Ухвала суду № 33914407, 30.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2013 року м. Київ К/800/2399/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2012

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2012

у справі № 2а/0570/12046/2012

за позовом Державного підприємства «Донецьквантажтранс»

до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецьквантажтранс» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 0011381542/0/15574 від 27.08.2012 про нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 112 815,19 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2012, позов задоволено частково; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0011381542/0/15574 від 27.08.2012 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 54 142,19 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки позивача щодо термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість за звітний податковий період вересень-листопад 2009 року, березень-червень 2010 року, серпень-вересень 2010 року, складено акт № 1648/15-2/34828840 від 27.07.2012, в якому зафіксовані порушення: п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме: порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість за звітний податковий період: вересень-листопад 2009 року, березень-червень 2010 року, серпень-вересень 2010 року.

На підставі результатів вказаної перевірки, 27.08.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0011381542/0/15574 про нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 112 815,19 грн. (20% за затримку понад 30 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 564 075,95 грн.).

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що суми узгоджених податкових зобов'язань позивача, визначених податковими деклараціями з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 19 652 грн. сплачено 30.11.2009 платіжним дорученням № 5584, за листопад 2009 року у розмірі 105 620 грн. сплачено 30.12.2009 платіжним дорученням № 5921, за травень 2010 року у розмірі 174 503 грн. сплачено 30.06.2010 платіжним дорученням № 7752, за серпень 2010 року у розмірі 200 932 грн. сплачено 29.09.2010 платіжним дорученням № 8712 та за вересень 2010 року у розмірі 289 370 грн. сплачено 29.10.2010 платіжним дорученням № 9057.

Щодо сплати позивачем залишку податкового зобов'язання з податку на додану вартість у вересні 2009 року на суму 100 000 грн. встановлено, що спірна сума була предметом розгляду Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2-а-22803/09/0570, за результатами якої вказану суму у складі загальної податкової заборгованості позивача у розмірі 731 113 грн. було стягнуто на користь Державного бюджету України, про що 18.12.2009 постановлено відповідне судове рішення.

Виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2009, було відстрочено до 01.07.2010, а також розстрочено на 36 місяців шляхом сплати заборгованості рівними частинами по 20 308,70 грн. щомісячно, починаючи з 01.07.2010.

Крім того, суми узгодженого податкового зобов'язання за березень та червень 2010 року, вже після спливу граничного строку сплати самостійно визначених податкових зобов'язань, були списані відповідачем з рахунків підприємства самостійно, про що, зокрема, свідчить зворотній бік облікової картки платника податків станом на 31.12.2010.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп. «а» пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітній) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Зазначені положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» кореспондуються з положеннями Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Так, відповідно до п. п. 203.1, 203.2 ст. 203 цього Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

У разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (ст. 126 ПК України).

Оскільки, судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, відсутність у позивача порушень граничних строків сплати за спірний період узгоджених сум податкових зобов'язань в розмірі 270 710,95 грн., тому нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням в розмірі 54 142,19 грн. є неправомірним.

За вказаних обставин, меж перегляду, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.12.2012 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний