Рішення № 33930650, 07.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1018/8290/12 Головуючий у І інстанції Кравченко М.В. Провадження № 22-ц/780/3293/13 Доповідач у 2 інстанції ГолубКатегорія 18 07.10.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Голуб С.А.

суддів: Таргоній Д.О., Приходька К.П.

при секретарі: Бевзюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційний технологій" на рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 квітня 2013 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційний технологій" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2012 року ПАТ «Лізинг інформаційних технологій» звернулося до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення коштів.

В обгрунтуванні позовної заяви, посилався на те, що 07 грудня 2007 року між закритим акціонерним товариством «Лізинг інформаційних технологій», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 був укладений договір про надання в оренду обладнання на умовах фінансового лізингу. Для забезпечення виконання умов договору було укладено договір поруки з іншими відповідачами - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Отримавши обладнання, ОСОБА_1 була зобов'язана сплачувати орендні платежі, але в порушення умов укладеного договору свої зобов'язання виконувала неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 11 901 грн. 51 коп. У зв'язку з чим позивач просить в судовому порядку стягнути з відповідачів солідарно на його користь вказану суму заборгованості.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 квітня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Лізинг інформаційних технологій» заборгованість за невиконання зобов'язань в розмірі 7 287 грн. 67 коп. в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції Приватне акціонерне товариство "Лізинг інформаційний технологій" подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що відповідач ОСОБА_1 уклала Договір про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaselT з позивачем та ознайомилась з Правилами отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaselT, а тому зобов'язана виконувати належним чином умови договору.

Для забезпечення виконання умов договору 16 січня 2008 року між відповідачами 2 - 5 та позивачем було укладено договір взаємної поруки, який на думку позивача, відповідає вимогам чинного законодавства та містить всі дані поручителів, а саме: прізвище, ім'я та по батькові поручителів, серія та номер паспорта, ким і коли був виданий, номер та дата договору.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 07 грудня 2007 року між ЗАТ «Лізинг інформаційних технологій» та ОСОБА_1 було укладено договір про отримання ІТ-обладнання, інших товарів та послуг в системі LeaselT, згідно якого одна сторона зобов'язується надати іншій стороні обладнання, яка взяла на себе обов'язок передбачений п.3.1. та п. 5.4.2. договору, сплачувати платежі згідно з Пакетом LeaselT та договором в строк до 20 числа поточного місяця.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за невиконання зобов'язань за договором солідарно з усіх відповідачів по справі та зменшуючи розмір заборгованості, суд виходив з того, що поданий позивачем взаємний договір поруки визначений позивачем не містить істотних умов договору визначених Цивільним кодексом України, зокрема відсутні дані про поручителів, їхні права та обов'язки та інші умови, передбачені ст. ст. 553 - 559 ЦК України. А умовами договору, укладеного між сторонами та п. 14.2 Правил отримання ІТ-обладнання, не встановлено нарахування індексації з врахуванням долару США до української національної валюти - гривні, тому суд дійшов до висновку, що з розрахунку заборгованості слід виключити суми, нараховані з урахуванням змін курсу долара США.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися з наступних підстав.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, а в статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, таким чином між сторонами повинен бути укладений договір поруки.

Суд першої інстанції не врахував, що договір взаємної поруки укладено в письмовій формі, містить власноручні підписи всіх відповідачів, визначений предмет договору, дату укладення та обсяг поручительства (повний).

Щодо висновків суду про часткове стягнення заборгованості з ОСОБА_1, а саме 7 287 грн. 67 коп. суд не звернув увагу на те, що відповідно до п. 6.12 Правил отримання ІТ-обладнання у випадку суттєвих змін встановленого Національним банком України курсу долара США чи євро по відношенню до української гривні, Оператор LeaselT залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж, про що повідомляється клієнту в рахунку на оплату чергового поточного платежу. На момент укладення договору, згідно особового рахунку, курс долара за НБУ станом на 07 грудня 2007 року становив 5,05 грн., проте у зв'язку зі значним коливанням курсу долара, починаючи з листопада 2008 року, позивачем по справі було використано право одностороннього збільшення платежу, що не суперечить умовам договору.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не повністю встановив обставини, що мають значення для справи, не дав їм належної правової оцінки, тому з такими висновками суду погодитися не можна. Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" задовольнити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 квітня 2013 року залишити скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 11 901 грн. 51 коп. та стягнути з кожного по 43 грн. судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: С.А. Голуб

Д.О. Таргоній

К.П. Приходько