Постанова № 33929554, 04.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 року № 826/9748/13-а

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 червня 2013 року № 0004272207 та № 0004262207.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, Наказ Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" та зазначає, що Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби при проведенні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" неправомірно зроблений висновок про те, що правочини вчинені за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Винбарел" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентами підтверджуються необхідними первинними документами.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Конституції України, Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно та в межах своїх повноважень винесено податкові повідомлення-рішення від 10 червня 2013 року № 0004272207 та № 0004262207, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" неправомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми витрат та суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Винбарел" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл-1", оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагентів не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" є юридичною особою та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

В період з 16 травня 2013 року по 21 травня 2013 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 15 травня 2013 року № 993 проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Винбарел" за період з 1 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" за період з 1 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 28 травня 2013 року № 583/22.7/36146408, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс":

- пункту 138.1 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на прибуток за перевіряє мий період на загальну суму 214 053 грн., в тому числі за І квартал 2012 року у сумі 86 415 грн., за півріччя 2012 року у сумі 127 638 грн.;

- пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість за перевіряє мий період на загальну суму 203 860 грн., в тому числі за лютий 2012 року на суму 82 300 грн. та квітень 2012 року на суму 121 560 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 10 червня 2013 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0004272207, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" суму грошового зобов'язання в розмірі 321 080 грн., з якої: за основним платежем - 210 053 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 107 027 грн. за платежем: податок на прибуток приватних підприємств, код платежу: 11021000;

- № 0004262207, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" суму грошового зобов'язання в розмірі 305 790 грн., з якої: за основним платежем - 203 860 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 101 930 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби під час проведення перевірки прийшла до висновку про неправомірність віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми витрат та суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Винбарел" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл-1", оскільки правочини вчинені за участю позивача та його контрагентів не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Щодо визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, суд зазначає про наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 розділу 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною другою статті 9 даного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

1 березня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл-1", як виконавцем, укладено договір № 01032012, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт щодо зборки кабін і дверей ліфтів та ліфтового обладнання на об'єктах замовника.

Пунктом 2.2 договору встановлено вартість робіт. Так, зборка однієї кабіни ліфту коштує 15 480 грн., у тому числі ПДВ - 2 580 грн., зборка дверей ліфту - 1 680 грн., у тому числі ПДВ - 280 грн.

Листом від 5 березня 2012 року за № 05/03/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" роботи щодо зборки кабін і дверей за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 14 (перелік робіт: кабіна ліфту - 4 штуки, двері ліфту - 89 штук) та за адресами: м. Київ, квартал, обмежений бульваром Дружби Народів, вул. Горького, вул. Н.Грінченка та вул. Панаса Любченка в Голосіївському районі (перелік робіт: кабіна ліфта - 6 штук, двері ліфту - 32 штуки).

Листом від 19 березня 2012 року за № 19/03/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" роботи щодо зборки кабін і дверей за адресами: м. Київ, квартал, обмежений бульваром Дружби Народів, вул. Горького, вул. Н.Грінченка та вул. Панаса Любченка в Голосіївському районі (перелік робіт: кабіна ліфта - 4 штуки, двері ліфту - 36 штук).

Листом від 24 березня 2012 року за № 24/03/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" роботи щодо зборки кабін і дверей за адресами: м. Київ, квартал, обмежений бульваром Дружби Народів, вул. Горького, вул. М. Грінченка і вул. Панаса Любченка в Голосіївському районі (перелік робіт: кабіни ліфту - 10 штук, двері ліфту - 56 штук).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" підписані акти здачі прийняття робіт (надання послуг) від 30 квітня 2012 року № 84, № 85, № 86 та № 87, згідно яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" проведені роботи (надані послуги) щодо зборки кабін ліфта та дверей ліфта.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 84 від 30 квітня 2012 року на загальну суму 248 880 грн., в тому числі ПДВ - 41 480 грн.,

- № 85 від 30 квітня 2012 року на загальну суму 146 640 грн., в тому числі ПДВ - 24 440 грн.,

- № 86 від 30 квітня 2012 року на загальну суму 211 440 грн., в тому числі ПДВ - 35 240 грн.,

- № 87 від 30 квітня 2012 року на загальну суму 122 400 грн., в тому числі ПДВ - 20 400 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" позивачем надані виписки по рахунку в ПАТ "АктаБанк".

12 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Винбарел", як виконавцем, укладено договір № 12012012, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт щодо зборки кабін і дверей ліфтів та ліфтового обладнання на об'єктах замовника.

Пунктом 2.2 договору встановлено вартість робіт. Так, зборка однієї кабіни ліфту коштує 15 600 грн., у тому числі ПДВ - 2 600 грн., зборка дверей ліфту - 1 800 грн., у тому числі ПДВ - 300 грн.

Листом від 12 січня 2012 року за № 12/01/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю "Винбарел" роботи щодо зборки кабін і дверей за адресами: м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7а (перелік робіт - кабіна ліфту - 3 штуки, двері ліфту - 58 штук), м. Київ, вул. Щорса, 36В (третя секція) (перелік робіт: кабіна ліфтів - 3 штуки, двері ліфту - 58 штук), аеропорт Жуляни (район вул. Медова) (перелік робіт: кабіна ліфтів - 7 штуки, двері ліфту - 14 штук).

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Винбарел" підписані акти здачі прийняття робіт (надання послуг) від 27 лютого 2012 року № 1, № 2, № 3 та № 4, згідно яких Товариством з обмеженою відповідальністю "Винбарел" проведені роботи (надані послуги) щодо зборки кабін ліфта та дверей ліфта.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінбарел" виписало на користь позивача податкові накладні:

- № 70 від 27 лютого 2012 року на загальну суму 79 200 грн., в тому числі ПДВ - 13 200 грн.,

- № 71 від 27 лютого 2012 року на загальну суму 151 200 грн., в тому числі ПДВ - 25 200 грн.,

- № 80 від 28 лютого 2012 року на загальну суму 96 000 грн., в тому числі ПДВ - 16 000 грн.,

- № 95 від 29 лютого 2012 року на загальну суму 38 400 грн., в тому числі ПДВ - 6 400 грн.

16 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Винбарел", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс", як замовником, укладено договір № 16012012 на прибирання шахт та кабін ліфтів, ескалаторів, за умовами якого виконавець приймає на себе зобов'язання щодо виконання комплексу робіт по прибиранню шахт та кабін ліфтів, ескалаторів замовника за адресами, які погоджені додатково листами, а замовник зобов'язується оплачувати виконувані виконавцем роботи у відповідності до умов договору.

Вартість робіт визначена розділом 3 договору та складає 600 грн., в тому числі ПДВ - 100 грн. - прибирання зупинки ліфту, 15 000 грн., в тому числі ПДВ - 2 500 грн. - прибирання ескалатора.

Листом від 16 січня 2012 року за № 16/01/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінбарел" роботи щодо прибирання шахт і кабін ліфтів в період до 1 лютого 2012 року за адресою: м. Київ, вул. Льва Толстого, 57.

29 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Винбарел" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1, згідно якого виконавцем проведено комплекс робіт по прибиранню шахт і кабін ліфтів.

На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Винбарел" виписало на користь позивача податкову накладну № 96 від 29 лютого 2012 року на загальну суму 129 000 грн., в тому числі ПДВ - 21 500 грн.

На підтвердження перерахування коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Винбарел" позивачем надані виписки по рахунку в ПАТ "АктаБанк".

Отже, під час розгляду справи встановлено, що зобов'язання згідно укладених договорів виконані Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Винбарел" у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними документами.

Разом з тим, проаналізувавши надані позивачем первинні документи, судом встановлено їх відповідність вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Під час розгляду справи представник позивача зазначив, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" укладалися договори з Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Винбарел" з метою належного виконання своїх зобов'язань перед замовниками щодо монтажу та пусконалагодження ліфтового обладнання.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 лютого 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськжитлобуд", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс", як підрядником, укладено договір підряду № 070212, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт з монтажу та пусконалагодження ліфтового обладнання замовника відповідно до проектної документації на будівництві будинку № 2 житлово-офісного та культурно-оздоровчого комплексу з об'єктами інфраструктури на вул. Дніпровська набережна, 14 у Дарницькому районі м. Києва, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельну готовність шахт ліфтів та машинних приміщень (фронт робіт), передати необхідну затверджену проектну документацію, прийняти від підрядника виконані роботи та оплатити їх. Згідно з цим договором підрядник зобов'язується виконати наступний комплекс робіт: монтаж та налагодження ліфтового обладнання, пусконаладку ліфтів, реєстрацію паспортів ліфтів в органах Держнаглядохоронпраці з представником замовника; передати ліфти на обслуговування спеціалізованій організації. Пунктом 2.1 договору визначено, що договірна ціна (вартість робіт) визначається на основі твердого кошторису, є твердою та складає 554 506,99 грн.

30 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "К.А.Н. Строй", як генпідрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс", як підрядником, укладено договір про виконання підрядних робіт № 1117, за умовами якого генпідрядник доручає та зобов'язується прийняти і оплатити, а підрядник зобов'язується на власний ризик і власними силами, із використанням власних матеріалів та техніки виконати роботи з монтажу, пусконаладки та введення в експлуатацію обладнання (ліфти, траволатори, ескалатори). Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна вартість робіт з монтажу, пусконаладки та введення в експлуатацію обладнання, що підлягають виконанню підрядником відповідно до умов цього договору, складає 3 593 133,90 грн. В договорі визначено, що об'єктом є соціально-громадський комплекс у складі готелю, офісних будівель, багатофункціонального торгового центру, паркінгу, об'єкта енергозбереження та для влаштування дороги, обмежених бульваром Дружби Народів, вул. Горького, вул. Миколи Грінченка та вул. Панаса Любченка у Голосіївському районі м. Києва.

16 листопада 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськжитлобуд", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс", як підрядником, укладено договір підряду № 161111, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати комплекс робіт з монтажу та пусконалагодження ліфтового обладнання та ескалатору замовника відповідно до проектної документації на будівництво комплексів будинків та споруд для обслуговування міжнародного аеропорту по вул. Медовій. Аеропорт "Київ" (Жуляни) в Солом'янському районі м. Києва. Міжнародний термінал "А", а замовник зобов'язується надати підряднику будівельну готовність шахт ліфтів, приямку та посадкового місця ескалатору (фронт робіт), передати необхідну затверджену проекту документацію, прийняти від підрядника виконані роботи та оплатити їх. Пунктом 2.1 договору визначено, що договірна ціна (вартість робіт) визначається на основі твердого кошторису, є твердою та складає 616 781,22 грн.

19 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс", як підрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд", як замовником, укладено договір підряду на поставку, монтаж та пуско-налагоджувальні роботи ліфтового обладнання № 19/04-10, за умовами якого підрядник зобов'язується поставити на місце монтажу, провести монтажні та пуско-налагоджувальні роботи та підписати акт технічної готовності ліфтового обладнання торгової марки SIGMA ELEVATOR виробництва СП LG International (Південна Корея): для житлово-офісного комплексу по Кловському узвозу, 7а, м. Київ; для житлового будинку по вул. Тургенівській, 42-44, м. Київ; для житлового комплексу по вул. Щорса, 36В, м. Київ; для житлового будинку по вул. Шевченка, 4, м. Ірпінь на умовах, викладених в цьому договорі, а замовник зобов'язується прийняти роботи, провести прийомку поставленого підрядником обладнання у відповідності до умов розділу 4 та сплатити підряднику вартість обладнання та робіт за ціною, визначеною цим договором у розділі 2.

4 червня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "К.А.Н. Строй", як генпідрядником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс", як підрядником, укладено договір про виконання підрядних робіт № ЛТ-32, за умовами якого генпідрядник доручає та зобов'язується прийняти і оплатити, а підрядник зобов'язується на власний ризик і власними силами, із використанням власних матеріалів та техніки, згідно умов цього договору і чинного в Україні законодавства виконати роботи з монтажу, пусконаладки та введення в експлуатацію ліфтового обладнання на об'єкті (торговельно-офісний центр з підземним і надземним паркінгами, будівництво якого здійснюється по вул. Льва Толстого, 57 в Голосіївському районі м. Києва), і передати результати робіт генпідряднику. Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна вартість робіт з монтажу, пусконаладки та введення в експлуатацію ліфтового обладнання, що підлягають виконанню підрядником відповідно до умов цього договору складає 2 114 864,40 грн.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Міськжитлобуд", Товариством з обмеженою відповідальністю "К.А.Н. Строй" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житло-Буд", згідно укладених договорів, позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрат/ за формою КБ-3.

З огляду на встановлене та враховуючи, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінбарел", які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети його здійснення, висновки відповідача про те, що первинні документи складені за участю позивача та його контрагентів не підтверджують факт здійснення господарських операцій, судом до уваги не приймаються.

Відносно висновків відповідача, викладених в акті перевірки, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з акту перевірки Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби, висновки податкового органу щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми витрат та суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінбарел" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл-1" ґрунтуються на висновках акту Броварської об'єднаної державної податкової інспекції № 58/22-5/34901878 від 23 травня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Винбарел" з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за періоди: лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року та на підставі акту Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі № 287/22-06/33987341 від 25 червня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Профіл-1" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за період з 1 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року.

Згідно акту Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі № 287/22-06/33987341 від 25 червня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Профіл-1" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків покупцями за період з 1 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року, податковим органом при проведенні перевірки встановлено відсутність можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Згідно акту Броварської об'єднаної державної податкової інспекції № 58/22-5/34901878 від 23 травня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Винбарел" з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями за періоди: лютий 2012 року, березень 2012 року, квітень 2012 року, податковим органом при проведенні перевірки встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року у справі № 2а-11744/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Винбарел" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Винбарел" задоволено, визнано незаконними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Винбарел" з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами-покупцями за періоди: лютий 2012 року та березень 2012 року, визнано незаконними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо складання акту від 23 травня 2012 року № 58/22-5/34901878 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Винбарел" з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами-покупцями за періоди: лютий 2012 року та березень 2012 року, визнано незаконними дії Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби щодо визнання в акті від 23 травня 2012 року № 58/22-5/34901878 нікчемних правочинів, укладених ТОВ "Винбарел" з ТОВ "Міжнародний мовний та навчальний центр Евенор Україна" та ТОВ "Рослермед".

Згідно листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2013 року № 2а-11744/12/2670/9396/13, постанова від 19 вересня 2012 року у справі № 2а-11744/12/2670 в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили 12 жовтня 2012 року.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007). Таким чином, суд приймає до уваги позицію, наведену у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 вересня 2012 року.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно штатного розпису ТОВ "Винбарел", з 18 січня 2012 року на підприємстві працювало шість монтажників.

Враховуючи наведене, судом не приймаються до уваги висновки викладені в акті Броварської об'єднаної державної податкової інспекції № 58/22-5/34901878 від 23 травня 2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Винбарел" з питань підтвердження господарських відносин з підприємствами-покупцями за періоди: лютий 2012 року та березень 2012 року.

При цьому, відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Крім того, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2012 року у справі № К/9991/5398/12).

Суд також зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а10.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Крім того, суд зазначає, що для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагентів платника податку на додану вартість в стані платників податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Як встановлено під час розгляду справи, на момент складання податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною четвертою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинення операцій, відсутність факту поставки робіт/послуг, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди чи заволодіння майном держави.

З огляду на встановлене, суд зазначає, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту суми витрат та суми ПДВ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Винбарел" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профіл-1", тому податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 червня 2013 року № 0004272207 та № 0004262207 визнаються протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 червня 2013 року № 0004272207.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 10 червня 2013 року № 0004262207.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Ліфт Сервіс" судові витрати у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева