Ухвала суду № 33938301, 03.10.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Малько О.С., Ковалевича С.П., Шимківа С.С.

секретар судового засідання: Панас Б.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу директора комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 липня 2013 року у справі за позовом комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за використану теплову енергію.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Здолбунівського районного суду від 22 липня 2013 року позовні вимоги комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" задоволено частково.

Стягнуто солідарно з відповідачів на користь комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" заборгованість за використану теплову енергію в сумі 4500,79 грн. за період з 16.04.2010 р. по 31.05.2013 р., з них 97,23 грн. - сума індексації; 174,11 грн. - 3% річних та судовий збір в розмірі 63,54 грн.

В поданій апеляційній скарзі директор КП "Здолбунівкомуненергія" вказує, що рішення Здолбунівського районного суду від 22 липня 2013 року ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.

У відповідності до ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників. Судом першої інстанції не враховано, що позивач 20 грудня 2012 року звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, а тому при застосуванні позовної давності суд мав стягнути заборгованість за період з 20.12.2009 р. по 15.04.2013 р. на суму 10105,15 грн., індекс інфляції - 481,87 грн., три проценти річних - 529,75 гривень.

Позивачем після подання відповідачами заяви про застосування позовної давності подавалась заява про поважність причин пропуску терміну позовної давності, а тому порушене право підлягало захисту.

Судом безпідставно застосовано вимоги ч.3 ст.13 Закону України "Про охорону дитинства" щодо надання 50% пільги багатодітним сім'ям на оплату комунальних послуг.

Просить скасувати рішення Здолбунівського районного суду від 22 липня 2013 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" в повному обсязі про стягнення заборгованості за використану теплову енергію за період з 01.12.2007 р. по 15.04.2013 р. в сумі 13715,44 грн., сума індексу інфляції - 1559,48 грн., три проценти річних - 975,14 грн. та судовий збір - 229,40 грн. та 114.70 грн. при подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга директора комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" підлягає відхиленню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається і це встановлено в судовому засіданні, що 19 листопада 2001 року між комунальним теплопостачальним підприємством - дочірннє підприємство "Здолбунівкомуненергія" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання стосовно квартири АДРЕСА_1.

З грудня 2004 року власниками цього житла є ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їхні неповнолітні діти ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (.а.с.3),однак з ними договір про надання послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання не укладався, а сторона в зазначеному договорі - ОСОБА_1 фактично проживає за іншою адресою.

3 2008 року відповідачі не користуються послугами комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" через від'єднання від системи центрального опалення.

Вказана обставина підтверджена протоколом про адміністративне првопорушення та постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Здолбунівської міської ради, відповідно до якої за здійснення відключення від системи ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності.

У відповідності до п. 5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. У разі порушення споживачем обов'язків по сплаті за спожиті послуги, а такі порушення встановлені судом, законодавством передбачена відповідальність за порушення зобов'язань, встановлена ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням фактичних обставин справи та часткового визнання відповідачами заявлених до них вимог, судом першої інстанції вірно визначено розмір стягнення заборгованості за використану теплову енергію, суму індексу інфляції та три проценти річних, а також підставно застосовано норми Закону України "Про охорону дитинства" щодо надання пільг сім'ї ОСОБА_2, оскільки площа житла, на яку надається плата, не перевищує встановлену законом норму, а відповідачі є багатодітною сім'єю відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про охорону дитинства"(родина виховує 4 неповнолітніх дітей).

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачі не надавали підприємсту документів про право на застосування пільг при нарахуванні плати за користування послугами теплопостачання, - не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до наявних у справі матеріалів позивач в порушення п.22 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року при укладенні договору не зробив відповідну позначку, не надсилав відповідачам квитанцій на оплату , а надані суду розрахунки по особовому рахунку на вказану квартиру містять суперечливі відомості щодо помісячних нарахувань.

Так, зокрема, суми нарахувань за 2011- 2013 р.р.(а.с.35) надані позивачем в квітні 2013 року не відповідають сумам, вказаним за цей же період у розрахунках , наданих в травні 2013 року(а.с.45). Доказів того, на підставі яких первинних документів здійснено ці розрахунки в матеріалах справи немає.

На час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачам надано згоду на встановлення системи автономного опалення в квартирі.

Задовольняючи позовні вимоги в межах строку позовної давності, суд першоїі інстанції вірно виходив з доведеності того факту, що з вимогою про захист права позивач звернувся до суду з порушенням вимог ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки 20 грудня 2012 року директором КП "Здолбунівкомуненергія" подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів боргу, а тому мало місце переривання строку перебігу позовної давності, - не заслуговують на увагу з огляду на наступне:

- така заява про стягнення боргу за період з грудня 2007 року по грудень 2012 рік була подана після збігу встановленого ст.257 ЦК України загального 3-річного строку позовної давності;

- відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників.

За встановлених обставин , виходячи з доводів апеляційної скарги та вимог заявленого позову підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу директора комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" відхилити.

Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 22 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: Малько О.С. Ковалевич С.П. Шимків С.С.