Рішення № 33915348, 03.10.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в 1 інстанції Чемодурова Н.О.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 30

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Зінов'євої А.В.,

суддів: Азевича В.Б., Ларіної Н.О.,

при секретарі Федоровій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирненської сільської ради Слов'янського району Донецької області, треті особи: Управління пенсійного Фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області, Слов'янський міський центр зайнятості про відшкодування шкоди,

за апеляційною скаргою Мирненської сільської ради Слов'янського району Донецької області на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

29.03.2013 року позивачка звернулася з даним позовом до суду мотивуючи свої вимоги тим, що з вини сільської ради вона недоотримала допомогу по безробіттю, тому просила стягнути на відшкодування майнової шкоди (упущеної вигоди) грошову суму у розмірі 15 648 грн.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Стягнуто з Мирненської сільської ради Слов'янського району Донецької області на користь ОСОБА_1 кошти у сумі 15 648 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

На вказане рішення суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що судом помилково стягнуто з відповідача матеріальні збитки, оскільки з 17.11.2010 року позивачка не знаходилась у трудових відносинах з Мирненською сільською радою, тому період з 17.11.2010 року по 17.05.2011 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2003 р. № 1058 не зараховується до страхового стажу ОСОБА_1 Крім того, суд першої інстанції в своєму рішенні безпідставно посилається на постанову Слов'янського міськрайонного суду від 17.04.2012 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 року, оскільки вони були прийняті на основі акту перевірки управління Пенсійного фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області від 26.12.2011 року № 043/03, який рішенням Пенсійного Фонду України № 8132/09-10 від 06.04.2012 року було скасовано.

Представник сільської ради Берестовий М.С. підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивачка просила її відхилити.

Від Управління пенсійного Фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області, Слов'янського міського центру зайнятості надішли заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції у справі встановлено, що рішенням Мирненської сільської ради Слов'янського району Донецької області від 16.11.2010 року № 1/6-3 повноваження Мирненського сільського голови V скликання ОСОБА_1 (після зміни прізвища - ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 17.04.2012 р.) припинені у зв'язку із закінченням терміну дії сільської ради V скликання, про що у трудовій книжці зроблено відповідний запис ( а. с. 57, 58).

13 травня 2011 року, ОСОБА_1 звернулась до Слов'янського міського центру зайнятості. На підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» з 20.05.2011 року їй було надано статус безробітної та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіттю» призначена допомога по безробіттю на підставі поданих документів, у тому числі трудової книжки з записом про звільнення 16 листопада 2010 року у зв'язку з закінченням строку повноважень відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Враховуючи, що страховий стаж ОСОБА_1 протягом 12 місяців, що передував реєстрації її як безробітної, складав менше 26 тижнів, допомогу по безробіттю призначено без урахування страхового стажу. 01 квітня 2013 року ОСОБА_1 знята з обліку та закрита її персональна картка.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 року, та яка набула законної чинності, зобов'язано Мирненську сільську раду провести перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік (внесків до відповідних фондів за 2010 р.) з усього сплаченого ОСОБА_1 заробітку за період з 17 листопада 2010 року по 17 травня 2011 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач добровільно не виконує вказане рішення, чим завдав позивачці матеріальної шкоди. Як на правову підставу задоволення позовних вимог суд посилався на положення ст. ст. 22, 1173 ЦК України.

Проте погодитися з вказаними висновками суду першої інстанції не можливо, виходячи з наступного.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що різниця між призначеною сумою допомоги по безробіттю, яку вона фактично отримала, та допомогою, яку би вона могла отримати за умови збереження за нею заробітної плати протягом шести місяців після закінчення повноважень голови сільської ради, є збитками та матеріальною шкодою, що завдана органом місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року N 93-IV депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету. У разі, якщо колишній депутат місцевої ради має право на пенсійне забезпечення або йому призначена пенсія за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до закону, за ним не зберігається середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді в раді. Час, коли колишній депутат тимчасово не працював у зв'язку з неможливістю надання йому попередньої або рівноцінної роботи (посади) безпосередньо після закінчення строку його повноважень, зараховується, але не більше шести місяців, до страхового стажу і стажу роботи (служби) за спеціальністю, за якою депутат працював до обрання у місцеву раду, де він виконував свої обов'язки на постійній основі.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням сесії Мирненської сільської ради від 16.11.2010 року №1/6-3 припинені повноваження сільського голови V скликання ОСОБА_1 про що зроблений відповідний запис у трудову книжку позивачки. (а. с. 57 - 58) До обрання на посаду голови ради, вона працювала у раді на посаді - «рахівник-касир».

Оскільки позиваці радою не була надана попередня робота та за нею протягом шести місяців не зберігався середній заробіток за посадою голови сільради, вона звернулася за захистом свого права в порядку адміністративного судочинства. Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12 травня 2011 року зобов'язано сільську ради виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 1 501,60 грн., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 8 446,50 грн. та заробітну плату за шість місяців у розмірі 14 952 грн. В решті позовних відмовлено. Вказана постанова змінена постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року - резолютивна частина рішення суду першої інстанції доповнена частиною п'ятою зобов'язано Мирненську сільську раду внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 наступного змісту: відповідно до ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу роботи за спеціальністю рахівник-касир період з 17.11.20101 року по 17.05.2011 року. В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін (а. с. 59-60)

Тобто трудові права позивачки було поновлено у судовому порядку.

ОСОБА_1 звернулася вперше до Слов'янського міського центру зайнятості 13.05.2011 року, а з 20.05.2011 року їй було надано статус безробітної та призначена допомога по безробіттю у мінімальному розмірі з урахуванням ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III (надалі Закон № 1533-III).

Згідно абзацу 1 частини 1 та частині 2 ст. 22 Закону № 1533-III право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Отримуючи допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі позивачка звернулася з адміністративним позовом до сільської ради та просила зобов'язати раду прийняти рішення про її звільнення та внести до трудової книжки відповідний запис, а також відшкодувати матеріальну шкоду у розмірі 9 943 грн., який був задоволений постановою Слов'янського міськрайонного суду від 28.12.2011 року. Вказана скасована постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2012 року з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позову. Зобов'язано сільську раду прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 та внести до трудової книжки відповідні виправлення у записи в трудовій книжці. У задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, судова колегія виходила із того, що сума недоотриманої допомоги повинна бути відшкодована позивачу органом, який зобов'язаний виплачувати допомогу по безробіттю, в даному випадку - Слов'янський міський центр як територіальний орган страховика - Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття. (а. с. 58)

Окрім того, постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 17.04.2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 року, зобов'язано Мирненську сільську раду провести перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік (внесків до відповідних фондів за 2010 р.) з усього сплаченого ОСОБА_1 заробітку за період з 17 листопада 2010 року по 17 травня 2011 року.

Оскільки відповідач не виконував вказане рішення, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Згідно частині 1 статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року № 1533-III допомога по безробіттю є видом соціального забезпечення.

Пунктами 1.2, 1.3 розділу 1 та пунктом 2.1 розділу 2 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 р. № 307, встановлено, що допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними. Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості, на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи.

Застрахованим особам - найманим працівникам; особам, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами здійснювали підприємницьку або іншу діяльність та іншим особам на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття, які втратили роботу з не залежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня), проходили службу або виконували роботи (надавали послуги) згідно з цивільно-правовими договорами здійснювали підприємницьку або іншу діяльність не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески та/або єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) або середнього грошового забезпечення залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків. Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; надалі - 70 відсотків.

Позивачка, на підставі довідки про її заробіток з травня 2010 року по жовтень 2010 року, розрахувала суму недоотриманої допомоги по безробіттю. (а. с. 5, 8)

Суд першої інстанції прийняв до уваги вказаний розрахунок, посилаючись на те, що він відповідає положенням ст. 23 Закону № 1533-III, проте висновок суду в цій частині ґрунтуються на припущеннях.

Відповідно до частин 1, 2 та 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як встановлено ч. 1 ст. 1172 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Слід зауважити, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Недоотриману позивачкою у даному випадку суму допомоги по безробіттю не можна вважати збитками, виходячи зі змісту ст. 22 та ст. 1172 ЦК України.

З огляду на викладене, позовні вимоги не ґрунтуються на законі, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Як передбачає стаття 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При вирішенні даної справи суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права.

Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду першої інстанції - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314 ч. 2, 316 ЦПК України, апеляційний суд,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Мирненської сільської ради Слов'янського району Донецької області задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Мирненської сільської ради Слов'янського району Донецької області, треті особи: Управління пенсійного Фонду України в м. Слов'янську та Слов'янському районі Донецької області, Слов'янський міський центр зайнятості про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: