Постанова № 33911702, 01.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 року 810/3837/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - Сирка Д.О.,

представника відповідача - Баннікова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Будівельний Транспортний Сервіс» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

22 липня 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Будівельний Транспортний Сервіс» (ПП «Будівельний Транспортний Сервіс», підприємство) із позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Державної податкової служби (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 4 липня 2013 року №0002512301.

Зазначали, що твердження відповідача про безтоварність операції між позивачем і його контрагентом не відповідає дійсності, а податковий орган не наділений повноваженнями визнавати угоди нікчемними. Стверджували наявність у товариства усіх необхідних первинних документів, які супроводжують операції відповідного виду, наголошували, що позивач не повинен нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентом.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, в частині збільшення нарахування сум грошового зобов'язання із податку на додану вартість, просили визнати оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати його.

Протокольною ухвалою суду від 26 вересня 2013 року було замінено первинного відповідача - Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Державної податкової служби на її правонаступника (у зв'язку із реорганізацією) - Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, стверджував, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття рішення про донарахування податкових зобов'язань із податку на додану вартість і стягнення штрафних санкцій. Вказував, що контрагент ПП «Будівельний Транспортний Сервіс» за відповідний період взаємовідносин не декларував податкових зобов'язань із позивачем.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи із такого.

Як вбачається з Акта № 378/22-2/33794706 від 18 червня 2013 року на підприємстві з 5 червня по 11 червня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Будівельний Транспортний Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Гранд Сіті Компані» за період із 01.09.2012 року по 30.09.2012 року (а.с.11-18).

За висновками цього Акта, на переконання посадових осіб ДПІ, позивачем порушено вимоги частини 5 статті 203, частини 1, 2 статті 215, статті 216 Цивільного кодексу України; пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 266667 грн.

На підставі такого Акта, 4 липня 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0002512301 із визначенням грошового зобов'язання за основним платежем 266667 грн. і штрафних санкцій у сумі 66667 грн. із податку на додану вартість.

Зі змісту Акта вбачається, що приводом для перевірки та підставою для твердження про нікчемність угоди є опосередковані дані, зокрема Акт ДПІ у Солом'янському районі міста Києва від 3 грудня 2012 року №1251/22-817/38185365 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГРАНД СІТІ КОМПАНІ» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.04.2012 року по 30.09.2012 року». Зокрема, вказується, що декларації з податку на додану вартість такого контрагента позивача за серпень-жовтень 2012 року визнано «недійсними» або «до відома», згідно АІС «Податки» стан цього платника - 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням», констатується відсутність об'єктів оподаткування у ТОВ «ГРАНД СІТІ КОМПАНІ».

Проте врахування зазначеного у якості єдиного доказу нереальності операції є передчасним та помилковим.

Згідно статутних документів Приватне підприємство «Будівельний Транспортний Сервіс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної державної адміністрації 13 жовтня 2005 року, має свідоцтво платника податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку у ДПІ Києво-Святошинського району. Тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Основними видами діяльності товариства є: знесення; оброблення та видалення безпечних відходів; будівництво житлових і нежитлових будівель; вантажний автомобільний транспорт; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; надання в оренду вантажних автомобілів (а.с.12).

У ході судового розгляду встановлено, що у серпні 2012 року між позивачем та ТОВ «Столичні будтехнології» укладено договір №01/08-ПР/12-Л2 на виконання підрядних робіт, згідно якого підрядник (ПП «Будівельний Транспортний Сервіс») зобов'язується своїми силами та засобами, у відповідності до цього договору та державних будівельних норм і правил, виконати на об'єкті: «Будівництво другої черги житлових будинків між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі м. Києва комплекс земельних робіт, а саме: вирівнювання ґрунту та планування території; роботи зі зворотної засипки та пошарового ущільнення ґрунту; роботи будівельних машин та механізмів підрядника (а.с.163-165).

З метою виконання вказаного вище договору 4 вересня 2012 року між позивачем та ТОВ «ГРАНД СІТІ КОМПАНІ» укладено договір підряду №0409 (а.с.23-25), за яким підрядник (ТОВ «ГРАНД СІТІ КОМПАНІ») зобов'язується своїми силами та засобами у відповідності до цього договору та державних будівельних норм і правил виконати на об'єкті «Будівництво комплексу будівель і споруд оптово-роздрібного ринку сільськогосподарської продукції з об'єктами інфраструктури та торговельно-розважального комплексу на проспекті «Правди» у Подільському районі м. Києва комплекс земельних робіт, а саме: розробку ґрунту; навантаження ґрунту на автотранспорт підрядника та його переміщення на відстань в межах 13 км.; робота будівельних машин та механізмів підрядника на відвалі ґрунту.

На підтвердження виконання умов такого договору із ТОВ «ГРАНД СІТІ КОМПАНІ» підприємством «Будівельний Транспортний Сервіс» надані до суду копії наступних документів:

- податкова накладна №152 від 25 вересня 2012 року на суму 160000 грн. (ПДВ 266666,67 грн. а.с.26-27);

- акт №1 приймання виконаних робіт за вересень 2012 року від 30 вересня 2012 року (а.с.21);

- змінні рапорти будівельного механізму (а.с.53-59);

- товарно-транспортні накладні за вересень 2012 року (а.с.60-115);

- банківські виписки на підтвердження оплати (800000 грн. від 19.09.2012 року, 600000 грн. від 19.09.2012 року, 100000 грн. від 21.09.2012 року, 100000 грн. від 25.09.2013 року, а.с.29-32).

- лист-повідомлення про припинення робіт за договором підряду №0409 від 4 вересня 2012 року (а.с.48).

Оригінали вказаних вище документів було оглянуто у судовому засіданні, встановлено відповідність їм залучених до матеріалів справи копій.

На підтвердження відображення у бухгалтерському обліку операцій із ТОВ «ГРАНД СІТІ КОМПАНІ» позивачем надано картку рахунку 631 за вересень 2012 року.

Крім того, підприємством «Будівельний Транспортний Сервіс» подано копії схем земельних робіт на відповідному об'єкті та копії фотокарток робіт, проведених ТОВ «ГРАНД СІТІ КОМПАНІ» згідно договору підряду №0409 від 4 вересня 2012 року (а.с.122-134,135-144).

Щодо використання виконаних товариством «ГРАНД СІТІ КОМПАНІ» робіт у своїй господарській діяльності, зокрема у взаємовідносинах із ТОВ «Столичні будтехнології», позивачем надано завірені копії Акта №1 приймання виконання будівельних робіт за вересень 2012 року (а.с.170), акти приймання виконаних робіт за липень та серпень 2013 року (а.с.166-169).

Суд підкреслює, що жодних зауважень або претензій щодо оформлення податкових накладних та первинних документів по операціям позивача із ТОВ «ГРАНД СІТІ КОМПАНІ» у податкового органу як на час проведення перевірки, так і на час судового розгляду справи - не було.

За таких обставин вбачається, що твердження Інспекції про нереальність операції ґрунтується на припущеннях, а доводи позивача про дійсність правочину належними доказами не спростовуються.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд констатує, що в силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників такої операції; зв'язок між фактом виконання робіт, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентом.

Крім того, суд наголошує, що факт визнання правочину нікчемним (недійсним) має наслідком застосування негативних наслідків за цивільним законодавством, а не донарахування податкових зобов'язань.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції та навпаки.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість; податковий кредит вважається сформованим правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймається податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Судом з'ясовано, що ПП «Будівельний Транспортний Сервіс» перед підписанням згаданого договору підряду, з метою запобігання укладенню правочину із недобросовісним суб'єктом господарювання, учинило низку дій щодо перевірки правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «ГРАНД СІТІ КОМПАНІ», зокрема отримало копії свідоцтва про реєстрацію його платником податку на додану вартість, довідки з ЄДРПОУ та перевірили відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.119-121).

Під час розгляду справи суду були надані належно оформлені первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та їх виконання між ПП «Будівельний Транспортний Сервіс» та його контрагентом, такі операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку, встановлено їх безпосередній зв'язок із господарською діяльністю позивача; докази ж наявності обставин, які позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту - податковим органом не надані.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що у цьому випадку податковий орган не довів відсутності здійснення господарської операції та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2294 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано.

Тому, судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби №0002512301 від 04 липня 2013 року.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Будівельний Транспортний Сервіс» судовий збір у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 жовтня 2013 р.