Ухвала суду № 33930745, 07.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/5293/13-ц Головуючий у І інстанції Шовкопляс О.П. Провадження № 22-ц/780/5541/13 Доповідач у 2 інстанції ТаргонійКатегорія 47 07.10.2013

УХВАЛА

Іменем України

02 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Таргоній Д.О.,

суддів: Приходька К.П., Голуб С.А.,

за участю секретаря: Бевзюк М.М.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2013 року у справі за позовом Служби у справах дітей Білоцерківської міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2013 року Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради звернулася до суду з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів.

Свої вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Батьки злісно ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків, не забезпечують умов для навчання, виховання та розвитку малолітньої доньки, не забезпечують її матеріально.

Крім того, батько малолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчиняє відносно своєї доньки дії сексуального характеру, за даним фактом СВ Білоцерківського МВ (з обслуговування м. Біла Церква та Білоцерківського району) проводиться розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 4201310003000035 від 01.02.2013 року, про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 156 КК України (розбещення неповнолітніх).

Мати малолітньої ОСОБА_3, ОСОБА_1 має психічні захворювання, неодноразово лікувалася в Білоцерківському психонаркологічному територіальному медичному об'єднанні та в Обласному психіатрично-наркологічному медичному об'єднанні смт. Глеваха.

В зв'язку з чим позивач просив відібрати у відповідачів малолітню дитину без позбавлення батьківських прав, дитину залишити на опікуванні бабусі ОСОБА_5, та стягнути із відповідачів аліменти на утримання доньки в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.04.2013 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2013 року позов задоволено. Відібрано малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 від її батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_4, не позбавляючи їх батьківських прав.

Передано малолітню ОСОБА_3 на виховання її бабусі ОСОБА_5.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 на утримання їх малолітньої доньки ОСОБА_3 в розмірі ? частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для витини відповідно віку, починаючи з 12.04.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

В своїй апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати частково з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвали нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову щодо відібрання дитини та стягнення аліментів відносно неї.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що подальше залишення малолітньої дитини в таких умовах проживання є небезпечним для її життя, здоров'я та морального виховання.

Колегія суддів із вказаними висновками погоджується, оскільки вони є обґрунтованими і відповідають вимогам закону.

Частиною 1 ст. 170 Сімейного Кодексу України передбачено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених п. 2-5 частини першої ст. 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Судом першої інстанції встановлено, що малолітня ОСОБА_3 проживала із своїми батьками - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1.

02.04.2013 року було проведено соціальне інспектування сім'ї, в ході якого було встановлено, що мати дитини має психічні захворювання, неодноразово лікувалася в Білоцерківському психонаркологічному територіальному медичному об'єднанні та в Обласному психіатрично-наркологічному медичному об'єднанні смт. Глеваха. Також вона примушувала дитину дотримуватися посту, харчування дитини було обмежене, неповноцінне. Дитина перенесла операцію на серці, має алергію та малу вагу. Батько дитини протягом 1 року й 3 місяців вчиняв розпусні дії щодо своєї дочки. На сьогоднішній день він перебуває на лікуванні в Білоцерківському психонаркологічному територіальному медичному об'єднанні.

На підставі рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 09.04.2013 року № 129 «Про негайне відібрання малолітньої дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, від її батьків» малолітню ОСОБА_3 відібрано від її батьків та передано на виховання бабусі.

Малолітню ОСОБА_3 Службою у справах дітей взято на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах, з такої підстави: скоєння сексуального насильства щодо дитини. Згідно з направленням Служби у справах дітей від 04.04.2013 року № 18 малолітню ОСОБА_3 влаштовано у відділенні психологічної допомоги центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Злагода» для отримання необхідної психологічної консультації та допомоги.

Тому, ухвалюючи рішення про відібрання малолітньої ОСОБА_3 від батьків - ОСОБА_1 та ОСОБА_4, суди правильно виходив з того, що проживання дитини з батьками становить загрозу для її життя, здоров'я і морального виховання, у зв'язку з чим на підставі ч. 1 ст. 170 СК України дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передачу її під нагляд бабусі ОСОБА_5.

Згідно ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги щодо незалучення до участі в розгляді справи бабусі ОСОБА_5 на користь якої задоволені позовні вимоги заслуговують на увагу. Однак, вони не є підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення суду.

Решта доводів апеляційної скарги не ґрунтується на доказах та законі і не спростовують висновків суду.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: