Постанова № 33922876, 29.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2013 р. Справа № 2034/2а-5686/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського районного суду від 02.07.2012р. по справі № 2034/2а-5686/12

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області

про зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії за віком,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2012 року позивач - ОСОБА_1 - звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області, в якому просила зобов'язати відповідачів поновити виплати пенсії за віком, зобов'язати нараховувати та виплачувати пенсію з 26.01.2012 року.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Харківського районного суду від 02.07.2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

На підставі ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач - ОСОБА_1 - в період до 15.11.2001р. проживала в м. Мерефа Харківського району Харківської області за адресою: АДРЕСА_1 та отримувала пенсію за віком.

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом, копія якого долучена до справи.

В 2001 році позивач виїхала на постійне проживання до Держави Ізраїль, у зв'язку з чим їй припинено виплату пенсії.

В січні 2012 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою стосовно поновлення їй виплати пенсії за віком. (а.с. 7-9).

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області ГУПФУ в Харківській області листом від 28.02.2012 року за вих. № 443/Л-14 повідомило заявницю, що положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" втрачають чинність з 07.10.2009 року, тобто, від дати прийняття Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009. Ви ходячи з цього, Рішення Конституційного Суду України №25-рп/2009 поширюється на осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон після 07.2010.2009 року.

Не погодившись з відмовою відповідача поновити виплату пенсії за віком, позивач звернулась із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст. 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення", громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Статтею 51 зазначеного Закону визначено, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, виплачується за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту -Закон), виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалося.

Враховуючи зазначене, органи соціального захисту населення, припиняючи виплату пенсії позивачу у зв'язку з її переїздом на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, діяло відповідно до вимог законодавства, яке було чинне на момент виникнення спірних правовідносин.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року по справі № 1-32/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

У Рішенні Конституційний суд вказав, що положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону щодо припинення виплати пенсії пенсіонерам на час постійного проживання (перебування) за кордоном у разі, якщо Україна не уклала з відповідною державою міжнародний договір, суперечать приписам Конституції України стосовно утвердження і забезпечення прав і свобод людини, неприпустимості обмеження конституційних прав і свобод, рівності конституційних прав громадян незалежно від місця проживання, гарантування піклування та захисту громадянам України, які перебувають за її межами, права на соціальний захист у старості (стаття 3, частини перша, друга статті 24, частина третя статті 25, частина перша статті 46, частина перша статті 64 Основного Закону України).

Відповідно до статті 152 частини 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на зазначене, положення пункту 2 частини 1 статті 49 та другого речення статті 51 Закону втрачають чинність з 07 жовтня 2009 року, тобто від дати прийняття рішення Конституційним Судом України № 25-рп/2009.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1, як громадянка України, яка проживає в Державі Ізраїль, має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

Згідно ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст.11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову відповідача в поновленні виплати позивачу пенсії за віком, яку вона отримувала до виїзду на постійне місце проживання за межи України.

Відповідно до п.1.1. Положення про утворення головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою Пенсійного фонду , від 27.06.2002р. № 11-2 , головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління) утворюють систему органів Пенсійного фонду України (далі - Фонд), який є центральним органом виконавчої влади.

Згідно п.2.1 вказаного Положення основними завданнями управління є, зокрема, забезпечення призначення і виплати пенсій відповідно до чинного законодавства.

Статтею 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визначено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до статті 99 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", пункту 11 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 N 384, правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який регулює питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 N 1522 "Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян".

Зі змісту п.1 вказаного Порядку вбачається, що головні управління Пенсійного фонду України призначають, зокрема, пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію відповідно до вказаного Закону.

Відповідно до п. 1.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 30 04 2002 року № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 року за № 442/6730, Управління Пенсійного фонду України (далі - Фонд) у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - Управління) є органами Фонду, підпорядкованими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Згідно пп. 1.2. цього Положення управління у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Положенням про Пенсійний Фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 10 2007 року № 1261, постановами правління, наказами фонду та розпорядженнями регіональних управлінь, іншими нормативно - правовими актами , а також цим Положенням.

Згідно п.п. 6 п. 2.2. вказаного Положення управління відповідно до покладених на нього завдань призначає ( здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Виходячи із системного аналізу вказаних правових норм колегія суддів дійшла висновку, що повноваження щодо поновлення виплати пенсії за віком надані районному управлінню Пенсійного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що до виїзду за межі України позивач проживала в м.Мерефа Харківського району Харківської області.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області - поновити виплату пенсії за віком з 26.01.2012 року підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного суду України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, ст. ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Харківського районного суду від 02.07.2012р. по справі № 2034/2а-5686/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у поновленні пенсії за віком ОСОБА_1.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за віком, починаючи з 26.01.2012 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.