Ухвала суду № 33925478, 25.09.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2977/13 25.09.2013 25.09.2013 25.09.2013

Провадження №22-ц/784/2491/13

Справа № 22-ц/784/2491/13 Головуючий першої інстанції: Ітрін М.В.

Категорія: 30 Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Галущенка О.І.

суддів Коломієць В.В.,Яворської Ж.М.,

при секретарі Дубовій К.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2013 року, ухваленого у справі за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_3

про стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди.

Вказував, що 24 листопада 2006 року між ним та ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки площею, дію якого припинено ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2012 року про визнання укладеної сторонами мирової угоди. Рішенням цього ж суду від 15 листопада 2012 року достроково розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 24 листопада 2006 року між дружиною позивача ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1р., і відповідачем. Рішенням цього ж суду від 22 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 13 травня 2013р., з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, який є спадкоємцем ОСОБА_4, стягнута заборгованість по орендній платі з урахуванням інфляційних витрат, пені і трьох відсотків річних за вищевказаними договорами оренди земельних ділянок.

На думку ОСОБА_2, відповідач незаконно користувався вищезазначеними земельними ділянками, не сплачуючи за це орендну плату, що призвело до скрутного матеріального становища позивача, позбавило його права користуватися цими ділянками. За твердженням позивача вказані неправомірні дії ОСОБА_3 спричинили йому моральну шкоду, яку він оцінює у 23 000 грн. та просить стягнути з відповідача на його користь.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовлено за їх безпідставністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на незаконність рішення, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 24 листопада 2006 року ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_4 уклали з ОСОБА_3 договори оренди належних їм на праві власності земельних ділянок площею 7,90 га та 7,89 га, які розташовані в межах території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, строком на 10 років. Зазначені договори були зареєстровані 20 лютого 2007р. у Новоодеському реєстраційному окрузі Миколаївської регіональної філії ДП «ЦДЗК при Державному комітеті по земельних ресурсах» за № № 040701900483, 040701900482 (а.с. 14-17).

ІНФОРМАЦІЯ_1р. ОСОБА_4 померла. 22 червня 2012р. ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 та ? частки земельної ділянки ОСОБА_4, на підставі якого він отримав Державний акт на право власності на успадковану частину земельної ділянки площею 4,3872 га.

Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 червня 2012 року у справі № 2-1516/2011 була визнана мирова угода, укладена ОСОБА_2І і ОСОБА_3, за умовами якої дія укладеного цими ж особами договору оренди земельної ділянки від 26 листопада 2006р. достроково припинялась (а.с. 68-69). Рішенням цього ж суду від 15 листопада 2012 року у справі № 1419/1437/2012 достроково розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 24 листопада 2006 року між дружиною позивача ОСОБА_4 і відповідачем (а.с. 18-19). Рішенням цього ж суду від 22 березня 2013 року у справі № 482/233/13-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 13 травня 2013р., з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, який є також спадкоємцем ОСОБА_4, стягнута заборгованість по орендній платі з урахуванням інфляційних витрат, пені і трьох відсотків річних за вищевказаними договорами оренди земельних ділянок (а.с.22-26).

Отже, до набрання законної сили судових рішень, якими дія вищевказаних договорів оренди була достроково припинена, ОСОБА_3 користувався зазначеними земельними ділянками на законних підставах.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення моральної шкоди позивач посилався на те, що її спричинили дії відповідача з неналежного виконання умов договорів оренди по своєчасній сплаті орендної плати.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та вимог ст.23 ЦК України спори про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування передбачено нормами Конституції України та іншим законодавством , що встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Згідно ч.4 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Разом з тим укладеними з відповідачем договорами оренди земельних ділянок не передбачений обов'язок сторони, яка порушила зобов'язання, відшкодувати моральну шкоду.

За такого висновок суду про те, що у правовідносинах, які виникли між сторонами, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають - є обґрунтованим.

Отже, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази та дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б їх незаконність і необгрунтованість.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуюча Судді