Рішення № 33910693, 26.09.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2013 р.Справа № 922/3086/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Агрофірма "Піднята цілина", с. Стариця; 3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Старицька сільська рада Вовчанського району Харківської області, с. Стариця до Вовчанського районного управління юстиції Харківської області в особі Реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області, м. Вовчанськ про визнання права власності та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності за участю представників:

позивача - Євков О.М. за довіреністю № б/н від 29.10.2012 р.

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Піднята цілина" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Вовчанського районного управління юстиції Харківської області в особі Реєстраційної служби Вовчанського районного управління юстиції Харківської області (відповідач) згідно якого просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Піднята цілина" право власності на нерухоме майно:

- склад запчастин, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Садова, 147-Г;

- водонапірну башту Рожновського бригади № 2, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Масловка;

та зобов'язати Реєстраційну службу Вовчанського районного управління юстиції здійснити державну реєстрацію права власності на вищезазначене майно після набрання рішенням законної сили.

Представник позивача до початку судового засідання призначеного на 26.09.2013 р., через канцелярію господарського суду 26.09.2013 р. за вх. № Д 655/13, надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Відповідач та 3-я особа про судове засідання були повідомлені належним чином, їх представники в призначене судове засідання не з'явилися.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 05.09.2013 р. за вх. № 32475, надав відзив на позовну заяву, який судом долучений до матеріалів справи. Згідно відзиву відповідач вказував, що проти задоволення позову він не заперечує. Також, у відзиві відповідач виклав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, яке підлягає задоволенню.

3-я особа на стороні позивача, через канцелярію господарського суду 16.09.2013 р. за вх. № 33668 та 25.09.2013 р. за вх. № 35345, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, які підлягають задоволенню. Згідно них 3-я особа на стороні позивача вказувала, що склад запчастин по вул.Садова, 147-г в с.Стариця знаходиться на господарчому дворі колишнього КСП імені Мічуріна, який знаходиться в межах населеного пункту. ТОВ "АФ "Піднята цілина" на даний час виготовляє детальне планування території господарчого двору з метою отримати дозвіл від сільської ради на виготовлення технічної документації на вказану земельну ділянку для оформлення права користування нею. Водонапірна башта Рожновського бригади № 2 за адресою: село Стариця, вул. Масловка, 350-с Вовчанського району Харківської області знаходиться на господарчому дворі, який виведено за межі села Стариця, а тому інформації стосовно статусу вказаної земельної ділянки та її власника в сільській раді немає. При цьому 3-я особа на стороні позивача вказувала, що майно, яке предметом позову по справі, на балансі сільської ради не знаходилося та не знаходиться на теперішній час, а сільська рада не має заперечень проти реєстрації права власності на зазначене майно.

Господарським судом була витребувана від Головного управління Держземагентства у Харківській області інформація щодо власників земельних ділянок за адресами: Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Садова, 147-Г (склад запчастин) та Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Масловка (водонапірна башта), та документи, які підтверджують, що земельна ділянка за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Садова, 147-Г (склад запчастин) та земельна ділянка за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Масловка (водонапірна башта) розташовані в межах с. Стариця.

На виконання вимог суду Головне управління Держземагентства у Харківській області, через канцелярію господарського суду 19.09.2013 р. за вх. № 34365, надало інформацію згідно якої вказувала, що Головне управління Держземагентстра у Харківській області не є розпорядником інформації, витребуваної ухвалою суду від 05.09.2013 р. В той же час за інформацією, яка надана Відділом Держземагентства у Вовчанському районі Харківської області, земельна ділянка за адресою Вовчанський район, с. Стариця, вул. Масловка, на якій розташована водонапірна башта, згідно індексної кадастрової карти Старицької сільської ради знаходиться за межами населеного пункту на території колишнього господарського двору реформованого КСП ім. Мічуріна, про що свідчить Державний акт на право колективної власності на землю від 12.11.1996 р. серія ХР №08-00-000441, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №99. Також, згідно індексної кадастрової карти Старицької сільської ради Вовчанського району земельна ділянка за адресою: Вовчанський район вул. Садова 147- Г (склад запчастин) знаходиться в межах, с. Стариця та розташована на території реформованого КСП ім. Мічуріна, відповідно до вищезазначеного Державного акту на право колективної власності на землю. Згідно проекту організації території земельних часток (паїв) на території реформованого КСП ім.Мічуріна розпайовувалися землі сільськогосподарського призначення, вид угідь -рілля, пасовища, сіножаті. Інформація щодо розпаювання запитуваних земельних ділянок (майнові сертифікати), у Відділі - відсутня.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

27 березня 2009 року відбулися загальні збори пайовиків колишнього КСП ім. Мічуріна, де вирішувалось питання затвердження Протоколів засідання майнової комісії від 20 березня 2009 року про розподіл об'єктів нерухомості між правонаступниками на підставі чого позивачеві було передано на відповідальне зберігання нерухоме майно за актом прийому-передачі майна від 27.03.2009 р., а саме:

- склад запчастин, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Садова, 147-Г;

- водонапірну башту Рожновського бригади № 2, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Масловка.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідно до Протоколу загальних зборів пайовиків колишнього КСП ім. Мічуріна від 27 березня 2009 року комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки була ліквідована. Та на підставі чого єдиним правонаступником комісії з організації вирішення майнових питань є ТОВ "АФ "Піднята цілина".

Так, в процесі розподілу майна колишнього КСП ім. Мічуріна Головою майнової комісії по реформуванню колишнього КСП ім. Мічуріна Сироватським А.М. до ТОВ «Агрофірма «Піднята Цілина» було передано (на відповідальне зберігання) за актами прийому-передачі майно, виділене на майнові паї, які не були пред'явлені у встановленому законом порядку.

Тобто, вказане майно, яке знаходиться в користуванні позивача, належало на праві спільної часткової власності громадянам - співвласникам майна колишнього КСП ім. Мічуріна на підставі майнових сертифікатів - свідоцтв на право власності на частку пай майна колишнього КСП ім. Мічуріна.

03.12.2012 року позивач уклав договори купівлі-продажу часток в спільній частковій власності - частки в пайовому фонді КСП ім. Мічуріна. Таким чином, з 03.12.2012 року позивач згідно п. 1.4 вказаних договорів є власником часток в спільній частковій власності - частки в пайовому фонді КСП ім. Мічуріна. У зв'язку з цим та на підставі ст. 364 Цивільного кодексу України позивач відповідно до Протоколу засідання комісії з виділення майна в натурі № 1/3 від 01.03.2013 року (копія є в матеріалах справи) зробив виділ спірного майна в натурі.

Таким чином, позивач вказував, що на сьогоднішній день інших осіб, крім позивача, які б претендували на спірне майно не існує.

Разом з цим господарський суд зазначає, що Головним управлінням Держземагентства у Харківській області було зазначено, що за інформацією, яка надана Відділом Держземагентства у Вовчанському районі Харківської області, земельна ділянка за адресою Вовчанський район, с. Стариця, вул. Масловка, на якій розташована водонапірна башта, згідно індексної кадастрової карти Старицької сільської ради знаходиться за межами населеного пункту на території колишнього господарського двору реформованого КСП ім. Мічуріна, про що свідчить Державний акт на право колективної власності на землю від 12.11.1996 р. серія ХР №08-00-000441, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №99. Також, згідно індексної кадастрової карти Старицької сільської ради Вовчанського району земельна ділянка за адресою: Вовчанський район вул. Садова 147- Г (склад запчастин) знаходиться в межах, с. Стариця та розташована на території реформованого КСП ім. Мічуріна, відповідно до вищезазначеного Державного акту на право колективної власності на землю.

Отже, нерухомі об'єкти на які позивач просить суд визнати право власності знаходяться на земельній ділянки в межах с. Стариця та поза межами даного населеного пункту, та на яку є Державний акт на право колективної власності на землю від 12.11.1996 р. серія ХР №08-00-000441, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №99, який не визнаний судом недійсним або реєстрація якого не скасована.

Крім того, суд зазначає, що договори купівлі-продажу часток в спільній частковій власності - частки в пайовому фонді КСП ім. Мічуріна від 03.12.2012 р., на які посилається позивач в підтвердження його частки в спільній часткові власності - частки в пайовому фонді КСП ім. Мічуріна, нотаріально не були посвідчені, а позивач відповідно до діючого не мав права самостійно виділяти у натурі частку із майна, що є у спільній частковій власності.

Також, позивачем до суду не були надані технічні паспорти КП "Вовчанське бюро технічної інвентаризації" на склад запчастин, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Садова, 147-Г, та на водонапірну башту Рожновського бригади № 2, Харківська область, Вовчанський район, с. Стариця, вул. Маслова, станом на 2013 р. в підтвердження наявності зазначеного у позові нерухомого майна станом на момент пред'явлення відповідного позову до суду.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено те, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно ч. 4 ст. 364 Цивільного кодексу України договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що матеріалами справи не підтверджується право власності позивача на спірне майно, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 16, 328, 364, 657 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 01.10.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.