Ухвала суду № 339368, 12.12.2006, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.06 р. № 25/381-А

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Борисенко І.В.

суддів: Алданової С.О.

Шипка В.В.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Соломаха А.М. –дов. № 111 від 19.07.2006р. Хищенко С.В. – дов. № 112 від 19.07.2006р.

від відповідача - Демченко О.С. – дов. № 1200/9/10-114 від 04.11.2005р.

Лукасевич Л.А. – дов. № 6847/9/10-114 від 12.12.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

на постанову Господарського суду м.Києва від 03.10.2006

у справі № 25/381-А (Морозов С.М.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Українські радіосистеми"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Українські радіосистеми” (надалі – позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі - відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 17.02.2006 № 0000382310/1, від 17.02.2006 № 0000372310/1, від 28.04.2006 № 0000382310/2, від 28.04.2006 № 0000372310/2.

Постановою Господарського суду м. Києва від 03.10.2006р. у справі № 25/381-А позов Закритого акціонерного товариства „Українські радіосистеми” задоволено повністю: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0000382310/1 від 17.02.2006, № 0000382310/2 від 28.04.2006р.; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва № 0000372310/1 від 17.02.2006, № 0000372310/2 від 28.04.2006; стягнуто з рахунків Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Українські радіосистеми” 3, 40 грн. судових витрат.

Господарський суд м. Києва свою постанову мотивував тим, що висновки акту перевірки позивача, на підставі якого відповідачем прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та не відповідають чинному законодавству, оскільки отримання позивачем збору на обов’язкове державне пенсійне страхування одночасно з одержанням плати за послуги стільникового рухомого зв’язку не є компенсацією вартості зазначених послуг, і включення зазначеного збору до ціни вищевказаних послуг не передбачено законами України з питань оподаткування, а тому cуми збору не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 5067/9/10-114 від 31.10.2006р., в якій просить скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 03.10.2006р. у справі № 25/381-А та прийняти ухвалу, якою у задоволенні позовних вимог ЗАТ „Українські радіосистеми” відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права (а саме п.4.1 ст.4, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”), що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем надані заперечення на апеляційну скаргу від 24.11.2006, в яких він проти доводів апелянта заперечує та просить відмовити у прийнятті апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва, а постанову Господарського суду від 03.10.2006р. у справі № 25/381-А залишити без змін.

У зв’язку з набранням чинності з 01.09.2005р. Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України) розгляд апеляційної скарги на постанову Господарського суду м. Києва від 03.10.2006р. у справі № 25/381-А здійснюється Київським апеляційним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти доводів апелянта заперечували та просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, судова колегія Київського апеляційного господарського суду, -

ВСТАНОВИЛА:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0000372310/1 від 17.02.2006р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 134 827 грн. за листопад, грудень 2004 року та за січень-червень 2005 року;

- податкове повідомлення-рішення № 0000382310/1 від 17.02.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 63 137 грн. (в тому числі 42 091 грн. основного платежу та 21 046 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Вказані податкові повідомлення були оскаржені позивачем в порядку адміністративного узгодження.

Рішенням ДПА у м. Києві від 27.04.2006р. № 1020/10/25-114 податкові повідомлення-рішення від 17.02.2006р. № 0000372310/1 та №0000382310/1 залишено без змін.

У зв‘язку з цим відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.04.2006р. № 0000382310/2 та № 0000372310/2, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування та визначено податкові зобов’язання з ПДВ у сумах, аналогічних оспорюваним податковим повідомленням-рішенням від 17.02.2006р.

Оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва № 13/23-10/23151188 від 19.01.2006р. „Про результати комплексної планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ „Українські радіосистеми” за період з 01.07.2004р. по 30.06.2005р.” (надалі – акт перевірки від 19.01.2006р.).

Копії усіх названих документів наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з акту перевірки від 01.06.2005р., перевіркою встановлено порушення п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме: протягом періоду, який перевірявся, позивачем не включено до бази оподаткування податком на додану вартість суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що включались до ціни послуг, наданих ЗАТ „Українські радіосистеми” та відображались в рахунках та податкових накладних виставлених покупцям. Такий висновок відповідача мотивований тим, що підпунктом 6.1.1 п. 6 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної згідно ст. 4 цього закону та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками Господарського суду м. Києва про те, що висновки акту перевірки щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість є помилковими, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 19.01.2006р., податкове зобов’язання з ПДВ відповідачем нараховано на суму збору на обов’язкове пенсійне страхування, що надійшла позивачу від користувачів послугами стільникового зв’язку.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону Україну “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (із змінами і доповненнями) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також оператори цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно. При цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі таксі), що мають стаціонарно вбудоване обладнання радіозв'язку, радіонавігації та радіоастрономії, яке не може бути відокремлено від таких засобів без втрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи характеристик.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, при отриманні позивачем сум цього збору від споживачів послуг стільникового зв'язку загальна сума зобов'язання позивача не зменшується, а, навпаки, збільшується внаслідок виникнення заборгованості по обов'язковому перерахуванню в бюджет суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі.

Відповідно до п. 9 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” об'єктом оподаткування цим збором для платників збору, визначених пунктом 10 статті 1 цього Закону є вартість будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплачена споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку.

Статтею 1 названого Закону також визначено, що:

послуги стільникового рухомого зв'язку – це послуги з передачі мережею зв'язку загального користування голосу, сигналів, звуків, зображень, друкованих чи письмових матеріалів або символів, призначених для конкретного абонента, у разі, коли для їх прийому або передачі використовується обладнання радіозв'язку;

радіозв'язок – це електрозв'язок, що здійснюється шляхом поширення електромагнітних хвиль у вільному просторі без штучного спрямовуючого середовища;

роумінг – це послуга стільникового рухомого зв'язку, яка забезпечує можливість абонентам здійснювати двосторонній зв'язок без подання будь-якої попередньої заяви або з такою під час переміщення із зони дії одного оператора до іншого як у межах України, так і за її межами.

Згідно з п. 7.5.3 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004р. за № 64/8663, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.

Оператори стільникового рухомого зв’язку перераховують збір на обов’язкове державне пенсійне страхування в такому порядку:

- якщо протягом робочого дня сума збору, яка обліковується, дорівнює або перевищує 50 гривень, - не пізніше наступного дня;

- якщо протягом робочого дня сума збору, яка обліковується, менше 50 гривень, - не пізніше того робочого дня, коли сума збору досягне 50 гривень.

Пунктом 7.6 вказаної Інструкції встановлено, що суми збору на обов’язкове державне пенсійне страхування зараховуються на окремі аналітичні рахунки, які відкриті на рахунку 2560, місцевих органів Пенсійного фонду незалежно від поточних платежів, які здійснюються відповідно до законодавства, перераховуються на аналітичні рахунки Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь Пенсійного фонду наступного робочого дня після їх надходження.

Елементи тарифу на послуги стільникового зв’язку формуються на підставі Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16 „Витрати”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.01.2000 за № 27/4248, і не враховують пенсійний збір.

Таким чином, законодавством України не передбачено, що сума збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв‘язку включається до ціни зазначеної послуги.

Відповідно, отримані операторами мобільного зв'язку від користувачів зв’язком грошові кошти, що призначені для перерахування в бюджет за користувачів, не є доходом оператора.

За таких обставин приписи п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” з урахуванням вищенаведених положень Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” не передбачають віднесення сум збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку до бази оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду м. Києва від 03.10.2006р. у справі № 25/381-А – залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 86, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківськомурайоні м. Києва № 5067/9/10-114 від 31.10.2006р. на постанову Господарського суду м. Києва від 03.10.2006р. у справі № 25/381-А залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 03.10.2006р. у справі № 25/381-А за позовом Закритого акціонерного товариства „Українські радіосистеми” до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - без змін.

2. Матеріали справи № 25/381-А направити до Господарського суду м. Києва.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Борисенко І.В.

Судді

Алданова С.О.

Шипко В.В.