Ухвала суду № 33931799, 03.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № № 810/947/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Виноградов О.І. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

03 жовтня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Славутичі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем Папір" до Державної податкової інспекції у м.Славутичі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій по проведенню позапланової перевірки, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Славутичі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій по проведенню позапланової перевірки. Свої позовні вимоги мотивував тим, що позивачем було включено до складу податкового кредиту суми, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними, виданими контрагентом останнього на виконання договору поставки. Крім того, зазначив, що у випадках, коли поставлений на адресу позивача товар було повернуто на адресу постачальника, позивач своєчасно корегував суму податкового кредиту відповідно кредиту та подавав до відповідача відповідні розрахунки корегування кількісних та вартісних показників до податкових накладних.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 травня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Славутичі Київської області Державної податкової служби від 3 грудня 2012 року №0000202201.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 7 жовтня 1999 року товариство з обмеженою відповідальністю «Датекс Папір» зареєстроване виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_2

5 листопада 2008 року назване товариство змінило найменування на товариство з обмеженою відповідальністю «Систем Папір», що підтверджується свідоцтвом серія НОМЕР_1

У період з 17 по 31 серпня 2012 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2009 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої 14 вересня 2012 року було складено акт № 225/22/30568884.

27 вересня 2012 року на підставі акта перевірки №225/22/30568884 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000102201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 788 232 грн 39 коп., з яких 643 560 грн 46 коп. - за основним платежем, 144 671 грн 93 коп. - за штрафними санкціями (далі - податкове повідомлення-рішення № 0000102201).

Позивач, 5 жовтня 2012 року оскаржив назване податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби у Київській області.

Рішенням Державної податкової служби у Київській області від 2 листопада 2012 року №2741/10/10-206/659-1385 відповідача було зобов'язано провести позапланову перевірку позивача зі спірного питання.

У період з 16 по 20 листопада 2012 року відповідачем на виконання вимог зазначеного рішення було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань, що стали предметом оскарження (за період з 1 жовтня 2009 р. по 30 червня 2012 р.), за результатами якої 22 листопада 2012 року було складено акт перевірки №379/22/30568884.

У розділі «Висновок» названого акта перевірки зазначено, що позивачем порушено: - п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 256 279 грн 90 коп., в тому числі за грудень 2009 р. - 65 646 грн 00 коп., за березень 2010 р. - 71 898 грн 00 коп., за серпень 2010 р. - 71 898 грн 00 коп., за жовтень 2010 р. - 16 151 грн 00 коп., за грудень 2010 р. - 30 686 грн 90 коп.; - п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 387 280 грн 56 коп., в тому числі за березень 2010 р. - 65 020 грн 80 коп., за січень 2012 р. - 51 016 грн 32 коп., за лютий 2012 р. - 106 190 грн 64 коп., за березень 2012 р. - 30 999 грн 50 коп., за червень 2012 р. - 134 053 грн 30 коп..

3 грудня 2012 року Державною податковою службою у Київській області було винесено рішення про результати розгляду скарги №2977/10/10-206/659-1538, яким частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0000102201 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 36 грн 00 коп..

Крім того, у цей же день відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000202201, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 788 196 грн 39 коп., з яких 643 560 грн 46 коп. - за основним платежем, 144 635 грн. 93 коп. - за штрафними санкціями.

Позивачем, 12 грудня 2012 року було подано до Державної податкової служби України повторну скаргу на податкове повідомлення-рішення № 0000102201.

Рішенням Державної податкової служби України від 11 лютого 2013 року №2026/16/10-2115 податкове повідомлення-рішення № 0000102201 залишено без змін з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.

Спірні правовідносини врегульовані ПК України та Законом № 168/97-ВР.

Згідно з вимогами пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Як вбачається з п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: - транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; - касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до вимог пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду... Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Для банківських установ при одержані ними права власності на заставлене майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Така ж правова позиція викладена у п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Наявні матеріали справи свідчать, що за період з 1 жовтня 2009 року по 30 червня 2012 року позивачем було задекларовано податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 643 560 грн 46 коп. за наслідками господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «Система» на виконання договору поставки № 3/2004, укладеного 2 січня 2004 р. між ТОВ «Датекс Папір» (покупець) (позивач у даній адміністративній справі) та ТОВ «Торговий дім «Система» (постачальник).

Як вбачається з п. 1.1 названого договору, постачальник був зобов'язаний передати покупцю товар, а покупець - прийняти товар та оплачувати його згідно умов цього договору.

Згідно з п. 12.1 цього договору та додаткової угоди від 30 грудня 2010 року до нього строк дії договору встановлено до « 31 грудня 2013 р., але, в будь-якому випадку, до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, що виникли за цим Договором» строк дії договору до 31 грудня 2010 року.

Стосовно відповідності виданих ТОВ "Торговий дім «Система" податкових накладних вимогам чинного законодавства, судом встановлено таке,

У період з 1 жовтня 2009 року по 30 червня 2012 року ТОВ "Торговий дім «Система" поставив на адресу позивача товар (термопапір), що підтверджується: податковими накладними та видатковими накладними.

Поставлений товар позивачем був частково оплачений, що підтверджується платіжним дорученням від 24 грудня 2012 р. №831 на суму 393 876 грн 00 коп. випискою по особовому рахунку від 27 березня 2013 р. на суму 431 388 грн 00 коп.

Перевезення поставленого товару здійснювалося на підставі укладених позивачем договорів на перевезення вантажів та товарно-транспортні накладні.

Оплата послуг з перевезення була здійснена позивачем згідно з виписками по особовому рахунку та відповідними платіжними дорученнями.

При вирішенні справи судом першої інстанції вірно враховано, що відповідачем факт поставки товару ТОВ «Торговий дім «Система» на адресу позивача не заперечується.

Аналіз перелічених податкових та видаткових накладних, виданих ТОВ «Торговий дім «Система» у грудні 2009 р. - червні 2012 р., свідчить, що зазначені первинні документи містять усі необхідні реквізити, скріплені печаткою товариства та надані відповідачу як докази реальності укладеного між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Система» договору № 3/2004.

При цьому не можливо не взяти до уваги посилання відповідача на те, що названі вище податкові накладні не містять таких обов'язкових реквізитів як опис товару та код товару згідно з УКТ ЗЕД за таких обставин.

Вимоги до первинних і зведених облікових документів передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-XIV (у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних правовідносин) та п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 названого Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наведене свідчить, що названою нормою не передбачено обов'язку продавця зазначати в податкових накладних опис товару та код товару згідно з УКТ ЗЕД.

Помилковими є посилання відповідача на п. 201.1 ст. 201 ПК України та листи Державної податкової служби України: від 16 липня 2012 р. № 19145/7/15-3417-20 «Щодо зазначення коду УКТ ЗЕД у податковій накладній» (далі - лист № 19145/7/15-3417-20) та від 23 серпня 2011 р. № 22722/7/15-3417-15 «Щодо зазначення коду УКТ ЗЕД у податковій накладній» у зв'язку з наступним.

Відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України, обов'язок внесення до податкової накладної даних щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД передбачено лише для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України і дана норма діє з 7 липня 2011 р., тоді, як спірні податкові накладні були виписані раніше.

До даних правовідносин не може бути застосовано і лист № 19145/7/15-3417-20, оскільки його було оприлюднено 16 липня 2012 р., тобто набагато пізніше дати видачі спірних податкових накладних.

Водночас, як убачається з листа № 22722/7/15-3417-15 (який діяв на дату складання податкових накладних), форма та порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 р. N 969. Відповідно до п. 12 названого Порядку до графи 3 податкової накладної вносяться дані щодо номенклатури постачання товарів/послуг, а тому при виписуванні платником податку податкової накладної у разі здійснення операції з постачання товарів, що раніше були ним імпортовані, номенклатура поставлених товарів та їх код згідно з УКТ ЗЕД зазначаються в графі 3 такої податкової накладної (до внесення змін до форми податкової накладної).

Таким чином, згідно з цим листом код УКТ ЗЕД має бути вказаний у податковій накладній лише один раз - імпортером продукції, яка реалізується. Враховуючи те, що ТОВ «Торговий дім «Система» не був імпортером продукції, на нього не поширювалися дія листа № 22722/7/15-3417-15.

Крім того, безпідставними є посилання відповідача на відсутність у позивача мети використання отриманого від ТОВ «Торговий дім «Система» товару, у зв'язку з його частковим поверненням постачальником.

Дійсно позивачем неодноразово повертався товар на адресу постачальника, проте, судом встановлено і сторонами не заперечувався той факт, що весь повернутий товар позивачем було отримано у період до 1 жовтня 2009 року, тобто, у період який не був предметом перевірки у листопаді 2012 року.

Фактично позивачем повертався товар, який позивачем було отримано від ТОВ «Торговий дім «Система» на виконання договору № 3/2004 у період з 29 січня 2007 року по 31 березня 2009 року.

Дана обставина підтверджується виданими постачальником документами, а саме: 1) податковими накладними від:29 січня 2007 р. № 95860/1; 29 травня 2007 р. №101693/1; 31 серпня 2007 р. № 106368/1; 25 вересня 2007 р. № 7596; 28 вересня 2007 р. №7597; 25 грудня 2007 р. № 8547; 26 грудня 2007 р. № 8553; 28 грудня 2007 р. № 8555; 25 квітня 2008 р. № 9338; 31 жовтня 2008 р. № 9853; 28 листопада 2008 р. № 13468; 28 листопада 2008 р. № 13472; 30 березня 2009 р. № 10214; 31 березня 2009 р. № 10215; 2) видатковими накладними від:29 січня 2007 р. № 95860/1; 29 травня 2007 р. № 101693/1; 31 серпня 2007 р. № 106368/1; 25 вересня 2007 р. № 7596; 28 вересня 2007 р. № 7597; 25 грудня 2007 р. № 8547; 26 грудня 2007 р. № 8553; 28 грудня 2007 р. № 8555; 25 квітня 2008 р. № 9338; 31 жовтня 2008 р. № 9853; 28 листопада 2008 р. № 9922; 28 листопада 2008 р. № 19923; 30 березня 2009 р. № 10214; 31 березня 2009 р. № 10215.

У подальшому, отриманий згідно з переліченими податковими накладними товар позивачем було повернуто на адресу ТОВ «Торговий дім «Система». Зокрема, таке повернення мало місце у період з січня 2010 р. по квітень 2012 р. на вимогу постачальника у зв'язку з не виконанням позивачем вимог договору № 3/2004 в частині здійснення оплати за отриманий товар.

Повернення товару позивачем було здійснено на вимогу ТОВ «Торговий дім «Система», що підтверджується відповідними листами від: -20 січня 2010 р. №02/01/63 щодо повернення поставленого товару згідно видаткової накладної від 29 січня 2007 р. №95860/1; -16 квітня 2010 р. № 02/01/129 щодо повернення поставленого товару згідно з видатковою накладною від 31 серпня 2007 р. № 106368/1; - 8 вересня 2010 р. №02/01/226 щодо повернення поставленого товару згідно видаткової накладної від 25 вересня 2007 р. № 7596; -1 квітня 2010 р. №02/01/122 щодо повернення поставленого товару згідно видаткової накладної № 101693; - 20 вересня 2010 р. №02/01/237 щодо повернення поставленого товару згідно видаткової накладної № 7597; -4 листопада 2010 р. №02/01/265 щодо повернення поставленого товару згідно видаткових накладних від 25 грудня 2007 р. № 8547, від 26 грудня 2007 р. № 8553 та від 28 грудня 2007 р. №8555; - 4 квітня 2011 р. № 02/01/98 щодо повернення поставленого товару згідно видаткової накладної № 9338; - 4 травня 2011 р. № 02/01/114 щодо повернення поставленого товару згідно видаткової накладної № 9853; - 10 серпня 2011 р. № 02/01/207 щодо повернення поставленого товару згідно видаткової накладної № 9922; - 20 жовтня 2011 р. №02/01/228 щодо повернення поставленого товару згідно видаткової накладної від 28 листопада 2008 р. №9923; - 2 квітня 2012 р. №02/01/54 щодо повернення поставленого товару згідно видаткових накладних від 30 березня 2009 р. №10214 від 31 березня 2009 р. №10215.

Факт повернення позивачем товару підтверджується виданими видатковими накладними на повернення товару від: 3 лютого 2010 р. № ВП-0000001; 29 квітня 2010 р. № ВП-0000003; 29 квітня 2010 р. № ВП-0000004; 24 вересня 2010 р. № ВП-0000006; 27 вересня 2010 р. №ВП-0000007; 26 листопада 2010 р. № ВП-0000009; 26 листопада 2010 р. № ВП-000000; 30 листопада 2010 р. № ВП-0000010; 26 квітня 2011 р. № ВП-0000001; 31 травня 2011 р. № ВП-0000002; 29 серпня 2011 р. № ВП-0000003; 24 листопада 2011 р. № ВП-0000004; 12 квітня 2012 р. № ВП-0000002; 10 квітня 2012 р. № ВП-0000001.

Наведене свідчить, що весь товар, який позивачем було повернуто ТОВ «Торговий дім «Система», останнім постачався на адресу позивача у період з 29 січня 2007 р. по 31 березня 2009 року.

Проте, зазначений період вже був предметом перевірки у 2010 році, що підтверджується актом перевірки від 22 лютого 2010 року № 60/23/30568884.

Згідно з цим актом відповідачем проводилася перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року, в ході, якої було встановлено заниження з податку на додану вартість за перевіряємий період лише в сумі 8750 грн 00 коп. (в тому числі за 4 квартал 2007 р. - 4166 грн 67 коп., за 3 квартал 2008 р. - 4583 грн 33 коп.).

Наведене свідчить, що висновок відповідача, зроблений в акті перевірки №379/22/30568884, суперечить висновку, зробленому в акті перевірки №60/23/30568884.

Крім того, при вирішенні справи судом враховано, що після кожного випадку повернення товару (поставленого у період з 29 січня 2007 р. по 31 березня 2009 р.) позивачем здійснювалося корегування податку на додану вартість, що підтверджується розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від: - 3 лютого 2010 р. № 11224 (т. 2 а.с. 135); - 29 квітня 2010 р. № 11424/101693/1 (т. 2 а.с. 139); - 29 квітня 2010 р. №11423/106368/1 (т. 2 а.с. 143); - 24 вересня 2010 р. № 11694 (т. 2 а.с. 147); - 27 вересня 2010 р. № 11696 (т. 2 а.с. 152); - 26 листопада 2010 р. № 11832/8547 (т. 2 а.с. 157); - 26 листопада 2010 р. № 11833/8553 (т. 2 а.с. 162); - 30 листопада 2010 р. № 11834/8555 (т. 2 а.с. 167); - 26 квітня 2011 р. № 1391 (т. 2 а.с. 172); - 31 травня 2011 р. № 6 (т. 2 а.с. 177); - 29 серпня 2011 р. № 16 (т. 2 а.с. 181); - 24 листопада 2011 р. № 29 (т. 2 а.с. 186); - 12 квітня 2012 р. № 15 (т. 2 а.с. 191); - 10 квітня 2012 р. № 16 (т. 2 а.с. 196).

З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкова звітність на підтвердження корегування податку на додану вартість своєчасно була здана відповідачу і жодних претензії до її змісту у відповідача не було.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0000202201 відповідачем винесено протиправно, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача, за результатами якої відповідачем складено акт перевірки № 379/22/30568884, необхідно зазначити таке.

5 жовтня 2012 року, позивачем до Державної податкової служби у Київській області було подано скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000102201, у якій зазначалося про те, що «під час планової перевірки документів господарської діяльності, перевіряючі керувалися даними бухгалтерського обліку, та власними розрахунками. Більш того, накладні на повернення товару ними не запрошувалися та не досліджувалися».

Рішенням Державної податкової служби у Київській області від 2 листопада 2012 р. №2741/10/10-206/659-1385 зобов'язано відповідача провести відповідно до вимог п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України позапланову перевірку позивача щодо оскарженого платником податків питання.

14 листопада 2012 року відповідачем було видано наказ на проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача № 177 з посиланням на п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 ПК України.

Так, згідно з вимогами п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Вимогами ст. 82 ПК України передбачено строки проведення таких перевірок.

Наведене свідчить, що відповідачем правомірно було призначено та проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань, що стали предметом оскарження, оскільки позивач у своїй скарзі від 5 жовтня 2012 року, як вже зазначалося, посилався на те, що «під час планової перевірки документів господарської діяльності, перевіряючи керувалися даними бухгалтерського обліку, та власними розрахунками. Більш того, накладні на повернення товару ними не запрошувалися та не досліджувалися».

Наведене свідчить, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Крім того, судом першої інстанції правильно враховано, що з наказом про проведення перевірки від 14 листопада 2012 р. № 177 та направленням на перевірку від 16 листопада 2012 року №125 у цей же день було ознайомлено головного бухгалтера позивача Давиденко Л.М., якому також було вручено копію названого наказу.

Дана обставина викладена в акті перевірки №379/22/30568884, до якого у позивача заперечень не було.

До того ж податкового повідомлення-рішення на підставі названого акта перевірки відповідачем винесено не було.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача, за результатами якої відповідачем складено акт перевірки № 379/22/30568884, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Славутичі Київської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 08 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено - 03 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.