Справа № 2а-10248/08

Україна

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2008 р. м.Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Перцової Т.С.

при секретарі - Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача - Літвінцевої О.О.

відповідача - Чернової О.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом Іноземного підприємства „Індра” до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та скасування рішення за результатами розгляду повторної скарги,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Іноземне підприємство «Індра» (надалі - ІП «Індра») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (надалі - ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова), в якому просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 09.06.08р. №0000452320/0, від 25.07.08р. №0000452320/1, згідно яких, ІП «Індра» визначена сума податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 11512,50грн. (за основним платежем - 9125 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2387,50 грн.).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що грошові кошти у розмірі 20000 грн., які були внесені в касу ІП «Індра» представником засновника, не можна вважати безоплатною фінансовою допомогою у розумінні пп.1.22.1 п.22.1 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки ці кошти є другою частиною внеску засновника до статутного фонду ІП «Індра». Відзначає, що первинні бухгалтерські документи, які підтверджують внесення через представника ОСОБА_1. засновником «ІSIDA ТRADING L.L.С.» сум з метою формування статутного фонду ІП «Індра», були надані працівникам ДПІ в ході перевірки, про що було вчинено записи у журналі видачі документів № 1 ІП «Індра» за 08.05.08р. - 15.05.08р. Вважає, що операція по формуванню статутного фонду підприємства шляхом внесення коштів від засновника - в касу ІП «Індра» з наступним зарахуванням їх на рахунок у банку, підтверджує в цій частині його розрахунки за придбані корпоративні права і не може відноситься до безповоротної фінансової допомоги та ніяким чином не може формувати суму валового доходу ІП „Індра”. Крім цього, позивач посилається на те, що за результатом перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова дійшла до необґрунтованого висновку, що ІП «Індра» безкоштовно отримало послуги оренди і на цій підставі неправомірно донарахувала до валових доходів ІП «Індра» суму у розмірі 16500 грн. Вказує, що посилаючись на укладений договір оренди № 21/07 від 01.02.2007р. за яким ІП «Індра» орендувало у ВАТ «Ольга» нежитлове приміщення за адресою: м.Харків, вул.Плеханівська буд.135/139, податківцями не було враховано, що 04.02.2007р. за домовленістю сторін даний договір був розірваний. Факт розірвання договору зафіксовано сторонами у додатковій угоді до договору оренди №21/07 від 01.02:2007р., після чого вказане не житлове приміщення було повернуто орендарем ІП «Індра» до орендодавця ВАТ «Ольга» за актом прийому-передачі приміщення. Стверджують, що фактично ІП «Індра» не скористалася своїм договірним правом і не починало використовувати це приміщення. Таким чином, на думку позивача, оскільки ІП «Індра» ніяких послуг оренди не житлового приміщення від ВАТ «Ольга» не одержувало, донарахування валових доходів на вартість безоплатно одержаних послуг у розмірі 16 500,00 грн. є безпідставним.

Позивач посилається, на наявність у платника податку всіх необхідних документів, які підтверджують його позовні вимоги. Вважає, що заниження сум з податку на прибуток не відбулося, а відповідно спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова та її представники у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились, просили суд у задоволенні позові відмовити, оскільки вважають оскаржувані податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

В обґрунтування своєї позиції контролюючий орган посилається на те, 30 листопада 2007 року за квитанцією № 13 з метою доформування статутного фонду через ОСОБА_2, яка до 31 січня 2008 року була директором ІП «Індра» внесено готівкові кошти у розмірі 20000 грн. Однак ІП «Індра» не надано будь - яких документів, що визначали б повноваження ОСОБА_2 діяти від імені засновника «ISIDA TRADING» L.L.C., зокрема здійснювати внески до стату­тного фонду. Як вважає ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, грошові кошти в сумі 20000,00 грн. внесені ОСОБА_2.. не є грошовими коштами, що надійшли від «ISIDA TRADING» L.L.C. Стверджують, що в порушення п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ІП «Індра» в декларації за 2007 рік не було включено вказану суму до складу валового доходу підприємства, що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 5000 грн.

Також, як вважає податковий орган, ІП «Індра» не було включено до складу валового доходу у 2007 році вартість безоплатно отриманих від ВАТ "Ольга" послуг оренди за користування ІП «Індра» у продовж 11 місяців нежитловим приміщенням у загальному розмірі 16500,0 грн., що за висновком відповідача є порушенням п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" і призвело до заниження податку на прибуток 4125грн.

Підсумовуючи викладене, відповідач та його представники в судовому засіданні просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

Як свідчать матеріали справи, з 24.04.2008 р. по 21.05.2008 р. фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проводилася виїзна планова перевірка ІП «Індра» з питань дотримання вимог податкового, валютного й іншого законодавства за період з 15.12.2006 по 31.12.2007р. і з питань повноти й своєчасності сплати ПДВ за період з 15.12.2006 р. по 29.02.2008 р., про що ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова складено акт №1580/23-206/34756148 від 28.05.2008р.

За висновками акту перевіркою встановлено порушення ІП «Індра» пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 9125 грн.

На підставі вказаного висновку акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000452320/0 від 09.06.08р., яким ІП «Індра» визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 11512,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 9125 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2387,50 грн.

Не погодившись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, ІП «Індра» була подана до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова первинна скарга №24-А від 20.06.2008р., за результатами розгляду якої, рішенням від 11.07.08 р. №10430/10/25-014 податкове повідомлення-рішення №0000452320/0 від 09.06.08р. було залишене без змін та відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 року №253 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 року за №567/5758) платнику податків було направлено податкове повідомлення-рішення від 03.06.08р. №0000042340/1 від 25.07.08р.

Не погодившись з Рішенням від 11.07.08 р. №10430/10/25-014 ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова, ІП «Індра» подало повторну скаргу №40 від 23.07.2008р. до ДПА у Харківській області.

Рішенням №3519/10/25-103 від 08.09.08р. ДПА у Харківській області було залишено повторну скаргу ІП «Індра» без задоволення, а податкове зобов'язання з податку на прибуток - було залишено без змін.

З наданої до матеріалів справи копії свідоцтва про державну реєстрацію, статуту ІП «Індра» та довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України судом встановлене наступне.

14.12.2006р. Державним реєстратором Щербиною Ларисою Миколаївною зареєстровано статут ІП «Індра» у Виконавчому комітеті Харківської міської ради, про що зроблено запис №14801020000031617.

Засновником ІП «Індра» є нерезидент «ISIDA TRADING» L.L.C. 101 SOUTH SPRING STREET, SUITE 220, LITTLE ROCK, AR 72201,U.S.A.

Повноважним представником нерезидента «ISIDA TRADING» L.L.C. в Україні є громадянин України Скиданов Костянтин Володимирович, який діє на підставі довіреності.

Згідно п.4.4-4.6 розділу 4 Статуту ІП «Індра», засновник наділяє підприємство статутним фондом у розмірі 40 000 грн. До моменту реєстрації підприємства засновник зобов'язаний внести до статутного фонду не менше 50% вказаного в п.4.4 вкладу. Внесення до статутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківськими установами. Засновник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації підприємства.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що 13.12.06р. представником Скидановим К.В. для формування статутного фонду ІП «Індра» квитанцією №16 було внесено готівкою через касу банку 50% грошових коштів у розмірі 20000 грн.

Для доформування статутного фонду ІП «Індра» 30.11.07р. представником Скидановим К.В. було внесено готівкою в касу підприємства ІП «Індра» грошові кошти у розмірі 20000 грн., про що свідчить прибутковий касовий ордер №1 від 30.11.07р. Директором ІП «Індра» ОСОБА_2 вказані грошові кошти з каси ІП «Індра», згідно видаткового касового ордеру №1 від 30.11.07р., були здані на рахунок у банку, про що свідчить квитанція банку № 13 від 30.11.2007р.

З огляду на те, що відповідачем було зазначено, що у директора ІП «Індра» не було повноважень діяти від імені засновника і тому другу частину внеску слід розцінювати як суму безповоротної фінансової допомоги, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до пункту 5.6 розділу 5 Статуту ІП «Індра» до повноважень директора ІП «Індра» належить забезпечення практичного виконання рішень власника у т.ч. організація та ведення бухгалтерського обліку та звітності підприємства.

Крім цього, виходячи зі змісту положень п.1.22.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під безповоротною фінансовою допомогою слід розуміти суму коштів, передану платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; суму безнадійної заборгованості, відшкодованої кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основну суму кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Як вбачається з наведеного переліку, внески до статутного фонду у розумінні пп. 1.22. 1 п. 22.1 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» не є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки не відповідають жодному з визначень і відповідно не можуть формувати суму валового доходу ІП «Індра».

Таким чином, суд приходить до висновку, що засновник «ISIDA TRADING» L.L.C. формуючи статутний фонд ІП «Індра», шляхом внесення коштів через повноважного представника до каси ІП «Індра» з наступним зарахуванням їх через директора ІП «Індра» на рахунок у банку, підтверджує в цій частині розрахунки засновника за придбані корпоративні права ІП «Індра».

За таких підстав, твердження ДПІ викладені в тексті акту №1580/23-206/34756148 від 28.05.2008р., що директор ОСОБА_2. не мала повноважень, щодо внесення грошових коштів для доформування статутного фонду ІП «Індра» чи те, що внесені грошові кошти не мають походження від «ISIDA TRADING» L.L.C., а тому відноситься до безоплатної фінансової допомоги і мають бути віднесені до складу валових доходів є такими, що не відповідають фактичним обставинам у справі.

Щодо донарахування ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова до валових доходів ІП «Індра» суми у розмірі 16 500,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з акту №1580/23-206/34756148 від 28.05.2008р. ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова в ході перевірки було встановлено, що ІП «Індра» було укладений договір оренди нежитлового приміщення № 21/07 від 01.02.2007 р. з ВАТ «Ольга» загальною площею 5 кв.м. Станом на 01.01.2008р. орендарем ІП «Індра» грошові кошти не були перераховані ВАТ «Ольга», також не надано будь - якої іншої компенсації. У бухгал­терському обліку ІП "Індра" вищезазначені операції не відображено, кредиторська заборгованість на користь ВАТ "Ольга" відсутня. Посилаючись на п. 4.1 договору № 21/07 від 1 лютого 2007 року, в якому зазначена вартість орендної плати у розмірі 300,0 грн. в мі­сяць за 1 кв. м., ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова визначає вартість отриманих  послуг за 11 місяців на загальну суму 16 500,00 грн. та робить висновок про порушення ІП «Індра» пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (занижено податок на прибуток в сумі 4125 грн.).

Судом встановлено, що 01 лютого 2007 року між ІП «Індра» було укладено договір оренди № 21/07, за яким ІП «Індра» орендувало у ВАТ «Ольга» нежитлове приміщення розташоване за адресою: пр. Гагаріна. 167/1, м. Харків, площею 5 кв. м. Згідно акту прийому - передачі від 1 лютого 2007 року вказане при­міщення було передане орендарю.

04 лютого 2007 року між ІП «Індра» було укладено додаткову угоду до договору оренди № 21/07, за якою сторони за взаємною згодою достроково розірвали договір оренди № 21/07 від 01.02.2007р. За актом прийому - передачі від 4 лютого 2007 року нежитлове при­міщення було повернуто орендарем ІП «Індра» до орендодавця ВАТ «Ольга».

В ході судового засідання представником позивача було зазначено, що ІП «Індра» фактично не скористалося своїм договірним правом і не починало використовувати це приміщення. Актів прийому-передачі наданих послуг оренди сторонами по договору оренди № 21/07 від 01.02.2007р. не складалося.

Відповідно до положень ч.2 ст. 214 Цивільного Кодексу України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Згідно ч.2 ст.653 Цивільного Кодексу України, у разі розірвання сторонами договору, правовим наслідком є припинення договірних зобов'язань сторін.

Як встановлено судом, ІП «Індра» та ВАТ «Ольга», які є сторонами за договором оренди № 21/07 від 01.02.2007р., за взаємною згодою сторін відмовилися від правочину та розірвали вказаний договір.

З огляду на викладене, суд робить висновок, що ІП «Індра» послуг оренди нежитлового приміщення від ВАТ «Ольга» не одержувало.

Виходячи зі змісту положень п.1.22.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під безповоротною фінансовою допомогою слід розуміти суму коштів, передану платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; суму безнадійної заборгованості, відшкодованої кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основну суму кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); суму процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. Безоплатно наданими роботами (послугами) у розумінні положень п. 1.23 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вважаються роботи та послуги, що надаються платником податків без вимог про компенсацію їх вартості.

З наданого до матеріалів справи договору оренди № 21/07, за яким ІП «Індра» орендувало у ВАТ «Ольга» нежитлове приміщення розташоване за адресою: пр. Гагаріна. 167/1, м. Харків, площею 5 кв. м. судом встановлено, що передача ІП «Індра» вказаного нежитлового приміщення на умовах оренди передбачала відповідну компенсацію (орендна плата за використання приміщення встановлена у розмірі 300,00 грн. за один кв.м.).

Крім того, додаткової угоди до договору оренди № 21/074 лютого 2007 року від 04.02.2007 року, укладеною між ІП «Індра» та ВАТ «Ольга», сторони за взаємною згодою достроково розірвали договір оренди № 21/07 від 01.02.2007 року.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставним посилання відповідача на п.1.23 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а висновок ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова про порушення п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» щодо заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 9 125грн. ІП «Індра» та донарахування до валових доходів ІП «Індра» суми у розмірі 16 500,00 грн. - помилковим.

Суд також зауважує, що відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень - рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам у справі.

За таких умов, факт порушення, вказаний в акті перевірки №1580/23-206/34756148 від 28.05.2008р. щодо заниження податку на прибуток в сумі 9 125,00грн. - слід вважати недоведеним.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі  11512,50 грн. (у т.ч. за основним платежем - 9 125,00 грн., за штрафними санкціями - 2 387,50 грн.), а тому податкові повідомлення-рішення № 0000452320/0 від 09.06.08р. та № 0000452320/1 від 25.07.08р. на думку суду є протиправними і підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням ч.3 ст.2 КАС України.

В зв'язку з наведеним, суд вважає, що рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області №3519/10/25-103 від 08.09.2008 року за результатами розгляду повторної скарги, яким було відмовлено в задоволенні в скарзі позивача на податкове повідомлення - рішення ДПІ від Комінтернівському районі м. Харкова від 09 червня 2008 року № 0000452320/0 (від 25 липня 2008 року № 0000452320/1) про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 11512,50 грн. прийнято на підставі довільного застосування норм права, і тому підлягає скасуванню.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги ІП «Індра»  правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст.94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владним повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

На підставі ч.2 ст.89 КАС України, пп.”б” п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України „про державне мито” 21.01.1993р. № 7-93 суд повертає сплачене державне мито у розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Іноземного підприємства „Індра” до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м.Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та скасування рішення за результатами розгляду повторної скарги - задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м.Харкова №0000452320/0 від 09.06.2008р. та №0000452320/1 від 25.07.2008р. про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 11512,50 грн., у т.ч. за основним платежем - 9125 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2387,5 грн.

Скасувати рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області №3519/10/25-103 від 08.09.2008 року за результатами розгляду повторної скарги.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Іноземного підприємства „Індра”, код 34756148 державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 28.11.2008 року.

Суддя  (підпис) Т.С.Перцова