Рішення № 33911683, 26.07.2013, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/2648/13-ц

Провадження № 2/395/1337/2013

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2013 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Поліщук К.В. та Айрапетян Л.А.,

за участю представника позивача за первісним позовом Зубченка П.І., Вербського О.М. та його представника - адвоката ОСОБА_3, ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_2, про визнання договору поруки припиненим, -

в с т а н о в и в :

Позивач через свого уповноваженого представника 22.03.2013 року звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи який зазначав, що 18 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» та ОСОБА_2 укладений Кредитний договір №213/П/42/2008-840. Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 року були внесені зміни у статус ВАТ КБ «Надра» , відповідно до яких нове повне найменування Банку «Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра». Згідно кредитного договору позивач надав відповідачу ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 103 392 доларів США 80 центів на придбання нерухомості зі платою 14,59 % річних за його користування. Відповідач ОСОБА_2 зобов'язався щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачувати мінімальний платіж у розмірі 1345 доларів США 00 центів. Для забезпечення виконання умов кредитного договору 18.08.2008 року між ОСОБА_4 та позивачем укладено договір поруки, згідно якого відповідачі несуть солідарну відповідальність за невиконання умов договору. 07.03.2013 року позивачем було направлено вимогу відповідачу ОСОБА_2 з пропозицією виконати взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та відповідачу ОСОБА_4 виконати взяті на себе зобов'язання як поручителя. Проте відповідачі не виконали пропозицію позивача. У зв'язку з цим утворилась заборгованість. Яка станом на 25.02.2013 року становить 1 824 540 грн. 85 коп. Досудове врегулювання спору не дало бажаних результатів. У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суму заборгованості та судові витрати покласти на відповідачів.

23.05.2013 року відповідачем за первісним позовом ОСОБА_4 подано зустрічну позовну заяву, в якій просить розірвати договір поруки від 18.08.2008 року, укладений між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 та зобов'язати ПАТ КБ «Надра» внести зміни до кредитного договору.

Представник позивача в судовому засіданні первісний позов підтримав, обставини вказані у первісному позові підтвердив, зустрічну позовну заяву не визнав, просив відмовити в її задоволенні, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 добровільно підписав умови договору, однак не виконав їх на належному рівні, тому банк скористався своїм правом на дострокове повернення кредитних коштів. Крім того, представник банку вважав, що відповідальність за невиконані кредитні зобов'язання ОСОБА_2 в солідарному порядку повинно нести подружжя ОСОБА_2, у відповідності до вимог ст.ст. 60, 65 СК України, оскільки кошти брались на придбання нерухомості в інтересах подружжя. Крім того, представник банку зазначив, що сума пені нараховувалась за весь період прострочення платежів по тілу кредиту та по відсотках, не враховуючи річний строк позовної давності. З цих підстав просив задовольнити вимоги банку в повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_4

Представник відповідача за первісним позовом - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні первісні позовні вимоги визнав частково, зустрічну позовну заяву не визнав, просив відмовити в її задоволенні. Останній не погоджується щодо нарахованої позивачем суми пені та штрафних санкцій, посилаючись на наявність порушення прав відповідача та несправедливість умов договору зважаючи загальні положення норм цивільного права. Крім того, в разі вирішення вимог банку по суті судом, представник просив застосувати строк позовної давності до вимог позивача щодо стягнення суми штрафних санкцій за договором. Також просив врахувати, що банк не наддав розрахунку реструктуризованої пені та не зазначив за який період стягується дана пеня.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 первісні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивач прострочив звернення з вимогою про стягнення з поручителя заборгованості. Крім того, зазначив, що повідомлення щодо не виконання зобов'язання відповідачем за кредитним договором ОСОБА_2 його довірителька не отримувала та не підписувала додаткову угоду №1, яку укладено без її на те згоди не надавала. У зв'язку з чим зустрічну позовну заяву підтримав та просив задовольнити.

Позиції ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зводились до пояснень, наданих їхніми представниками.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а зустрічна позовна заява також підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 18 серпня 2008 року між ВАТ «КБ «Надра», і громадянином ОСОБА_2 укладено кредитний договір №213/П/42/2008-840 (а.с.11-15), на підставі якого ОСОБА_2 надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 103 392 доларів США 80 центів на придбання нерухомості за сплатою строком по 12 серпня 2028 року 14,59 % річних за його користування.

Надання ОСОБА_2 кредитних коштів підтверджується заявою на видачу готівки №3372 від 18.08.2008 р. на суму 99 800,00 доларів США та відповідними меморіальними ордерами (а.с.10).

Відповідно до статуту ПАТ «Комерційний Банк «Надра», є правонаступником ВА «Комерційний Банк «Надра» (а.с.35-36), а тому указане товариство є належним позивачем.

Для забезпечення виконання умов кредитного договору 18.08.2008 року між ОСОБА_4 та позивачем укладено договір поруки, згідно якого відповідачі несуть солідарну відповідальність за невиконання умов договору.

Припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. Разом з тим, при невизнанні кредитором права поручителя на припинення зобов'язань за договором таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК (про визнання договору поруки припиненим, про визнання поруки припиненим).

Відповідно до договору поруки від 18 серпня 2008 року поручитель зобов'язується виконати взяті на себе зобов?язання по цьому договору не пізніше трьох банківських дні з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобов'язань і необхідності їх виконання поручителем.

Згідно ст. 559 ЦК України поручительство припиняють такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього. Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов порядку зміни процентної ставки у бік збільшення, розширення змісту основного зобов'язання про дострокове повернення кредиту та плати за користування ним, що є підставою для визнання договору поруки припиненим (роз'яснення Вищого спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.1 інформаційного листа №10-1393/0/4-12 від 27 вересня 2012 року).

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Так, у відповідності до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 останній раз здійснював оплату по кредитному договору 13.09.2011 року. Відповідно до додаткової угоди №1 до кредитного договору від 18.08.2008 року, встановлена щомісячна сума мінімального платежу відповідно до графіку, тобто наступна дата внесення коштів в рахунок погашення кредиту 12.10.2011 року. Таким чином, позивач за первісним позовом повинен був направити вимогу поручителю щодо не виконання зобов'язань ОСОБА_2, оскільки в подальшому оплати не здійснювалися останнім.

З дня повідомлення поручителя про неналежне виконання договору розпочинається строк виконання нового обов'язку та шестимісячний строк для пред'явлення вимоги поручителю.

Проте, як вбачається із зустрічної позовної заяви і заперечень відповідача ОСОБА_4 та метеріалів справи, поручитель не був повідомлений про невиконання боржником ОСОБА_2 своїх зобов'язань після припинення ним оплати по кредитному договору на протязі 6 місяців. Після припинення виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань поручителю направлено лист банком лише 26.11.2012 року (а.с. 70). Проте, вже до цього ОСОБА_4 зверталась до банку з вимогами про заміну поручительства та припинення дії договору поруки, зважаючи на неможливість виконання зобов'язань та припинення шлюбних відносин між нею та ОСОБА_2 (а.с. 68, 69, 71, 72).

При цьому, як встановлено судом, і сам ОСОБА_2 повідомляв банк про неможливість виконання зобов'язань за договором з урахуванням укладеної додаткової угоди, однак банк жодних дій щодо припинення договору чи його розірвання не вжив, чим істотно збільшив наявну у ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором.

В той же час, при укладенні 25.11.2010 року додаткової угоди №1 до договору від 18.08.2008 року про реструктуризацію заборгованості, ОСОБА_4 присутня не була, наявність її анкети не свідчить, що остання уклала додаткову угоду до договору поруки, або погодилась з умовами додаткової угоди, укладеної з ОСОБА_2

При цьому суд враховує, що незважаючи на незмінність відсоткової ставки банку по кредиту, термінів сплати кредиту, додаткова угода №1 містила істотні умови, які впливали на зібльшення відповідальності основного боржника, що в свою чергу призводило до погіршення прав поручителя ОСОБА_4 Такі обставини є підставою для припинення договору поруки, укладеного між банком та ОСОБА_4

Так, згідно ст. 4 додаткової угоди №1 містить, на думку суду, значно гірші умови для відповідальності боржника, оскільки визначає значний перелік порушень, за які нараховувались штрафи в розмірі 5% від суми залишку по кредиту. За кожен факт прострочення платежу також вводилась сума штрафу в розмірі 10% від суми несплаченого щомісячного платежу за кожен випадок. В той же час, розділ 5 кредитного договору містив незначний перелік порушень, за які застосовувались штрафні санкції, незважаючи на розмір штрафних санкцій.

Таким чином, за матеріалами позову суду не надано доказів того, що ОСОБА_4 була повідомлена про умови додаткової угоди №1, погодилась з ними при виконанні зобов?язань поруки, а також доказів тому, що в даному випадку у банку з ОСОБА_4 не було необхідності укладати додаткової угоди з урахуванням змін до договору кредиту, а її повідомлення про зміну умов договору є лише заповнена анкета. Тобто, указані обставини, позивачем в порядку ст. 60 ЦПК України, доведені не були.

З цього приводу, у суду відсутні підстави для визначення солідарної відповідальності сторін з урахуванням договору поруки, зважаючи на те, що такий договір підлягає визнанню припиненим.

Так, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір поруки від 18.08.2008 року суперечить поняттю договору, зокрема ст. 626 Цивільного кодексу України, як домовленості двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, що встановлює права та обов'язки, у тому числі для боржника (солідарна відповідальність), який не є стороною договору.

Крім того, суд враховує, що банк самостійно шляхом несвоєчасного звернення до суду збільшив обсяг зобов'язань, хоча про неможливість виконання умов договору, позивач повідомлявся завчасно (за 1,5 року до звернення).

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог, заявлених до ПАТ «КБ «Надра», і необхідність припинення дії договору поруки від 18.08.2008 року з наведених вище підстав.

В іншій частині вимог ОСОБА_4 слід відмовити зважаючи на відсутність правових підстав для їх задоволення та необґрунтованість вимог.

При розгляді первісних вимог позивача, слід зазначити, що між сторонами виникли правовідносини щодо виконання договірних зобов'язань, а саме виконання умов договору кредиту.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до договору та вимог законодавства (ст. 526 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язується сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором, або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

В даному випадку умови були визначені укладеним в письмовій формі договором, який знаходиться в матеріалах справи. В ньому обумовлена сума позики, строк її повернення, проценти за користування договору та штрафні санкції, які наступають за невиконання умов договору.

Відповідач у встановлений договором строк, проценти за користуванням кредитом не сплачує, борг не погашає. Станом на 25.02.2013 року загальна сума боргу, згідно розрахунку банку, складає 228 267 доларів США 34 центи (7 410 , 03 та 4 108,71 нарахована пеня (а.с.8-9).

У зв'язку з порушенням умов договору кредиту банк 07.03.2013 року направив позичальнику і поручителю досудову-вимогу про дострокове повернення кредиту, сплату відсотків, комісії та штрафних санкцій, але останні не виконали вказані вимоги. Сума боргу становить 228 267 доларів США 34 центів, що по курсу НБУ станом на 25.02.2013 року становить 1 827 981 грн. 85 коп.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються в договорі.

В судовому засіданні встановлено, що згідно п.1.3.1 Кредитного договору позичальник повинен сплачувати 14,59% річних за використання вказаних коштів. Відповідач ОСОБА_2 користувався вказаними грошима з моменту передачі 18.08.2008 р. до вказаної позивачем дати 25.02.2013 року, у зв'язку з чим сума відсотків за користування кредитом становить 49 253 доларів США 57 центів, що по курсу НБУ станом на 25.02.2013 року становить 393 683 грн. 76 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем.

В той же час, судом підлягає застосуванню положення п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України щодо позовної давності вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), оскільки таке клопотання заявлено ОСОБА_2

З цього приводу, з боку представника ОСОБА_3 надійшла відповідна заява про його застосування, підтримана в судовому засіданні та викладена в запереченнях на первісний позов.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Так, позивач пропустив строк позовної давності, який встановлений в один рік для заявлення вимог щодо стягнення неустойки (штрафу та пені) за порушення строків повернення кредиту (в даному випадку суми реструкторизованої пені та штрафів за порушення строків повернення кредиту (п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України). При цьому стягненню з відповідача підлягає сума пені в межах річної позовної давності, вирахуваної починаючи з 25.02.2012 року, що визнається відповідачем ОСОБА_2 (7410 доларів США 03 центи, а.с. 9).

Комісія за консультаційні послуги в розмірі 768 доларів США 64 центів підлягає стягненню з відповідача, оскільки не являється штрафною санкцією, і встановлювалась в самому договорі, а саме в додатковій угоді до нього (п. 1.1.2 договору та службова записка банку, а.с. 136).

Крім того, суд вважає, що банком пропущено строк звернення до суду з вимогою про стягнення суми реструктуризованої пені, що була визначена додатковою угодою, оскільки остання також є штрафною санкцією, і на неї розповсюджуються умови ст. 267 ЦК України.

Судом також враховано, що кредитодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір та вимагати дострокового погашення заборгованості по ньому у разі прострочення заборгованості більш, ніж за один платіжний період. Оскільки відповідач ОСОБА_2 на звернення позивача про сплату заборгованості не відреагував, а банк не звернувся з вимогою про розірвання договору, суд розцінює дану ситуацію, як можливість збільшення розміру неустойки, з урахуванням того, що останній платіж ним здійснено 13.09.2011 року, а банк звернувся до суду 22.03.2013 року.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором, за вирахуванням вимог за якими сплив річний строк позовної давності. З цього приводу, стягненню з відповідача підлягає сума в розмірі 102 485 доларів США 66 центів основного боргу, відсотки за користування кредитом в розмірі 49 253 доларів США 03 центів , пеня за прострочення сплати кредиту в розмірі 7 410 доларів США 03 центів та комісія за консультаційні послуги в розмірі 768 доларів США 64 центів.

При вирішенні основних вимог позивача щодо стягнення суми тіла кредиту та відсотків за користування ним, суд враховує вимоги діючого законодавства та роз'яснення ВССУ та правові позиції Верховного Суду України, а тому сума боргу підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 в іноземній валюті з визначенням розміру заборгованості в гривневому еквіваленті на день ухвалення рішення.

При цьому суд вважає, що у банку є достатні підстави для дострокового повернення суми кредиту, оскільки це передбачено умовами договору та чинним ЦК України, а тому відсутні підстави для стягнення коштів в частині невиконаних зобов'язань на момент звернення до суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог публічного акціонерного товариства КБ «Надра» слід відмовити у зв'язку з пропуском строку позовної давності та задоволенням зустрічного позову ОСОБА_4, що виключає її солідарну відповідальність.

Судові витрати в розмірі 3441 грн. 00 коп. судового збору за розгляд первісного позову підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь банку, а витрати за розгляд зустрічного позову у виді 114 грн. 70 коп. - слід стягнути з банку на користь ОСОБА_4, яка оплатив їх при зверненні до суду.

На підставі ст. ст. 11, 16, 258, 267, 526, 546, 553, 554, 559, 610, 611, 625, 626, 1048, 1049, 1050 Цивільного Кодексу України, та ст.ст. 4, 10, 60, 88, 213- 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Зустрічний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Припинити дію договору поруки від 18.08.2008 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра») та ОСОБА_4 на виконання зобов'язань ОСОБА_2 по кредитному договору №213/П/42/2008-840 від 18.08.2008 року.

У задоволенні інших вимог ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456, МФО 321024, к/р №32002180102 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), - 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. сплаченого нею судового збору.

Позов публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в АДРЕСА_2, та проживає в АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456, МФО 321024, к/р №32002180102 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області), - 102485 доларів США 66 центів заборгованості за кредитним договором від 18.08.2008 року, 49253 долари США 57 центів заборгованості по сплаті відсотків, 768 доларів США 64 центи комісії за консультаційні послуги, 7410 доларів США 03 цента нарахованої пені, а всього 159917 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сімнадцять) доларів США 90 центів, що в гривневому еквівалентів становить 1278223 (один мільйон двісті сімдесят вісім тисяч двісті двадцять три) грн. 77 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в АДРЕСА_2, та проживає в АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (м. Київ, вул. Артема, 15, код ЄДРПОУ 20025456, МФО 321024, к/р №32002180102 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області), - 3441 (три тисячі чотириста сорок одну) грн. сплаченого ПАТ «Комерційний банк «Надра» судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду виготовлено 30.07.2013 року.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області С.М.Вознюк