Головуючий у 1 інстанції - Чемодурова Н.О.
Суддя-доповідач - Юрко І.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2013 року справа №243/6389/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Білак С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2013 року у справі № 243/6389/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач 05.07.2013 року звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради, в якому просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати провести з квітня 2012 року по червень 2013 року включно перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та стягнути на користь позивача кошти в сумі 12460,00 грн.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2013 року позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради щодо відмови ОСОБА_2 перерахувати та виплатити державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 05 січня 2013 року по 31 травня 2013 року.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради нарахувати та виплатити за рахунок коштів Державного бюджету України ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 05 січня 2013 року по 31 травня 2013 року з урахуванням виплачених раніше сум.
Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідач надіслав до апеляційного суду лист, яким просив розглянути справу без участі представника управління, вимоги апеляційної скарги підтримує, просить їх задовольнити.
Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с. 09).
Позивач у зв'язку з народженням дитини перебуває на обліку в УПСЗН Слов'янської міської ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. щомісячно, що підтверджується довідкою УПСЗН від 02.07.2013 року (а.с. 14).
До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі по тексту - Закон № 107) правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240 було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107 були внесені відповідні зміни до Закону № 2811 та Закону № 2240. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811 його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240 було виключено статті 40 - 44.
Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107 щодо виключення статей 40 - 44 Закону № 2240.
Пунктом 2 розділу III Закону № 107I було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240, а з 01 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі по тексту - Закон № 2154) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240 призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240 на виконання статті 46 Закону № 835 та статті 45 Закону № 2154 Кабінетом Міністрів України не визначалися.
Законом України «Про Державний бюджет на 2012 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», не встановлювався інший, ніж у Законі № 2240 розмір допомоги, а положення Постанови КМУ № 1751 від 27.12.2001 року було затверджено саме на виконання Закону № 2811, тому застосовувати зазначену Постанову КМУ до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному випадку поширюються норми спеціального Закону № 2240, а саме ст. 43, згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, відповідач, виплачуючи позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми», діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Слов'янської міської ради на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2013 року у справі № 243/6389/13-а залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 02 серпня 2013 року у справі № 243/6389/13-а залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя І.В. Юрко
Судді Г.М.Міронова
С.В.Білак
Судове рішення № 33922275, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 02.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 243/6389/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: