Рішення № 33935851, 14.03.2013, Вергунський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Луганська)

Справа № 1207/5367/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м. Луганськ

Жовтневий районний суд м. Луганська

у складі:

головуючого судді Чаркіної І.Є. ,

при секретарі Зотовій І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м .Луганську цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

01.06.2012 року позивач ЛМКП «Теплокомуненерго» звернувся до суду з зазначеним позовом, який був у подальшому уточнений, на обґрунтування якого вказав, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, що проживають за адресою: м. Луганськ, кв. Норінського, 3/47, будучи споживачами теплової енергії, особовий рахунок № 52501853, своєчасно розрахунки за надану теплову енергію не здійснювали, у звязку з чим утворилась заборгованість за період з 01.08.2008 року по 01.06.2012 року в розмірі 6326,48 грн. Посилаючись на положення ст. 625 ЦК України, просив стягнути з відповідачів солідарно на користь підприємства позивача заборгованість за послуги теплопостачання за зазначений період в сумі 4433,2 грн. основного боргу, 1363,59 грн. втрати від інфляційних процесів, 529,69 грн. 3% річних, а всього стягнути 6326,48 грн., а також судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 120,5 грн.

В судове засідання представник позивача ЛМКП «Теплокомуненерго» ОСОБА_3 не з»явився, до його початку від нього надійшла заява, в якій він уточнені позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити, справу розглянути за його відсутності.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_4 у судове засідання не з»явились, від представника надійшла заява, в якій він позовні вимоги ЛМКП «Теплокомуненерго» не визнав, просив справу розглянути за його відсутності. З письмових заперечень, що є в матеріалах справи вбачається, що відповідачі не згодні з доводами позивача, послалися, що сума заборгованості була нарахована без урахування строків позовної давності, просили суд їх застосувати, а також послалися, що позивачем не додано до заяви документи, які підтверджують існування договірних відносин між ними та ТКЕ, а саме договору про надання відповідних послуг. Крім того, позивачем надавались до їх квартири неякісні послуги, у зв»язку з чим вони вирішили відключитися від мережі централізованого теплопостачання і гарячого водопостачання, та станом на 01.08.2008р. квартира не мала централізованого теплопостачання. Просили суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 проживають за адресою: м. Луганськ, кв. Норінського, 3/47, згідно з довідкою форми 3 /а.с.6/, є споживачами теплоенергії, яку надає ЛМКП «Теплокомуненерго».

На підставі відкритого особового рахунку № 52501853 між позивачем ЛМКП «ТКЕ» та відповідачами були встановлені фактичні договірні відносини з надання житлово-комунальних послуг, а саме теплопостачання та гарячого водовідведення, які позивач надавав споживачам згідно з Правилами користування тепловою енергією, затвердженими наказом Міністерства енергетики та електрифікації СРСР № 310 від 06.12.1981р., Правилами користування тепловою енергією, затвердженими наказом Міністерства енергетики України, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.10.1999р. № 307/262, Правилами надання послуг населенню з водо теплопостачання та водовідведення (каналізації), затвердженими постановою КМУ № 1497 від 30.12.1997р., Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р.

Судом було встановлено, що відповідачі станом на 01.08.2008р. самовільно відключилися від централізованого опалення і гарячого водопостачання.

Відповідачі вважають, що не повинні оплачувати вартість послуг, якими фактично не користуються.

Суд не може погодитись з доводами відповідачів за наступними підставами.

Питання відключення мереж центрального опалення та постачання гарячої води в багатоповерхових житлових будинках регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, а також Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005 року. Зазначений Порядок визначає процедуру надання дозволу на відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання житлового будинку при відмові споживачів від цих послуг. Можливість відключення від централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку в цілому передбачена за рішенням загальних зборів, за згодою всіх власників (уповноважених осіб власників) приміщень у житловому будинку. Переобладнання центральної системи опалення на індивідуальну в окремих квартирах багатоквартирних будинків заборонено.

Тобто, з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків, Правила та Порядок передбачають відключення від мережі централізованого опалення та постачання горячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів. Пунктом 25 Правил визначено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення здійснюється в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Суд вважає, що відповідачами передбачений законом порядок відключення приміщення від мереж централізованого опалення був не дотриманий, тобто вони самовільно відключилася від мереж централізованого опалення. Відповідачі не отримують послуги з централізованого теплопостачання з власної вини, через самовільне відключення і всупереч діючому законодавству.

Відповідно до вимог п.п. 1 п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно зі ст. 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Через несплату відповідачами послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання, виникла заборгованість за період з 01.08.2008 року по 01.06.2012 року у загальному розмірі 6326,48 грн., з яких: основний борг 4433,2 грн., інфляційні нарахування 1363,59 грн., три відсотка річних 529,69 грн., що вбачається з розрахунку ЛМКП «Теплокомуненерго».

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 67 ЖК України крім плати за житло власники й наймачі оплачують комунальні послуги.

Відповідно до ст. 68 ЖК України споживач послуг зобовязаний своєчасно оплачувати комунальні послуги.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Виходячи з наведеного, суд дійшов до висновку про обґрунтованість уточнених позовних вимог ЛМКП «Теплокомуненерго», оскільки між сторонами існували фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку № 52501853, оплату яких відповідачі не здійснювали у повному обсязі, через що виникла заборгованість, розмір якої у межах строку позовної давності становить 6326,48 грн. У позасудовому порядку погашення вказаної заборгованості не відбулося, тому суд вважає за необхідне стягнути її з відповідачів солідарно на користь позивача шляхом ухвалення судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 120,5 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 257 267, 526, 527, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Уточнені позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, які проживають за адресою: м. Луганськ, кв. Норінського, 3/47 на користь Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» /р/р 2600337912501 в ПАТ «Енергобанк» в м. Луганську, МФО 300272, код ЄДРПОУ 24047779/ суму заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.08.2008 року по 01.06.2012 року в розмірі 6326,48 грн., понесені судові витрати в розмірі 120,5 грн., а всього стягнути 6446,98 грн. (шість тисяч чотириста сорок шість гривен 98 коп.)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська.

СУДДЯ: І.Є. Чаркіна