Постанова № 33940669, 22.08.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 р. Справа № 804/10298/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

при секретарі - Фросіні С.Ю.

за участю:

представника позивача - Савченко Г.В.

представників відповідача - Пелевіної С.А.

Гунько Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «МГТ» до начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Морозової Наталі Миколаївни про визнання незаконними дій, скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «МГТ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Морозової Наталі Миколаївни з урахуванням уточнень позовної заяви прийнятих судом про визнання протиправними дій при прийнятті вимоги №Ю-133 від 12.03.2013 р., скасування вимоги №Ю-133 від 12.03.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилався не те, що вважає оскаржуємі дії відповідача при прийнятті вимоги №Ю-133 від 12.03.2013 р. та саму вимогу незаконними. Зазначив, що 12.03.2013р. за фактом перевірки Управлінням пенсійного фонду в м. Павлоград та Павлоградському р-ні був складений акт № 36 на підставі якого УПФУ було прийнято вимогу №Ю-133 від 12.03.2013 р. Представник відповідача зазначив, що відповідач порушив абз.6 п.7 розділу VIII Перехідних положень Закону України 2464 який суттєво обмежує повноваження органів Пенсійного фонду «у період до 01.01.2011р.», при цьому відповідач має повноваження якими він скористався при прийнятті Вимоги виключно «на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків», але Позивач такої заборгованості не мав, а мав переплату. Зауважив, що у відповідача не було ніякої підстави для використання повноважень передбачених п.4 ч.9 ст.106 ЗУ 1058, який на момент перевірки вже не діяв. Окремо зауважив, що у позивача є деякі сумніви відносно застосування до нього ст.106 Закону 1058 оскільки ця стаття має чітке визначення сфери її дії та застосування у вигляді заголовку цієї статті: «Відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату та доставку пені та їх посадових осіб». Оскільки позивач не здійснює і ніколи не здійснювало виплату та доставку пенсій, то у нього виникли певні сумніви, щодо застосування дії цієї статті відповідно до ПП «МГТ», що позивач вважає порушенням відповідачем діючого законодавства. Окремо зауважив, що право надсилати Вимогу визначено в п.4 ст. 25 Закону України 2464, який чітко визначає межі повноважень Відповідача «... надсилає платнику, який має недоїмку», а оскільки недоїмки не було, а була переплата то у Відповідача не було повноважень надсилати Позивачу Вимогу №Ю-133 від 12.03.2013р. про сплату боргу. Таким чином позивач вважає, що Відповідач порушив п.4 ст.25 ЗУ 2464 п.6.2. Розділу VI Постанови Управління ПФУ №21-5 від 27.09.2010р., ст. 19(2) Конституції України, тому його дії із винесення вимоги №Ю-133 від 12.03.2013 р. та сама вимога №Ю-133 від 12.03.2013 р. є незаконними та підлягають скасуванню. На підставі вищевикладеного представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні з адміністративним позовом не погодились. В обґрунтування своєї правової позиції зазначили, що планова перевірка Приватного підприємства фірми «МГТ» була проведена відповідно до направлення на перевірку № 21 від 24.01.2013 року, виданого на підставі наказу управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області № 34 від 24.01.2013 року та плану - графіку на І кв. 2013 року за період з 01.01.2010р. по 01.01.2013 р. В ході перевірки управлінням було встановлено порушення вимог п.2 ст.20 Закону № 1058, а саме заниження сум фактичних витрат на оплату праці, що призвело до нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 7152 грн. 69 коп. за період червень-жовтень 2010 року. Отже, за результатами перевірки Приватному підприємству фірмі "МГТ" були донараховані страхові внески за період червень-жовтень 2010 року, тобто до 01.01.2011р. Представники відповідача зазначили, що виконуючи вимоги Інструкції № 21-1, представником управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області було сформовало вимогу про сплату боргу № Ю-133 від 12.03.2013 року на суму 7152 грн. 69 коп. та одночасно з актом перевірки № 36 від 12.03.2013 року було вручено керівнику Приватного підприємства фірми "МГТ" Савченко Г.В. особисто під підпис 12.03.2013 року. Таким чином, при складанні Вимоги № Ю-133 від 12.03.2013 року, на думку представників відповідача Відповідач діяв виключно у межах своїх повноважень та у спосіб визначений діючими нормативно-правовими актами. Представники відповідача зазначили, що при прийнятті Вимоги № Ю-133 від 12.03.2013 року відповідач керувався нормами закону, що регулюють відповідальність саме страхувальників, а не банків чи інших організацій що здійснюють виплату і доставку пенсій, тому, ніякого "конфлікту інтересів" при застосуванні до Позивача вимог п.2, 3, та 9 ст. 106 Закону № 1058 за порушення порядку нарахування страхових внесків не має. Окремо зауважили, що на даний час склалася судова практика щодо застосування абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI. Враховуючи вищевикладене просили відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Приватне підприємство «МГТ» (код ЄДРПОУ - 20257864) перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області як страхувальник - платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачених Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області на підставі направлення від 24.01.2013 року, ст.13 та абз.6 п.7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та відповідно до плану проведення перевірок платників єдиного внеску була проведена планова перевірка Позивача щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інші платежі, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державне соціального страхування за період з 01.01.2010 по 01.01.2013, за результатами якої було складено акт від 12.03.2013 № 36.

При проведенні планової перевірки Приватного підприємства фірми "МГТ" (ЄДРПОУ 20257864) за період 2010-2012 роки актом перевірки від 12.03.2013 №36 було виявлено відхилення:

за 2010 рік - заниження фактичних витрат на оплату праці за розміром 33,2%; 2% на суму 20320,02грн., донараховано страхових внесків на суму 7152,69грн., у т.ч. за розміром 33,2% на суму 6746,26грн. та за розміром 2% на суму 406,43грн.

Перевірка проводилася шляхом співставлення даних по заробітній платі згідно відомості нарахування заробітної плати та даних звітів дод.4, наданих до управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області в електронному вигляді. Пояснення стосовно відхилень в ході перевірки підприємством не надано.

На підставі акту від 12.03.2013 № 36 УПФУ була прийнята Вимога №Ю-133 про сплату боргу від 12.03.2013р., якою відповідач вимагав сплатити недоїмки зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 7152,69 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеною вимогою позивач оскаржив її в адміністративному порядку.

Рішенням від 16.07.2013р. №13973/07/30 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровькій області скарга позивача була залишена без задоволення.

Позивач вважає, що абзац 6 п.7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464 "суттєво обмежує повноваження органів Пенсійного фонду "у період до 01.01.2011 р...". Зазначене твердження позивача спростовується з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду(контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-У від 05.04.2007 року.

Відповідно до ст.1 вищезазначеного Закону державним наглядом (контролем) є "діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, ... в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання ..." Заходами державного нагляду (контролю) є "планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій ".

Відповідно п.2, 6, 7, ст.64 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами та доповненнями (далі-Закон № 1058) виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: «проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом; застосовувати фінансові санкції та нараховувати пеню, передбачені законом; стягувати з платників страхових внесків нестачею суми страхових внесків".

Згідно з п.1, 2 ст.5 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, при цьому орган державного нагляду(контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності. З урахуванням значення прийнятого ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду, відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним. Залежно від ступеню ризику державного нагляду визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) та перелік питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом.

Відповідно до п.2. Постанови КМУ від 09.03.2011 року № 233 "Про затвердження Порядку проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що під час проведення перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування перевіряється також правильність нарахування за період до 1 січня 2011 року страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, контроль за сплатою яких покладено на територіальні органи Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.4 вищезазначеної постанови Приватне підприємство фірма "МГТ" відноситься до суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику, планові перевірки яких проводяться не частіше ніж один раз на п'ять років.

Планова перевірка Приватного підприємства фірми "МГТ" була проведена відповідно до направлення на перевірку №21 від 24.01.2013 року, виданого на підставі наказу управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області №34 від 24.01.2013 року та плану - графіку на І кв. 2013 року за період з 01.01.2010р. по 01.01.2013 р. В ході перевірки управлінням було встановлено порушення вимог п.2 ст.20 Закону № 1058, а саме заниження сум фактичних витрат на оплату праці, що призвело до нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на загальну суму 7152 грн. 69 коп. за період червень-жовтень 2010 року. Отже, за результатами перевірки Приватному підприємству фірмі "МГТ" були донараховані страхові внескі за період червень-жовтень 2010 року, тобто до 01.01.2011р.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464-VІ стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Пунктом 2 статті 106 Закону № 1058-ІV, яка діяла до 1 січня 2011 року, було передбачено, що "суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків ".

Якщо дані документальної перевірки результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків, то відповідно до п. 8.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління ПФУ від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 ( зі змінами та доповненнями) органи Пенсійного фонду повинні надіслати страхувальнику вимогу про сплату боргу одночасно з актом документальної перевірки.

Виконуючи вимоги Інструкції № 21-1, представником управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області було сформовано вимогу про сплату боргу № Ю-133 від 12.03.2013 року на суму 7152 грн. 69 коп. та одночасно з актом перевірки № 36 від 12.03.2013 року було вручено керівнику Приватного підприємства фірми "МГТ" Савченко Г.В. особисто під підпис 12.03.2013 року, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при складанні Вимоги № Ю-133 від 12.03.2013 року, Відповідач діяв виключно у межах своїх повноважень та у спосіб визначений діючими нормативно-правовими актами.

Щодо застосування ст.106 Закону України № 1058 Відповідачем суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка має назву "Відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб" складається з 18 пунктів які регулюють питання пов'язанні з відповідальністю у сфері загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі:

- пунктом 9 окремо передбачена відповідальність "страхувальників" за ухилення, не сплату, за донарахування сум страхових внесків та та ін.;

- пунктом 10 окремо передбачена відповідальність "банків " за несвоєчасне перерахування або несвоєчасне зарахування на банківські рахунки органів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду сум страхових внесків та ін.

Позивач звертає увагу лише на відповідальність, що несуть банки та інші організації, які здійснюють виплату і доставку пенсій, ототожнюючи себе з ними, і до яких він дійсно не має ні якого відношення. Натомість, він ігнорує відповідальність, що стосується безпосередньо його як страхувальника - роботодавця, який відповідно до Закону № 1058 сплачував страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період до 01.01.2011 року.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що Відповідач при прийнятті Вимоги № Ю-133 від 12.03.2013 року керувався нормами закону, що регулюють відповідальність саме страхувальників, а не банків чи інших організацій що здійснюють виплату і доставку пенсій. Враховуючи вищевикладене суд не вбачає "конфлікту інтересів" при застосуванні до Позивача вимог п.2, 3, та 9 ст. 106 Закону № 1058 за порушення порядку нарахування страхових внесків.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм пенсійного законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Відповідно зміст правовідносин, зокрема прав та обов'язків особи, не може змінюватися разом із зміною законодавчих норм. Отже склад правопорушення та відповідальність за його вчинення визначаються за змістом тих законодавчих норм, які були чинними на час вчинення відповідного правопорушення та не можуть бути змінені разом із зміною законодавчих норм (зокрема, в разі втрати чинності нормативно-правовим актом або набрання чинності новим нормативно-правовим актом, який регулює ті самі суспільні відносини).

Водночас зворотна дія нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми застосовуються до правовідносин, які існували до набрання ним чинності, тобто приписи нового нормативно-правового акта змінюють правило поведінки, яке було встановлено попередніми нормативно-правовим актами.

Таким чином, незалежно від дати вчинення або виявлення певного діяння таке діяння може кваліфікуватися як порушення норм пенсійного законодавства лише в тому разі, якщо воно визнавалося протиправним згідно з нормами, чинними на час вчинення відповідного діяння.

Фактично абз.6 ч. 7 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08.07.2010 р. N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464-VI) було запроваджено зворотну дію норм Закону N 2464-VI в частині визначення повноважень щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими органи Пенсійного фонду України були наділені до набрання чинності Законом № 2464-VІ. Можливість установлення зворотної дії нормативно-правового акту шляхом прямого застереження в ньому про таке підтверджена Конституційним Судом України. Так, у Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп зазначено, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

На підставі вищезазначеного, за порушення, вчинені до 01.01.2011, органи Пенсійного фонду України застосовують фінансові (штрафні) санкції, передбачені законами, що діяли на момент вчинення порушення, в т.ч. фінансові санкції, встановлені п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.03 № 1058-VІ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків. Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 19.02.2013 року у справі №21-432а12 та у постанові від 26.03.2013 року у справі №21-71а13.

Відповідно до п.2 ст.106 Закону № 1058 "суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій". Згідно п.3 вищезазначеного закону "територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату".

Отже, на момент виникнення порушення діяв Закон України № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тому застосуванню підлягають саме норми цього Закону. Відповідно до них вимога про сплату боргу складається на підставі акту перевірки, якщо дані документальної перевірки результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків. Наявність у страхувальника в обліковій картці переплати чи її відсутність не є умовою чи критерієм при формуванні вимоги.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір не підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Приватного підприємства «МГТ» до начальника Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Морозової Наталі Миколаївни про визнання незаконними дій, скасування вимоги відмовити в повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст.186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено 23 серпня 2013 року.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 23.08.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно