Рішення № 33928707, 24.09.2013, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/4182/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2013 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси в складі:

головуючий суддя Бабаков В.П.,

при секретарі Сирф Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання правочину недійсним та стягнення грошових коштів,

В с т а н о в и в :

18.03.2013 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання правочину недійсним та стягнення грошових коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14 травня 2007 року позивач уклав з відповідачем угоду № 167102, щодо надання відповідачем послуг, предметом яких є придбання автомобілю в системі придбання в групах. Вказаною угодою позивача було введено в оману, а тому він просить суд визнати її недійсною та стягнути з відповідача на його користь сплачені ним за цією угодою грошові кошти в сумі 37489 грн. 48 коп., з урахуванням 3 % річних та індексу інфляції на час винесення рішення.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності на позові наполягав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився та від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від нього надійшли заперечення по справі та додатки до них.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено що 14 травня 2007 року позивач уклав з відповідачем угоду № 167102, щодо надання відповідачем послуг, предметом яких є придбання автомобілю в системі придбання в групах.

За цією угодою позивач сплатив відповідачу грошові кошті на загальну суму 37489 грн. 48 коп.

Відпрвідно до ч.ч. 1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимогається.

За положеннями ч.1 п.7, ч.3, ч.6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійсненні з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином вказаний закон встановив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки позивач сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, відповідач без залучення власних коштів формував групи клієнтів, за рахунок яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, то така діяльність відповідача є, на думку суду, реалізацією діяльності пірамідальної схеми, а тому укладений правочин між позивачем та відповідачем є недійсним (нікчемним) з моменту підписання та не потребує визнання його недійсним судом.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Таким чином відповідач повинен повернути позивачеві, безпідставно отримані за нікчемним правочином, грошові кошти в сумі 37489 грн. 48 коп.

Суд не приймає до уваги надані відповідачем правові висновки про те що діяльність відповідача не містить пірамідальних схем, оскільки вони суперечать правовій позиції Верховного суду України по справі № 6-35цс12.

Також суд не може застосувати до спірних правовідносин положення ст. 625 ЦК України, оскільки спірні правовідносини не є грошовим зобов'язанням.

В даному випадку слід застосовувати положення ч.2 ст. 1214, ст. 536, ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Однак суд відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України розглядає справи в межах заявлених вимог та не може виходити за межі позову.

Таким чином вимога про стягнення індексу інфляції та 3 % річних не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 411 грн. 96 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. ст. 11, 213, 215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання правочину недійсним та стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» (р/р 26005003028300 в АБ «ІНГ Банк Україна», МФО 300539, ЄДРПОУ 21691356) на користь ОСОБА_1 37489 грн. 48 коп. безпідставно отриманих коштів за нікчемним правочином, 411 грн. 96 коп. судового збору. Всього 37901 грн. 44 коп.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя