Постанова № 33918371, 27.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2013 р. Справа № 2а-311/08/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Черепія П.М.

Суддів: Главача І.А.,

Могили А.Б.,

при секретарі Дубінській І.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Нагорняк М.І., представник, довіреність №26/1-15 від 23.01.2013 року

від відповідача: Мельник Р.Я., представник, довіреність 05-13 від 12.03.2013 року

від третіх осіб: не зявилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Лукор" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Калуська міська рада, Відділ Держкомзему у м. Калуші про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №1175-182-31256759-9046/0 від 08.09.2005 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Лукор" (далі ПрАТ "Лукор") звернулося в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі Калуська ОДПІ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Калуська міська рада, Відділ Держкомзему у м. Калуші про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції № 1175-182-31256759-9046/0 від 08.09.2005 року про визначення суми податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 671229 грн. 32 коп., в т. ч. 639266 грн. 02 коп. основного платежу та 31963 грн. 30 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області № А-14/283 від 02.12.2005 року позов задоволено та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Калуської ОДПІ № 1175-182-312567599046/0 від 08.09.2005 року про донарахування ЗАТ «Лукор» земельного податку на суму 671229,32 грн. та штрафних санкцій на суму 31963,00 грн.(т.1 а.с. 57-58)

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року у справі № А-14/283 апеляційну скаргу Калуської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Івано-Франківської області № А-14/283 від 02.12.2005 року без змін.(т.1 а.с. 138-143)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2007 року касаційну скаргу Калуської ОДПІ та Заступника прокурора Львівської області задоволено. Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2005 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. (т.1 а.с. 210-213)

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2013 року позивача ЗАТ «Лукор» замінено на його правонаступника ПрАТ "Лукор".(т.3 а.с.9)

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2013 року відповідача Калуську об'єднану державну податкову інспекцію Державної податкової служби України замінено на її правонаступника Калуську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області. (т.3 а.с.54)

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і пояснив, що Калуською ОДПІ протиправно прийнято податкове повідомлення-рішення № 1175-182-31256759-9046/0 від 08.09.2005 року про визначення суми податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 671229 грн. 32 коп., в т. ч. 639266 грн. 02 коп. основного платежу та 31963 грн. 30 коп. штрафних (фінансових) санкцій на підставі помилкових висновків про порушення вимог Закону України "Про плату за землю".

Вважають висновки Калуської ОДПІ про заниження ПрАТ "Лукор" сум земельного податку протиправними, оскільки відповідачем безпідставно не враховано змін в розмірі земельної ділянки ПрАТ "Лукор", пов'язаних із передачею основних засобів виробництва, у тому числі будівель і споруд, в статутний фонд ТзОВ «Карпатнафтохім». Відповідно до ст. 377 ЦК України до ТзОВ «Карпатнафтохім» перейшло і право користування земельними ділянками під цими будівлями та спорудами основних виробництв та частини ділянок, необхідних для їх обслуговування, загальною площею 285,7 га.

При цьому, ТзОВ «Карпатнафтохім» відповідно до Закону України "Про плату за землю" сплачено земельний податок за фактичне користування земельною ділянкою.

Механізм сплати земельного податку встановлений в ст. 17 Закону України "Про плату за землю"; вказаним законом не передбачений обов'язок платника податку перераховувати одноразово розраховану суму земельного податку при включенні земельних ділянок, які використовуються таким платником, до складу в даному випадку земель м. Калуш.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.09.2005р. у справі № А-5/131 встановлене неправомірне затвердження Калуською міською радою грошової оцінки території на якій, зокрема, знаходиться земельна ділянка позивача площею 499,0383 га.

Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що камеральною перевіркою уточнюючого податкового розрахунку земельного податку на 2005 рік донараховано податкове зобов'язання по земельному податку з 17.05.2005 року по 30.06.2005 року в сумі 639266, 02 грн. та на підставі цього винесено податкове повідомлення-рішення № 1175-182-31256759-9046/0 від 08.09.2005 року.

Позовні вимоги позивача є безпідставними, та такими, що не ґрунтуються на вимогах законодавства, оскільки спростовуються ст.ст. 82, 116, 120, 123, 125 Земельного Кодексу України, ст. 334 Цивільного Кодексу України та ст.ст. 7, 15 Закону України «Про плату за землю».

Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник Калуської міської ради в судове засідання не з'явився, натомість подав суду заперечення на позовну заяву, в якому просить здійснювати розгляд справи без його участі та зазначає, що згідно з даними державного земельного кадастру та у відповідності до вимог ст.ст. 13, 14 Закону України «Про плату за землю» ПрАТ "Лукор" зобов'язане нарахувати та сплатити земельний податок за перевірений період з 17.05.2005р. по 30.06.2005р. у сумі 639266,32 грн.

Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник Відділу Держкомзему у м. Калуші в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

В судовому засіданні колегією суддів встановлено, що Калуською ОДПІ проведено камеральну перевірку уточнюючого податкового розрахунку земельного податку на 2005 рік та донараховано податкове зобов'язання по земельному податку з 17.05.2005 року по 30.06.2005 року в сумі 639266, 02 грн., про що складено Акт про результати перевірки поданої податкової звітності № 590 від 26.08.2005 року. (т.1 а.с.13-14).

На підставі даного акту Калуською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 1175-182-31256759-9046/0 від 08.09.2005 року, яким позивачу згідно з підпунктом «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ч.1 ст.7 Закону України "Про плату за змелю" № 2535-ХІІ від 03.07.1992р. (із змінами та доповненнями), на підставі акта перевірки № 590 від 26.08.2005 року, відповідно до п.п.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок у розмірі 671229,32 грн., з них 639266,02 грн. -основний платіж, 31963,30 грн. -штрафні (фінансові) санкції.(т.1 а.с.12)

Як вбачається з матеріалів справи з утворенням ТзОВ «Карпатнафтохім» від ПрАТ "Лукор" у статутний фонд ТзОВ «Карпатнафтохім» було передано основні фонди виробничих підрозділів, в тому числі будівлі та споруди, в обмін на емітовані ним корпоративні права. (т.1 а.с.15)

Відповідно до ст.82 Земельного Кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; в) прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Частина 5 ст.116 Земельного Кодексу України визначає, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

З аналізу змісту ст.123 Земельного Кодексу України вбачається, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Ст. 125 Земельного Кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного Кодексу України).

Відповідно ст.15 Закону України «Про плату за землю» власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

З аналізу положень ст. 377 ЦК України, ст. ст.125, 126 ЗК України, ст. 15 Закону України "Про плату за землю" слідує, що право користування частиною земельної ділянки, на якій розміщені будівлі та споруди, виникає після одержання користувачем документа, що посвідчує таке право та його державної реєстрації.

При прийнятті рішення, колегія суддів звертає увагу на позицію Вищого адміністративного суду України висловлену в ухвалі від 20.11.2007 року по даній справі, з якої вбачається, що саме момент державної реєстрації договору користування земельною ділянкою є визначальним чинником, який і слугував підставою скасування постанови Господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2005 року та ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 15.06.2006 року. ( т.1 а.с.212 )

Як вбачається з матеріалів справи, і це підтвердив в судовому засіданні представник позивача, на момент прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення рішення будь-яких правочинів між Калуською міською радою та ТзОВ «Карпатнафтохім» щодо набуття права користування земельною ділянкою, на якій розташовані споруди та будівлі, передані ПрАТ "Лукор" в статутний фонд ТзОВ «Карпатнафтохім», не вчинялося.

Окрім того, представник відповідача в судовому засіданні відзначив, що договори оренди землі, на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, між ПрАТ "Лукор" та Кулуською міською радою не розривались.

Колегія суддів, даючи оцінку встановленим обставинам справи, приходить до висновку, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, законним землекористувачем являлося ПрАТ "Лукор".

Згідно ст.2 Закону України «Про плату за землю» власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає винесене Калуською ОДПІ податкове повідомлення-рішення № 1175-182-31256759-9046/0 від 08.09.2005 року про визначення суми податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 671229 грн. 32 коп., в т. ч. 639266 грн. 02 коп. основного платежу та 31963 грн. 30 коп. штрафних (фінансових) санкцій законним.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Лукор" до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №1175-182-31256759-9046/0 від 08.09.2005 року про визначення суми податкового зобовязання по земельному податку в сумі 671229, 32 грн. відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий суддя: /підпис/ Черепій П.М.

Судді: /підпис/ Главач І.А.

/підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 02.10.2013 року.