Вирок № 33933344, 11.09.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 209/2493/12

Провадження №11/772/733/2013 Категорія: Крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції Крейдін О.О.

Доповідач :Федчук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2013 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Федчука В.В.

суддів: Нагорняка Є.П., Рибчинського В.П.

секретаря: Міхневич А.І.

за участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

засудженого: ОСОБА_2

адвоката: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2013 року, яким,

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пиковець, Козятинського району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого:

засудженого за ч. 1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 2 (два) місяці;

запобіжний захід засудженому залишено тримання під вартою;

в строк відбування покарання ОСОБА_2 рахується з 10 квітня 2012 року;

стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області судові витрати за проведення експертиз;

вирішено долю речових доказів.

В с т а н о в и л а :

За вироком суду ОСОБА_2 09.04.2012 року близько 23 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 під час сварки зі своїм колишнім тестем ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті побутової суперечки, маючи умисел на нанесення тілесного ушкодження та виконуючи свої злочинні дії, наніс останньому один удар ножем в район грудної клітки, чим спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото - різаного поранення з ушкодженням серця. Після чого, викликав швидку допомогу та міліцію.

Відповідно до висновку експерта № 115 від 26.04.2012 р. вказане ушкодження виникло від дії колюче-ріжучого предмету (типу ножа), можливо 09.04.2012 р. та за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння є тяжким тілесним ушкодженням.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції подав апеляцію, в якій просить скасувати вирок суду в зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, що стало підставою для призначення засудженому покарання за ч. 1 ст. 121 КК України та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі. В решті просить вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляцію державного обвинувача, засудженого ОСОБА_2, який заперечив проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити її частково.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини вчинення ОСОБА_2 злочину, але дав їм неправильну юридичну оцінку.

Відповідно до ст. 15 КК ( 2341-14 ) та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. N 2 ( v0002700-03 ) "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи" закінчений замах на умисне вбивство особи може бути вчинено лише з прямим умислом, тобто коли винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України є помилковим.

Так, питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер та локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного та потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.

Умисне поранення життєво важливих органів потерпілого, внаслідок чого сталася смерть, судова практика розцінює як свідчення умислу винного на позбавлення життя і кваліфікує такі дії як умисне вбивство.

ОСОБА_2 був засуджений Козятинським міськрайонним судом Вінницької області за умисне заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень. Перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 завдав потерпілому удар в область життєво важливого органу, серця. Судово-медична експертиза у своєму висновку зазначила, що була завдана колото-різана рана в область серця. Суд першої інстанції, що розглядав цю справу дійшов неправильного висновку про те, що ОСОБА_2 не мав наміру вбити потерпілого, а хотів заподіяти йому лише тяжке тілесне ушкодження.

Судом першої інстанції не було враховано знаряддя та спосіб вчинення злочину і сам характер поранення.

Дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати як замах на умисне вбивство ОСОБА_5

Так,колегія суддів виходячи з того, що засуджений з великою силою завдав удару ножем в місце розташування життєво важливого органу, а також з урахуванням висновку експерта, приходить до висновку, що небезпека для життя потерпілого перебуває в безпосередньому зв'язку із заподіяним йому ушкодженням.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з пояснень потерпілих даними під час судового засідання першої інстанції, під час виниклої суперечки потерпілий ОСОБА_4 не проявляв жодної агресії до засудженого ОСОБА_2 та не погрожував останньому молотком, однак ОСОБА_2 наніс удар потерпілому кухонним ножем в область життєво-важливого органу, серця. Крім того, після скоєного злочину, ОСОБА_2 сказав, що ОСОБА_4 вже більше не буде мати до нього претензій, після чого ОСОБА_2 вийшов, а потерпілий пройшовши кілька кроків в напрямку прихожої впав на підлогу та втратив свідомість.

Крім показів підсудного, потерпілого, свідка по справі, винуватість засудженого ОСОБА_2 у скоєних злочинах, інкримінованих йому під час досудового слідства підтверджується також іншими зібраними по справі доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події, якими було вилучено з будинку ОСОБА_4 ніж та одяг останнього з приймального відділення Козятинської ЦРЛ, а також одяг ОСОБА_2 (а. с. № 6, № 27, № 30);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, відповідно до якого ОСОБА_2 вказав, як саме наносив удар ОСОБА_4 (а. с. № 42);

- висновком СМЕ № 115 від 26 квітня 2012 року відповідно до якого, у громадянина ОСОБА_4 мало місце проникаюче колото різане поранення з ушкодженням серця. Вказане ушкодження виникло від дії колюче-ріжучого предмету, (типу ножа), можливо, 09 квітня 2012 року та за обставин вказаних у постанові. За ступенем тяжкості та за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, відноситься до тяжких. Вказане ушкодження було небезпечним для життя в момент заподіяння. (а. с. № 121).

Окрім цього, наявність умислу засудженого ОСОБА_2 на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_4 свідчить і та обставина, що засуджений, наніс потерпілому удар ножем в місце розташування життєво важливого органу, серця.

Так, враховуючи характер та локалізацію нанесення потерпілому тілесного ушкодження, поведінку ОСОБА_2 після скоєння ним злочину, оцінюючи зібрані докази під час досудового слідства та під час розгляду даної кримінальної справи, колегія суддів приходить до висновку, що в діях засудженого ОСОБА_2 наявні усі ознаки злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 КК України - замаху на злочин, який є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі та ч. 1 ст. 115 КК України - умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, тобто вбивства.

Крім того судом під час постановлення вироку належним чином не враховано особу засудженого ОСОБА_2, який за місцем проживання характеризується з негативної сторони (а. с. № 48), позбавлений батьківських прав (а. с. № 61), та за місцем проживання перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом синдром залежності від алкоголю (а. с. № 47)..

З врахуванням викладених обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, було не вірно застосовано кримінальний закон, що в свою чергу вплинуло на помилкову кваліфікацію дій засудженого, оскільки наявними матеріалами справи достовірно встановлено, що засуджений ОСОБА_2 мав умисел на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_4, однак не довів злочин до кінця з обставин, які не залежали від нього.

Окрім цього, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_2, суд першої інстанції не в повній мірі врахував те, що засудженого визнано винним у вчиненні злочину, який у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, та ставить під загрозу, здоров'я та життя потерпілого.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що в діях засудженого, наявні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляцію прокурора - задовольнити частково.

Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 02 липня 2013 року відносно засудженого ОСОБА_2 - скасувати.

Визнати винним ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 10 квітня 2012 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до набрання вироком чинності - залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Вінницькій області (код 24525055, рахунок № 31250272210172, банк - ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) судові витрати за проведення:

- трасологічного дослідження № 59 від 12.04.2012 р. на суму 353 (триста п'ятдесят дві) гривні 80 копійок (а. с. № 73);

- дактилоскопічного дослідження № 60 від 12.04.2012 р. на суму 353 (триста п'ятдесят дві) гривні 80 копійок (а. с. № 78);

- трасологічної експертизи № 36 від 24.04.2012 р. на суму 353 (триста п'ятдесят дві) гривні 80 копійок (а. с. № 97);

- дактилоскопічної експертизи № 37 від 25.04.2012 р. на суму 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 48 копійок (а. с. № 102);

- дактилоскопічної експертизи № 38 від 25.04.2012 р. на суму 353 (триста п'ятдесят дві) гривні 80 копійок (а. с. № 113), а всього - 1999 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 68 копійок.

Речові докази - металевий ніж, речі ОСОБА_4, а саме: куртку зеленого кольору, светр в кількості 2 шт., гольф чорного кольору, светр світло-зеленого кольору, калоші, а також конверти з кров'ю ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області - знищити.

Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом одного місяця з моменту його проголошення, а особою, яка знаходиться під вартою, з моменту отримання копії даного вироку.

Судді:

З оригіналом вірно.