Постанова № 33918324, 24.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 р. Справа №805/10886/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:32 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі : головуючого судді Аканова О.О., при секретарі Кушнерьовій К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кендітрейд" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0001282201 від 17.07.2013 з податку на додану вартість на суму 67751 грн., № 0001272001 від 17.07.2013 з податку на прибуток у сумі 58231 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кендітрейд" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0001282201 від 17.07.2013 з податку на додану вартість на суму 67751 грн., № 0001272001 від 17.07.2013 з податку на прибуток у сумі 58231 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість з мотивів вчинення правочинів, що вчинені без мети реального настання обумовлених ними правових наслідків, по господарської операції за договором транспортно-експедиторських послуг з ПП «Селен».

А тому, позивач вважає висновки перевіряючих безпідставними, та такими, що спростовуються первинними документами.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представники відповідача надали письмові заперечення, відповідно до яких, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кендітрейд" є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Калінінської районної Ради в місті Донецьку 06.09.2007 року, ЄДРПОУ 35398202, місцезнаходження : 83059, Донецька область, м.Донецьк, пр. Ілліча, 109А, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків, є платником податку на додану вартість про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.10.2007 № 100067960.

З 17.06.2013 по 21.06.2013 Державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Кендітрейд» щодо взаємовідносин з ПП «Селен» за період з 01.10.2011 по 31.03.2012, за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 02.07.2013 року № 2683/22-1/35398202.

Актом перевірки зафіксовані порушення, які оспорюються у межах цієї адміністративної справи, а саме:

- п.1, п.5 ст. 203 п.1, п.2 ст.215, п.1 ст.216, ст.207 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

- п.193.1 ст.193, п.198.1, п.198.2 , п.198.3, п.198.6, статті 198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства в результаті чого підприємством ТОВ «Кендітрейд» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45167 грн. в тому числі по податковим періодам за жовтень 2011 року в сумі 3070 грн., за листопад 2011 року - 13055 грн.. за грудень 2010 року в сумі 14246 грн., за січень 2012 року в сумі 14796 грн.;

- підпункт 138.1, 138.2, підпункту 138.8.статті 138, п.п.139.1.9 р.139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті чого встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 50643 грн. утому числі за 4 квартал 2011 року в сумі 34927 грн., за І квартал 2012 року в сумі 15536грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцію у Калінінському районі м. Донецька прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.07.2013 року :

№ 0001272001, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 58231 грн., з яких за основним платежем 50463 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 7768 грн.;

№ 0001282201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 67751 грн. з яких за основним платежем у розмірі 45167 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 22584 грн.

В акті перевірки зазначено, що згідно отриманого пояснення директора та засновника підприємства ПП «Селен» ОСОБА_1 встановлено, що влітку 2011 року зареєстрував на себе підприємство за грошову винагороду, діяльність від імені підприємства не здійснював, документів не підписував, уставний фонд ПП «Селен» не формував та ніякого відношення до діяльності підприємства ПП «Селен» не мав.

З цих пояснень податковий орган дійшов до висновку та зазначив в акті перевірки, що первинні та податкові документи, що мають підтвердження факт здійснення господарських операцій з ТОВ "Кендітрейд" не виписувались, не підписувались та господарською діяльністю підприємство не займалось, що, на думку податкового органу, підтверджує відсутність доказів фактичного отримання ТОВ «Кендітрейд» послуг від ПП «Селен».

Висновки акту перевірки про порушення положень норм діючого законодавства, що призвело до заниження грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток засновані тільки на поясненнях директора ПП «Селен» ОСОБА_1.

Отже, податковий орган дійшов до висновку про не підтвердження факту господарської операції позивача на підставі не підтвердження здійснення реальності правочину з ПП «Селен».

Судом встановлено, що 25 жовтня 2011 року між ТОВ «Кендітрейд» (Замовник) та ПП «Селен» ( Перевізник) укладено договір про транспортно-експедиторські послуги №1а (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 якого Замовник замовляє, а перевізник надає послуги по внутрішнім перевезенням вантажів автомобільним транспортом, а також організує такі перевезення.

Відповідно до п.1.2. Перевізник здійснює перевезення власним транспортом. Перевізник має право залучати третіх осіб для виконання доручень Замовника.

Відповідно до п.2.1. Замовник зобов'язується забезпечити завантаження кожного автомобіля, наданих перевізником в узгоджені строки.

Господарські операції позивача, що стали причиною виникнення спору між сторонами відбувалися після набрання чинності Податковим кодексом України, а тому оцінка спірних правовідносин між сторонами здійснюється судом із врахуванням положень Податкового кодексу України, що набрав чинності 01 січня 2011 року.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість визначені статтею 180 Податкового кодексу України.

Порядок визначення бази оподаткування встановлений статтею 188 Податкового кодексу України.

Пунктом 188.1. статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1. статті 200 Податкового кодексу України).

Отже, визначення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у звітному періоді залежить від розміру задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту

Згідно з пункту 14.1.27 статті 14 ПК України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 статтею 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 зазначеної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Платники податку на прибуток підприємств, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, визначені розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, передбачено, що платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

За приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 134.1. Податкового кодексу України, передбачено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пункту 135.1 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні". Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У ході судового розгляду справи встановлено, що податкові накладні оформлені належним чином, та їх недоліків при перевірці не виявлено.

На підтвердження реального відбуття господарської операції з транспортування товарів на підставі умов договору № 1а від 25 жовтня 2011 року позивачем надані наступні первинні документи.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 44 від 31 жовтня 2011 за автопослуги за 374,872 год. на загальну суму 18421,21 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3070,20 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1110310 підписаний сторонами, податкова накладна № 95 від 31.10.2011 на загальну суму 18421,21 грн., з яких податок на додану вартість складає 3070,20 грн. платіжне доручення про сплату №6047 від 01.11.2011 в сумі 18421,20 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 45 від 07.11.2011 за автопослуги за 353,345 год. на загальну суму 17363,38 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2893,90 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1111074 підписаний сторонами, податкова накладна № 19 від 07.11.2011 на загальну суму 17363,38 грн., з яких податок на додану вартість складає 2893,90 грн. платіжне доручення про сплату № 6099 від 08.11.2011 в сумі 17363,40 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 46 від 14.11.2011 за автопослуги за 384,847 год. на загальну суму 18911,38 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3151,90 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1111144 підписаний сторонами, податкова накладна № 38 від 14.11.2011 на загальну суму 18911,38 грн., з яких податок на додану вартість складає 3151,90 грн. платіжне доручення про сплату № 6142 від 16.11.2011 в сумі 18911,40 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 47 від 21.11.2011 за автопослуги за 369,923 год. на загальну суму 19504,80 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3250,80 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1111217 підписаний сторонами, податкова накладна № 55 від 21.11.2011 року на загальну суму 19504,80 грн., з яких податок на додану вартість складає 3250,80 грн. платіжне доручення про сплату №6185 від 23.11.2011 в сумі 19504,80 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 48 від 28.11.2011 за автопослуги за 458,877 год. на загальну суму 22549,21 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3758,20 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1111284 підписаний сторонами, податкова накладна № 68 від 28.11.2011 року на загальну суму 22549,21 грн., з яких податок на додану вартість складає 3758,20 грн. платіжне доручення про сплату №6203 від 29.11.2011 в сумі 22549,20 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 49 від 05.12.2011 за автопослуги за 432,625 год. на загальну суму 21259,20 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3543,20 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1112053 підписаний сторонами, податкова накладна № 17 від 05.12.2011 на загальну суму 21259,20 грн., з яких податок на додану вартість складає 3543,20 грн. платіжне доручення про сплату № 6289 від 07.12.2011 в сумі 21259,20 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 50 від 12.12.2011 за автопослуги за 406,374 год. на загальну суму 19969,20 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3328,20 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1112123 підписаний сторонами, податкова накладна № 31 від 12.12.2011 року на загальну суму 19969,20 грн., з яких податок на додану вартість складає 3328,20 грн. платіжне доручення про сплату №6317 від 13.12.2011 в сумі 19969,20 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 51 від 19.12.2011 за автопослуги за 441,551 год. на загальну суму 21697,80 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3616,30 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1112194 підписаний сторонами, податкова накладна № 50 від 19.12.2011 року на загальну суму 21697,80 грн., з яких податок на додану вартість складає 3616,30 грн. платіжне доручення про сплату №6353 від 20.12.2011 в сумі 21697,80 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 52 від 26.12.2011 за автопослуги за 458,877 год. на загальну суму 22549,20 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3758,20 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1112263 підписаний сторонами, податкова накладна № 64 від 26.12.2011 року на загальну суму 22549,20 грн., з яких податок на додану вартість складає 3758,20 грн. платіжне доручення про сплату №6411 від 28.12.2011 в сумі 22549,20 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 53 від 03.01.2012 за автопослуги за 457,302 год. на загальну суму 22471,80 грн., в тому числі ПДВ в сумі 3745,30 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1201031 підписаний сторонами, податкова накладна № 1 від 03.01.2012 на загальну суму 22471,80 грн., з яких податок на додану вартість складає 3745,30 грн. платіжне доручення про сплату № 6436 від 05.01.2012 в сумі 22471,80 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 1 від 10.01.2012 за автопослуги за 322,369 год. на загальну суму 15841,20 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2640,20 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1201101 підписаний сторонами, податкова накладна № 7 від 10.01.2012 на загальну суму 15841,20 грн., з яких податок на додану вартість складає 2640,20 грн. платіжне доручення про сплату № 6492 від 13.01.2012 в сумі 15841,20 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 2 від 16.01.2012 за автопослуги за 321,319 год. на загальну суму 15789,60 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2631,60 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1201161 підписаний сторонами, податкова накладна № 11 від 16.01.2012 року на загальну суму 15789,60 грн., з яких податок на додану вартість складає 2631,60 грн. платіжне доручення про сплату №6510 від 17.01.2012 в сумі 15789,60 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 3 від 23.01.2012 за автопослуги за 359,646 год. на загальну суму 17673 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2945,50грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1201232 підписаний сторонами, податкова накладна № 21 від 23.01.2012 року на загальну суму 17673 грн., з яких податок на додану вартість складає 2945,50 грн. платіжне доручення про сплату №6578 від 30.01.2012 в сумі 17673 грн.

ПП «Селен» виписаний ТОВ «Кендітрейд» Рахунок на сплату № 4 від 30.01.2012 за автопослуги за 345,995 год. на загальну суму 17002,20 грн., в тому числі ПДВ в сумі 2833,70 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № С-1201301 підписаний сторонами, податкова накладна № 33 від 30.01.2012 року на загальну суму 17002,20 грн., з яких податок на додану вартість складає 2833,70 грн. платіжне доручення про сплату №6588 від 31.01.2012 в сумі 17002,20 грн.

Товарно-транспортні накладні - том № № 14 - арк. спр. 6-250, 15, 16, 17, 18, 19, 29 - арк. спр. 91-250, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 46 - арк. спр. 1-122, які свідчать що ПП «Селен» розвозило продукцію ТОВ «Кендітрейд».

Також, судом встановлено, що на момент укладення та виконання зазначеного договору контрагент позивача - ПП «Селен» було зареєстровано як юридичну особу і було платником податку на додану вартість.

Також суд зазначає, що на підтвердження реальності здійснення правочину позивачем суду надані документи, які підтверджують отримання товару від виробника і перевезення, подальшу реалізацію товару у господарській діяльності, а саме:

договір купівлі-продажу продукції №54 від 14.03.2011 між ДП «КП «РОШЕН» і ТОВ «Кендітрейд»;

договір №08/06-08 від 01.06.2008 про транспортне обслуговування, який укладений між позивачем і ТОВ «Кондитер-транс»;

товарно-транспортні накладні де автопідприємство це - ТОВ «Кондитер-транс», замовник (платник) ТОВ «Кендітрейд», вантажовідправник ДП «КП РОШЕН», вантажоодержувач також ТОВ «Кендітрейд»;

договір оренди нежитлового приміщення №01071 від 01.07.2011 між позивачем і ТОВ «Земля»;

угоди №54/2008 від 08.04.2008, №67/2008 від 01.07.2008, які передбачають нанесення на автомобіль рекламного зображення «ROSHEN»;

договір оренди транспортного засобу від 01.01.2011 між ПП «Селен» і фізичною особою ОСОБА_2;

договір оренди транспортного засобу від 01.01.2011 між ПП «Селен» і фізичною особою ОСОБА_3;

реєстр виданих та отриманих податкових накладних - том № № 2 - арк. спр. 49-250), 3, 4 - арк. спр. 16-250, 5-9, 10 - арк. спр. 1-94;

видаткові накладні - том № № 10 - арк. спр. 95-250, 11, 12, 13, 14 -арк. спр. 1-117, 20-28, 29 - арк. спр. 1-90, 45, 46 - арк. спр. 123-250, 47, 48, 49 - арк. спр. 1-151;

копії чеків, які підтверджують реалізацію товару том №№ 49 - арк. спр.152-250, 50-53.

Посилання відповідача на нікчемність правочину вчиненого позивачем із посиланням на статті 203, 215, 228 Цивільного кодексу України також не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (стаття 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

За змістом ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, відповідно викладеного, для визнання правочину нікчемним з підстав порушення публічного порядку, суду слід встановити обставини, які б свідчили про наявність умислу у сторін при укладанні такої угоди на досягнення мети, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та водночас суперечить моральним засадам суспільства.

Дійсно факт ухилення суб'єктом господарювання від сплати власних податкових зобов'язань може бути підставою для визнання правочину таким, що порушує публічний порядок, однак, суд звертає увагу, що для встановлення даного факту він має бути підтверджений належними та допустимими доказами, зокрема, податковими вимогами, надісланими сторонам угоди, у зв'язку з несплатою ними сум податкових зобов'язань, а також вирок суду з кримінальної справи про засудження осіб за ухилення від сплати податків.

Несплата податків є порушенням чинного податкового законодавства, однак, несплата податків однією із сторін за договором, чи сплата не в повному обсязі не є беззаперечним підтвердженням наявності у позивача при укладанні та виконанні спірної угоди мети на ухилення від сплати податків.

Натомість відповідачем не надано суду жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем від сплати податкових зобов'язань.

Стосовно посилання податкового органу на пояснення директора ПП «Селен» щодо суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (стаття 228 Цивільного кодексу України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Суд зазначає, що вказані висновки зроблені на підставі тільки пояснень директора підприємства, але вони не підтверджені вироком суду, що набрав законної сили, тому не можуть вважатися належними та допустимими доказами з огляду на вищенаведену правову позицію Верховного суду України.

Під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем будь-яких доказів на предмет того, що позивач чи його контрагент - ПП «Селен» був залучений до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним формуванням податкового кредиту та валових витрат, чи доказів того, що йому було відомо або ж повинно було бути відомо про протиправну діяльність його постачальника не надано, а судом таких доказів не встановлено.

Суд дійшов висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведена правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 71 КАС України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують можливість здійснення вказаних операцій.

Таким чином, оскільки такі висновки акту перевірки від 02.07.2013 року №2683/22-1/35398202 є спростованими у ході розгляду справи, то суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно платіжного доручення від 23.07.2013 позивачем сплачено 1259,82 грн. судового збору.

Частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кендітрейд" до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0001282201 від 17.07.2013 з податку на додану вартість на суму 67751 грн., № 0001272001 від 17.07.2013 з податку на прибуток у сумі 58231 грн. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 0001282201 від 17.07.2013 з податку на додану вартість на суму 67751 грн., № 0001272001 від 17.07.2013 з податку на прибуток у сумі 58231 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кендітрейд" судовий збір у розмірі 1259,82 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 24 вересня 2013 року.

Повний текст виготовлено 27 вересня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя Аканов О.О.