Ухвала суду № 33922633, 26.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/379/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Бужак Н.П., Костюк Л.О.

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Поділ-Житло» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Поділ-Житло» (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду м.Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000182370/0 від 04.05.2007 року.

Постановою Господарського суду міста Києва від 07 липня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року, позов задоволено та податкове повідомлення-рішення від 04.05.2007 року №0000182370/0 скасоване.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2012 року постанову Господарського суду міста Києва від 07 липня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2009 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 17 грудня 2012 року вказав на те, що судами попередніх інстанцій по кожному конкретному факту складання та видання податкових накладних контрагентом Позивача - ТОВ «Укрторгальянс», не перевірено наявність його реєстрації як платника ПДВ, що підтверджувало б його право на складання таких накладних, та, відповідно, не перевірено правомірність Позивача включати зазначені в накладних суми ПДВ до відповідних періодів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.01.2013 року справу прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи 10.07.2003 року Позивач (код ЄДРПОУ 32557113) зареєстрований Подільською районною в м.Києві державною адміністрацією.

За період з 05.04.2007 року по 16.04.2007 року Державною податковою адміністрацією у м.Києві проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Укрторгальянс» за період з 01.09.2005 року по 01.04.2006 року, за результатами якої 18.04.2007 року складено акт №31/35-101/32557113.

В ході перевірки контролюючим органом виявлені порушення Позивачем вимог п.7.4.5 ст.7 та п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 28 358,00 грн, а саме:

- в жовтні 2005 року - 10 885,00 грн;

- в грудні 2005 року - 15 739,00 грн;

- в січні 2006 року - 1 734,00 грн.

04.05.2007 року податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000182370/0, яким Позивачу визначено суму грошового зобов»язання з податку на додану вартість за основним платежем 28 358,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями 14 179,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом жовтня 2005 року, грудня 2005 року та січня 2006 року ТОВ «Укрторгальянс» здійснювало поставку Позивачу товару, що підтверджується видатковими накладними №ТА-00000058 від 06.10.2005 року на суму 10 347,00 грн, в т.ч. ПДВ 1 724,50 грн, №ТА-00000063 від 11.10.2005 року на суму 13 473,00 грн, в т.ч. ПДВ - 2 245,50 грн, №ТА-00000071 від 28.10.2005 року на суму 35 640,00 грн, в т.ч. ПДВ - 5 940,00 грн, №ТА-00000064 від 17.10.2005 року на суму 5 850,00 грн, в т.ч. ПДВ - 975,00 грн, №РН-0000116 від 02.12.2005 року на суму 3 432,00 грн, в т.ч. ПДВ - 572,00 грн, №РН-0000104 від 07.12.2005 року на суму 86 074,80 грн, в т.ч. ПДВ - 14 345,80 грн, №РН-0000105 від 09.12.2005 року на суму 4 928,40 грн, в т.ч. ПДВ - 821,40 грн, №РН-0000010 від 24.01.2006 року на суму 10 401,84 грн, в т.ч. ПДВ - 1 733,64 грн.

Крім того, ТОВ «Укрторгальянс» виписані на користь Позивача податкові накладні №000080 від 06.10.2005 року на суму на суму 10 347,00 грн, в т.ч. ПДВ - 1 724,50 грн; №000082 від 10.10.2005 року на суму 13 473,00 грн, в т.ч. ПДВ - 2 245,50 грн, №000086 від 14.10.2005 року на суму 5 850,00 грн, в т.ч. ПДВ - 975,00 грн, №000088 від 20.10.2005 року на суму 35 640,00 грн, в т.ч. ПДВ - 5 940,00 грн, №10 від 24.01.2006 року на суму 10 401,84 грн, в т.ч. ПДВ - 1 733,64 грн, №111 від 02.12.2005 року на суму 3 432,00 грн, в т.ч. ПДВ - 572,00 грн, №118 від 07.12.2005 року на суму 86 074,80 грн, в т.ч. ПДВ - 14 345,80 грн, №122 від 13.12.2005 року на суму 4 928,40 грн, в т.ч. ПДВ - 821,40 грн.

Відповідно платіжних доручень (№3 від 23.01.2006 року, №2104 від 09.12.2005 року, №2087 від 07.12.2005 року, №2060 від 01.12.2005 року, №2087 від 07.12.2005 року, №2060 від 01.12.2005 року, №3 від 23.01.2006 року, №2104 від 09.12.2005 року, №1846 від 14.10.2005 року, №1891 від 19.10.2005 року, №1801 від 06.10.2005 року, №1810 від 10.10.2005 року) Позивачем перераховано на на рахунок ТОВ «Укрторгальянс» грошові кошти в сумі 170 146,64 грн, в т.ч. ПДВ - 28 357,77 грн.

Суми податку на додану вартість віднесені Позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у жовтні, грудні 2005 року та січні 2006 року в сумі 28 358,00 грн.

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв»язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом «б» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається в тому числі, якщо платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання).

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно пп.25.2.1 п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 року №79, органи державної податкової служби приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, судового рішення щодо припинення юридичної особи або судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва.

Так, відповідно рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 05.04.2005 року визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Укрторгальянс» від 23.04.2004 року №36095466 з моменту внесення до реєстру платників податку на додану вартість.

Згідно вказаного судового рішення актом №2704 від 26.12.2005 року ДПІ у Солом'янському районі м.Києва анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Укрторгальянс» №36095466, виданого 23.04.2004 року.

Проте, ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 29.01.2007 року рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 05 квітня 2005 року скасовано у зв»язку з нововиявленими обставинами.

На момент складання ТОВ «Укрторгальянс» податкових накладних вказане підприємство було зареєстровано в якості платника податку на додану вартість та мало право складати податкові накладні, а Позивач мав право включати податок на додану вартість згідно отриманих податкових накладних до складу податкового кредиту.

Ухвалою Солом»янського районного суду м.Києва від 09 лютого 2007 року провадження в справі закрито.

Ухвалою Апеляційного суду від 23 травня 2007 року скасовано ухвалу Солом»янського районного суду м.Києва від 09 лютого 2007 року, а справу повернуто на новий розгляд.

Заочним рішенням Солом»янського районного суду м.Києва від 29 жовтня 2007 року визнано недійсним статут ТОВ «Укрторгальнс» з моменту державної реєстрації з 20.04.2004 року, визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Укрторгальянс» №36095466 від 23.04.2004 року з моменту внесення до реєстру платників податку на додану вартість, визнано недійсними первинні бухгалтерські документи ТОВ «Укрторгальянс» з моменту їх складання.

Таким чином, заочне рішення прийнято вже після здійснення господарських операцій, за якими видані податкові накладні.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що визнання в судовому порядку недійсними установчих документів та подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість самі по собі не позбавляють правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Податкові накладні, на підставі яких Позивачем внесено до складу податкового кредиту 23 358,00 грн, складені відповідно до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року №233/2037.

Право Позивача на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту підтверджується наявними в матеріалами справи платіжними дорученнями, актами приймання виконаних робіт, податковими накладними, які оформлені належним чином

Відповідно ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На час виконання зобов»язань згідно отриманих податкових накладних підприємство знаходилось в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства.

З огляду на дотримання Позивачем вимог податкового законодавства відсутні, відповідно, і підстави для застосування до останнього штрафних санкцій.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про відсутність в діях Позивача по віднесенню до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Бужак Н.П.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 02 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.