Ухвала суду № 33921769, 04.10.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/448/13-ц Головуючий у І інстанції Гавенко О.Л.Провадження № 22-ц/780/4585/13 Доповідач у 2 інстанції СавченкоКатегорія 56 04.10.2013

У Х В А Л А

іменем України

3 жовтня 2013 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 18 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повернення майна та відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2013 року позивачі звернулися до суду із вказаним вище позовом, який надалі уточнили і мотивували тим, що позивач ОСОБА_2 розробив технологію та установку для виробництва дизельного і карбюраторного альтернативних видів палива. Для організаціїі виробництва на ім'я позивачки ОСОБА_3 у 2006 році було закуплено 10 металевих цистерн, в тому числі: 3 штуки ємністю 50 м3, 4 штуки ємністю 25 м3, 3 штуки ємністю 5 м3, які знаходилися на складі паливно-мастильних матеріалів Приватної сільськогосподарської агрофірми «Запруднянська» в с.Запруддя Рокитнянського району Київської області, яка і продала позивачам цистерни. Вказували, що 6 квітня 2010 року вони виявили на складі агрофірми відсутність цистерни ємністю 50 м3. Після звернення до міліції було встановлено, що дана цистерна помилково вивезена зі складу відповідачем ОСОБА_4 на територію СТОВ «Нива» для тимчасового користування. ОСОБА_6 зобов'язався повернути цистерну, проте до цього часу її не повернув. При демонтажі цистерни було пошкоджено іншу цистерну і пошкоджено фундаменти.

У зв'язку з наведеним просив зобов'язати відповідачів відновити пошкоджені фундаменти, на яких встановлені цистерни, витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 цистерну ємністю 50 м3 і встановити її на місце, або відшкодувати її вартість, зобов'язати відповідачів відшкодувати збитки в результаті пошкодження цистерни ємністю 50 м3, стягнути із ОСОБА_4 на користь позивача 42000 грн. на відшкодування доходів, які він міг отримати за користування цистерною з 6 квітня 2010 року по 6 березня 2013 року, стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 22800 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 18 червня 2013 року у задоволенні позовів відмовлено.

Представник позивачів ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Учасники справи належним чином повідомлені про час розгляду справи, в тому числі позивачі через їх представника ОСОБА_1, позивачі та їх представник до суду не з'явилися, її неявка відповідно до ст.305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд обгрунтовував свої висновки недоведеністю тієї обставини, що спірна цистерна знаходиться у відповідача ОСОБА_4, поскільки судом було встановлено, що останній добровільно повернув її на склад ПП «Запруднянське». Також, заявляючи вимоги про відновлення фундаменту, позивачі не довели, що порушено їх права як власників, а саме, що фундамент належить їм.

Крім того, суд виходив з того, що позивачі не надали суду належних і допустимих доказів заподіяння їм матеріальних збитків і моральної шкоди з боку відповідачів.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Спірні правовідносини регулюються ЦК України.

Відповідно до положень ст.387 ЦК власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст.1167 моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

За змістом вказаних норм шкода, заподіяна майну і особі громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи у заподіянні шкоди (п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»).

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що відповідно до договору купівлі-продажу від 14 липня 2006 року позивачка ОСОБА_3 придбала у Приватної сільськогосподарської агрофірми «Запруднянська» 10 металевих цистерн, з яких: 3 штуки ємністю 50 м3, 4 штуки ємністю 25 м3, 3 штуки ємністю 5 м3 загальною вартістю 12000 грн. (а.с.8).

Згідно п.3.1 договору купівлі-продажу цистерни знаходилися довгий період в експлуатації, а тому претензії покупця після переходу права власності, продавцем (агрофірма «Запруднянська») не приймаються.

Згідно п.4.5 договору продавець дав згоду на використання цистерн на території бази Приватної сільськогосподарської агрофірми «Запруднянська» в с.Запруддя Рокитнянського району Київської області.

Також судом встановлено, що за усною домовленістю відповідач ОСОБА_5, керівник агрофірми «Запруднянська», де знаходяться придбані позивачкою ОСОБА_3 истерни, дозволив відповідачу ОСОБА_4 взяти у користування належну йому цистерну ємністю 50 м3, проте останній помилково вивіз цистерну, придбану позивачкою ОСОБА_3 Після звернення позивачів до міліції дана цистерна 20 квітня 2010 року повернута відповідачем на попереднє місце на склад паливно-мастильних матеріалів агрофірми «Запруднянська», що стверджується накладною та актом прийому-передачі цистерни від 20 квітня 2010 року (а.с.35-36).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

За таких обставин суд обгрунтовано відмовив у позові в частині витребування майна з чужого незаконного володіння з огляду на те, що цистерна повернута на попереднє місце і це визнали самі позивачі.

Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у позові про відновлення фендаментів, на яких були встановлені цистерни, поскільки за договором купівлі-продажу від 14 липня 2006 року позивачка ОСОБА_3 придбала лише цистерни, а не фундаменти. і не є їх власником.

Також, суд правильно відмовив позивачам у відшкодуванні збитків, матеріальної і моральної шкоди з огляду на безпідставність таких вимог та їх недоведеність.

Колегія суддів вважає необгрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що цистерна повернута відповідачеим ОСОБА_4 на склад агрофірми «Запруднянська», а не безпосередньо позивачам. Як вище вказувалося позивачка ОСОБА_3 придбала цистерни і вони із 2006 року знаходилися і знаходяться до цього часу на складі паливно-мастильних матеріалів агрофірми «Запруднянська», куди і були повернуті ОСОБА_4

Доводи апеляційної скарги про необхідність відшкодування всіх доходів, які одержав чи міг одержати відповідач ОСОБА_6 за час користування цистерною безпідставні з огляду на те, що позивачі не надали суду належних і допустимих доказів, яким чином він використовував чи міг використовувати на протязі 2-х місяців дану цистерну, а також які саме доходи і в якому розмірі чи вигляді одержав чи міг він одержати.

Посилання апелянта на порушення норм процесуального права у зв'язку із відмовою у призначенні товарознавчої експертизи необгрунтовані поскільки позивачі не надали доказів про пошкодження цистерни відповідачем, як і взагалі не надали доказів про технічний стан цистерни до її демонтажу відповідачем ОСОБА_6

З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про відмову у задоволенні первісного позову не спростовують.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника позивачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 18 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.

Головуючий

Судді :