Постанова № 33916507, 05.09.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 вересня 2013 року 09:07 № 826/11562/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Хилі І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» (далі - позивач, Підприємство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (надалі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2013р. № 0000173930 та № 0000183930.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 липня 2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, вказував, що висновки податкової, зазначені а Акті перевірки є необґрунтованими та суперечать чинному законодавству України.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечeвав, зазначив, що позивачем було порушено законодавство про порядок ведення касових операцій, внаслідок чого до нього правомірно були застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні виходячи в з наступного.

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників отримано матеріали фактичної перевірки господарської одиниці магазин № 113, що розташована за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Набережної Перемоги, 86 та належить суб'єкту господарювання ТОВ «Дієса» (код за ЄДРПОУ 36483471), здійсненною Державною податковою службою у Дніпропетровській області, в тому числі акт перевірки, який зареєстрований в органі Міндоходів за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 08.04.2013р. за №0014/28/10/39/36483471.

В ході проведення перевірки встановлено порушення щодо незабезпечення ТОВ «Дієса» щоденного друкування та зберігання фіскального звітного чеку у кількості 5 штук:

- в книзі обліку розрахункових операцій (надалі - КОРО) № 2665006946/1 відсутній «Z» - звіт за 22.01.2012р.;

- в КОРО № 2665006946/2 відсутній «Z» - звіт за 27.11.2012р. № 686, за 02.01.2013р. № 724, за 22.03.2013р. № 807;

- в КОРО № 2665014410/2 відсутній «Z» - звіт за 02.12.2012р.

Також, перевіркою встановлено неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій № 2665014410/2 на підставі фіскального «Z» - звіту № 00394 на загальну суму 17 302, 36грн. за 02.12.2012р.

На підставі встановлених під час перевірки обставин, 19.04.2013р. Центральним офісом були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000173930, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог п. 4 ст. 17 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95/-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Далі - Закон № 265/95/-ВР) у сумі 1 700, 00 грн. (340,00 грн. х 5) за незабезпечення щоденного друкування та зберігання фіскального чеку та податкове повідомлення-рішення № 0000183930 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п.2.6 Постанови Правління національного банку України від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» (далі - Положення №637) у сумі 85 511, 80 грн. (17 302, 36 грн. х 5) за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касі готівки.

Відповідно до п.9 ст. 3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування, торгівлі та послуг» із змінами та доповненнями, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до пункту 1.2 Положення №637, визначено, що каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Таким чином, відповідно до п.2.6 зазначеного Положення 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книга відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Згідно з пунктом 4.1 зазначеного Положення для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження в національній валюті відображати у касовій книзі (п. 4.2 Положення).

Враховуючи наведене можна прийти до висновку про те, що оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО (використання РК), є здійснення обліку такої готівки у книзі КОРО (на підставі фіскальних звітних чеків) та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства відповідні, що також роз'яснено листом Національного банку України від 25.05.2007р. №11-110/2058-5398).

Пунктом 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.95р. з внесеними змінами та доповненнями (надалі - Указ Президента), у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовується фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівки в касах підприємства - у п 'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, суд приходить про правомірність податкового повідомлення-рішення № 0000183930 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог п.2.6 Постанови Правління національного банку України від 15.12.2004р. №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» у сумі 85 511, 80 грн.

Також, враховуючи встановлені під час перевірки обставини незабезпечення щоденного друкування та зберігання фіскального звітного чеку, суд вважає правомірним податкове повідомлення-рішення від 19.04.2013р. №0000173930, відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування, торгівлі та послуг» за незабезпечення щоденного друкування та зберігання фіскального звітного чеку застосовується штрафна санкція у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд звертає увагу на те, що позивачем визнаються зазначені обставини, проте, на думку представника Підприємства, позивач не порушував вимог вищенаведеного законодавства, оскільки на РРО позивача виникли технічні неполадки, що підтверджується актом від 03.12.2013р. № 03/3107А, складеним ТОВ "Дієса" та ТОВ "АртСофт", який здійснює сервісне обслуговування РРО.

Разом з тим, вказаний акт не був наданий до перевірки та до суду під час першого судового засідання, а надався лише в друге засідання на вимогу суду, також його не зареєстрованого в КОРО, що в сукупності дає підстави для сумніву про складання згаданого акту безпосередньо під час виявлення неполадок на РРО.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, позивачем не було надано суду достатніх та допустимих доказів, не наведено обґрунтованих доводів, які б могли вказати на неправомірність спірних рішень.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

\

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 19 вересня 2013р.