до предмету позову, а отже не є підставою для задоволення позовних вимог доводи позивача про відсутність даних про реєстрацію акту в органах ДПС, не надання додатків до акту при направленні екземпляру акта позивачеві, визначення неправдивих фактів щодо відмови директора ТОВ «ЮОН СЕРВІС» Тевс М.М. від підпису акту.

Щодо суті виявлених порушень, суд зазначає наступне.

Згідно п. 80.4 ст. 80 ПК України, перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно до п. 80. 7 ст. 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно п.п. 1, 2, 13 ст. 3 Закону №265/95, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як було встановлено судом зі змісту акту перевірки, пояснень представників сторін, зі змісту пояснень ОСОБА_2 (особа, яка під час перевірки фактично здійснювала розрахункові операції), які є додатком до акту перевірки, та із наданої суду представником позивача копії акта реєстрації ремонту РРО №9850 від 19.07.2013р., під час проведення перевірки позивача, у відповідній господарській одиниці був відсутній РРО, який на той час знаходився в ремонті.

Згідно ст. 5 Закону №265/95, на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Однак, як вбачається з акту перевірки, під час здійснення перевірки книга обліку розрахункових операцій була відсутня, а отже не використовувалась. Таким чином, матеріалами справи підтверджено та не спростовано факт проведення уповноваженою особою позивача розрахункової операції без застосування РРО і розрахункової книжки при реалізації коньяку «Борисфен», води «Бонаква» та кофе «амерікано» на суму 51,00 грн. та не роздрукування і не видання розрахункового документа, що підтверджує виконання такої розрахункової операції.

Крім того, згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків, підписаного ОСОБА_2, який є додатком до акту перевірки, загальна сума готівки на місці проведення розрахунків скала 262 грн., у той час, як денний звіт був відсутній у зв'язку з відсутністю самого РРО, а розрахункова книжка, яка підлягала використанню в такому випадку була також відсутня. Отже мала місце невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумам коштів, які повинні були бути зазначені або у денному звіті або у розрахунковій книжці, але зазначені взагалі не були, у зв'язку з відсутністю таких документів.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону №265/95, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня.

Таким чином, відповідачем правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону №265/95.

Згідно п. 12 ст. 3 Закону №265/95, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст. 6 Закону № 265/95, облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон №996), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, 3 і 5 статті 9 Закону N 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону N 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Згідно із статтею 20 Закону N 265/95, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Здійснення позивачем реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, підтверджується поясненнями ОСОБА_2 до акту перевірки про те, що приходні накладні та накладні на внутрішнє переміщення на момент перевірки відсутні у зв'язку з тим, що знаходяться у м. Запоріжжя, та відомістю про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів станом на 19.07.2013 року, складеною під час перевірки, оскільки така відомість підписана без заперечень як представниками органу податкової служби так і уповноваженою особою з боку позивача - офіціантом ОСОБА_2

Отже відповідачем правомірно було застосовано до позивача штрафні санкції за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку у розмірі 21048 грн., тобто у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд вважає, що ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя правомірно застосувала до ТОВ«БОНСЕРВІС» штрафні (фінансові) санкції згідно податкового повідомлення-рішення № 0000112213 від 05.08.2013 р., отже зазначене рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 159-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БОН СЕРВІС» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова