Ухвала суду № 33923080, 01.10.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2744/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Полотнянка Ю.П.

при секретарі судового засідання: Александровій К.В.

за участю:

представника позивача: Матковського І.А.

представника позивача: Ковальчука В.О.

представника відповідача: Мусорівського О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом комунального закладу "Вінницький обласний Центр профілактики та боротьби зі СНІДом" до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування пункту вимоги , -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2013 року комунальний заклад "Вінницький обласний Центр профілактики та боротьби зі СНІДом" (Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області (Відповідач) № 02-04-28-14/3765 від 31.05.2013 року "Про усунення виявлених ревізією порушень".

24 липня 2013 року Вінницьким окружним адміністративним судом постановлено адміністративний позов задовольнити повністю. Визнано протиправним та скасовано пункт 2 вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області № 02-04-28-14/3765 від 31.05.2013 року "Про усунення виявлених ревізією порушень". Стягнуто з Державного бюджету України на користь Позивача сплачений при зверненні до адміністративного суду судовий збір у розмірі 34 грн. 41 коп.

Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій порушено питання про скасування постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.07.2013 року та ухвалення нової про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі, апелянт вказує на те, що спірна постанова ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права і є такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, а саме представника відповідача - на підтримання доводів апеляційної скарги, представників позивача - на підтримання рішення суду першої інстанції, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, Вінницький апеляційний адміністративний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ у Вінницькій області на І квартал 2013 року та згідно з направленнями на проведення ревізії від 25.02.2013 року № 261, 262, 263, 264 у період з 25.02.2013 року по 19.04.2013 року головним державним фінансовим інспектором відділу інспектування у соціальній сфері та культурі Вишневською М.В., провідними державними фінансовими інспекторами цього ж відділу Красиковим О.В., Кондратюком В.В. та Нікітчук Т.І. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2010 року по 01.02.2013 року, за результатами якої складено акт № 04-13/07 від 26.04.2013 року (а.с. 11-41).

Проведеною перевіркою серед іншого виявлено, що в порушення підпункту 2 пункту 2.4.5 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці і соціальної політики України від 05.10.2005 року № 308/519, до переліку посад працівників, яким підвищуються посадові оклади на 60 % у зв'язку з шкідливими і важкими умовами праці, включені посади працівників Центру, характером роботи яких не є діагностика, лікування і безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих.

Як наслідок, протягом ревізійного періоду окремим працівникам Центру, а саме головному бухгалтеру, бухгалтеру, економісту, соціальному працівнику, завідувачу господарством, прибиральнику службових приміщень, робітнику з обслуговування електроустаткування, електромеханіку, водію спеціалізованого автотранспортного засобу, оператору комп'ютерного набору, робітнику з комплексного обслуговування ремонту будинків, лікарю-епідеміологу, помічнику лікаря-епідеміолога, лікарю-методисту, лікарю-статистику, медичному статистику, інженеру з метрології, інспектору з кадрів, інженеру з охорони праці безпідставно нараховано та виплачено підвищень до заробітної плати на загальну суму 395 376,50 грн., в тому числі у 2010 році - 100 478,01 грн., в 2011 році - 115 387,12 грн., в 2012 році - 163 203,50 грн. та у 2013 році - 16 307,84 грн., а також сплачено нарахувань до фондів в загальній сумі 143 521,66 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) обласному бюджету в сумі 538 898,13 грн.

Зазначені порушення, на думку органу державного фінансового контролю, допущено головним лікарем Матковським I.A. та головою профкому Гудімовою О.О., які затверджували і погоджували відповідний перелік посад (стор. 24-27 акту перевірки).

31.05.2013 року за наслідками проведеної ревізії та у зв'язку з відхиленням заперечень Центру на висновки акту в цій частині, відповідачем ДФІ у Вінницькій області направлено лист-вимогу № 02-04-28-14/3765, пунктом 2 якої у строк до 14.06.2013 року позивача зобов'язано усунути виявлені порушення, а саме стягнути з осіб, винних у зайвих грошових виплатах кошти в сумі 395 376,50 грн., провести перерахунок і відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів соціального страхування та повернути зайво сплачені кошти в сумі 143 521 грн. або зарахувати їх в рахунок майбутніх платежів (а.с. 52-54).

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з його обґрунтованості.

Вінницький апеляційний адміністративний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Згідно із частиною 2 статті 13 зазначеного Закону дії або бездіяльність посадових осіб органу державного фінансового контролю можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, комунальний заклад "Вінницький обласний Центр профілактики та боротьби зі СНІДом" здійснює свою діяльність на підставі Статуту, який затверджений рішенням 19 сесії Вінницької обласної ради 5 скликання від 18.09.2008 року № 622, із змінами, внесеними рішенням 33 скликання Вінницької обласної ради 5 скликання від 03.09.2010 року № 1107, зареєстрованими державним реєстратором Вінницької районної державної адміністрації 15.09.2010 року за № 11491050005000718.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу II Статуту Центр створений з метою здійснення медичної практики щодо профілактики і боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом, діагностики і лікування ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД, що проживають на території Вінницької області.

Основними завданнями Центру є виконання Національної програми профілактики та боротьби зі СНІДом, розроблення обласної програми профілактики цього захворювання, контроль за її виконанням, лікування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД та проведення епідемічного нагляду.

З метою упорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" спільним наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці і соціальної політики України від 05.10.2005 року № 308/519 затверджено Умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери (далі - Умови).

Відповідно до пункту 1.3 Умов визначені згідно з Умовами посадові оклади (тарифні ставки) є державними гарантіями мінімальних рівнів оплати праці для конкретних професійно-кваліфікаційних груп працівників, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров'я та установами соціального захисту населення всіх форм власності, при додержанні встановленої законодавством про працю тривалості робочого часу та виконанні працівником посадових обов'язків (норм праці).

Положеннями пункту 1.7 Умов передбачено, що конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати.

Пунктом 2.4.5 Наказу № 308/519 від 05.10.2005 року передбачено, що посадові оклади (тарифні ставки) працівників закладів охорони здоров'я (структурних підрозділів), які працюють з вірусом імунодефіциту людини, підвищуються на 60 відсотків (додаток 4).

Додатком 4 до зазначеного вище Наказу затверджено Перелік закладів та їх підрозділів, а також посад, робота в яких дає право на підвищення посадових окладів на 60 відсотків.

Пунктом 1 до Переліку включено Центри з профілактики та боротьби зі СНІДом та визначено, що підвищення у розмірі 60 відсотків посадового окладу виплачується посадам медичного персоналу, керівникам, професіоналам, фахівцям, технічним службовцям та робітникам Центрів з характером роботи, що виконується, - "діагностика, лікування і безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих". Згідно із приміткою 2 до додатку 4 у кожному закладі на підставі даного додатка керівником закладу за погодженням з профспілковим комітетом затверджується Перелік посад працівників, яким з урахуванням конкретних умов праці в цьому закладі, структурному підрозділі, на відповідній посаді посадовий оклад (тарифна ставка) підвищується на 60 відсотків.

Як встановлено з матеріалів справи,30.06.2009 року загальними зборами працівників Вінницького обласного Центру СНІДу затверджений Колективний договір між адміністрацією та первинною профспілковою організацією Центру на 2009-2012 рр., який у подальшому зареєстровано в УПСЗН Вінницької РДА за № 44 від 22.07.2009 року (а.с. 55-62).

В силу приписів статті 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і включати їх до договорів і угод забороняється.

Згідно з умовами зазначеного вище Колективного договору на 2009-2012 рр., праця працівників Центру СНІДу оплачується за тарифними розрядами і посадовими окладами відповідно до виконуваної роботи, займаної посади, в залежності від професії, кваліфікації працівника. Конкретні розміри тарифних ставок і окладів визначаються цим договором згідно з додатком № 2 (пункт 5.1 Колективного договору).

Пунктом 5.3 зазначеного Договору передбачено встановлення для працюючих Центру (додаток № 1) підвищений схемний посадовий оклад на 60 відсотків згідно з Наказом № 308/519 від 05.10.2005 року, на виконання якого затверджено Перелік підвищень, доплат, і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів працівників Вінницького обласного Центру профілактики та боротьби зі СНІДом (а.с. 65). В згаданому вище переліку серед інших вказані наступні посади, посадовий оклад яких збільшується на 60 відсотків: головний бухгалтер, бухгалтер, економіст, соціальний працівник, завідувач господарством, прибиральник службових приміщень, робітник з комплексного обслуговування і ремонту будівель, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, електромеханік, водій спеціалізованого автотранспортного засобу, оператор комп'ютерного набору, лікар-епідеміолог, помічник лікаря-епідеміолога, лікар-методист, лікар-статистик, медичний статистик, інженер з метрології, інспектор з кадрів, інженер з охорони праці.

Враховуючи наведене, а також те, що за змістом положень Наказу № 308/519 у кожному закладі Перелік посад працівників, яким з урахуванням конкретних умов праці в цьому закладі, структурному підрозділі чи на відповідній посаді посадовий оклад (тарифна ставка) підвищується на 60 відсотків затверджується саме керівником закладу за погодженням з профспілковим комітетом, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що Позивач з дотримання встановленого порядку затвердив Перелік посад Центру СНІДу, робота на яких дає право на підвищення посадового окладу на 60 відсотків у відповідності з Наказом № 308/519 від 05.10.2005 року.

Суд першої інстанції обґрунтовано зауважив про помилковість доводів відповідача про те, що виконувана спірними категоріями працівників Центру робота за своїм характером свідчить про побутовий контакт з хворими на СНІД та ВІЛ-інфекцію, оскільки такі доводи не ґрунтуються на належних та допустимих доказах, натомість, контакт таких працівників з хворими на СНІД та ВІЛ-інфікованими пов'язаний саме з виконанням службових обов'язків, а їх робота виконується в умовах підвищеного ризику для здоров'я, що випливає з аналізу положень Закону України "Про відпустки", Закону України "Про пенсійне забезпечення", Постанови Кабінету Міністрів України № 1290 від 17.11.1997 року тощо.

Не знайшли свого підтвердження посилання відповідача на те, що підвищення до посадового окладу на 60 відсотків може виплачуватися виключно медичним працівникам, адже, як вірно зазначено судом першої інстанції, пунктом 1 додатку 4 до Наказу № 308/519 прямо передбачено право на отримання такого підвищення як посадам медичного персоналу, так і іншими категоріям працюючих, а саме керівникам, професіоналам, фахівцям, технічним службовцям та робітникам. В свою чергу, чинне законодавство не надає визначення поняття "безпосереднє обслуговування хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих", яке вжито у додатку 4 до Наказу № 308/519 від 05.10.2005 року.

Вінницький окружний адміністративний суд обґрунтовано вважав безпідставними посилання відповідача, як на обґрунтування правомірності висновків акту ревізії, на лист Міністерства праці України від 04.12.1996 року № 06/1-4088 "Про деякі питання, пов'язані з визначенням пільгових пенсій" (а.с. 203-204), вважаючи його офіційним роз'ясненням поняття "безпосереднє обслуговування хворих", оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом, покликаним регулювати суспільні відносини, а його положення мають лише рекомендаційний, а не обов'язковий характер.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, у зазначеному листі розглядаються питання, пов'язані з призначенням пільгової пенсії середньому і молодшому медичному персоналу, тоді як спірні посади Центру СНІДу відносяться до інших категорій працівників. Більш того, згаданий лист не стосується Наказу № 308/519 від 05.10.2005 року, не спрямований на роз'яснення його положень та містить визначення загального поняття безпосереднього обслуговування хворих, а не обслуговування такої особливої категорії хворих, як хворих на СНІД та ВІЛ-інфікованих.

Вінницький окружний адміністративний суд правильно зауважив про те, що відсутність у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженому Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 року № 336, чіткої вказівки на віднесення до посадових обов'язків спірних категорій працівників Центру СНІДу обов'язків з безпосереднього обслуговування хворих, на переконання суду, не може свідчити про фактичне невиконання ними таких обов'язків та бути підставою для позбавлення їх права на отримання підвищення до посадового окладу в розмірі 60 відсотків.

Як вірно зазначено судом першої інстанції за своїм змістом Довідник є примірним документом, який покликаний визначати загальний перелік робіт для певної галузі економіки. Водночас конкретні завдання та обов'язки працівників визначаються саме роботодавцем з урахуванням як вимог Довідника, так і конкретних завдань, функцій і обов'язків працівника за певною посадою, а також специфіки роботи підприємства, установи чи організації в цілому.

Міністерство охорони здоров'я України у своєму листі від 30.10.2012 року № 10.03.67/3049/16958 підтвердило прерогативу керівника закладу щодо затвердження за погодженням з профспілковим комітетом переліку працівників Центру СНІДу, яким належить виплачувати підвищення посадового окладу на 60 відсотків згідно з додатком 4 до Наказу № 308/519 від 05.10.2005 року (а.с. 87, зворот).

Обґрунтованими є висновки суду першої інстанції стосовно того, що згідно з актами КРУ у Вінницькій області № 04/23-9 від 31.03.2006 року та № 04-07/23 від 27.08.2009 року щодо ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за попередні періоди, а саме з 01 березня 2003 року по 01 липня 2009 року, будь-яких порушень в частині виплати працівникам Центру СНІДу підвищення посадового окладу на 60 відсотків виявлено не було, хоча з матеріалів справи вбачається, що таке підвищення виплачувалося починаючи з 2006 року (а.с. 136-194).

Наведені обставини підтверджують помилковість висновків акту ревізії від 26.04.2013 року № 04-13/07 в частині порушення позивачем приписів Наказу № 308/519 від 05.10.2005 року внаслідок виплати окремим працівникам Центру СНІДу підвищення у розмірі 60 відсотків посадового окладу та відповідно безпідставного нарахування і виплати таким працівникам заробітної плати на загальну суму 395 376,50 грн.

Отже, Вінницький апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Апеляційний суд не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

У відповідності із статтею 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 жовтня 2013 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Сапальова Т.В.

Полотнянко Ю.П.