Рішення № 33910458, 02.10.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2013 р. Справа № 914/3232/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ ТРАНС", с. Сокільники, Львівська область

про стягнення 29 988,28 грн.

За участю представників сторін:

від позивача не з'явився;

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ ТРАНС" про стягнення 30 859,30 грн., з яких 27 906,75 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу та 2 952,55 грн. пені. З врахуванням поданого позивачем перерахунку пені до стягнення заявлено 29 988,28 грн. з яких 27 906,75 грн. заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу та 2 081,53 грн. пені.

Ухвалою суду від 23.08.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.09.2013р.

Ухвалою суду від 11.09.2013р. розгляд справи відкладено на 02.10.2013р., з підстав наведених в даній ухвалі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, ухвалою суду від 11.09.2013р. його явка не визнавалась обов"язковою, оскільки у попередньому судовому засіданні було оглянуто матеріали справи, заслухано позовні вимоги.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 23.08.2013р та 11.09.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання ним вимог ухвал суду не повідомив. Про порушення провадження у справі був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №81130 0045154 0 від 23.08.2013р. - вручено 20.09.2013р. (вх. №39713/13 від 27.09.2013р.) та №81110 0020580 5 від 23.08.2013р. - вручено 20.09.2013р. (вх. №3919713/13 від 24.09.2013р.). Про відкладення розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень №81130 0045153 1 від 13.09.2013р. - вручено 20.09.2013р. (вх. №39707/13 від 27.09.2013р.) та №81110 0020586 4 від 13.09.2013р. - вручено 20.09.2013р. (вх. №39196/13 від 24.09.2013р.).

Станом на день розгляду справи (02.10.2013р.) відзив, докази витребувані ухвалами суду, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив:

25.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМОРА-С" (виконавець) правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ ТРАНС" (експедитор) було укладено договір №25-10-ТР про надання послуг з перевезення вантажів (надалі - договір) за умовами якого виконавець відповідно до даного договору зобов'язувався надавати послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України та за її межами, а також інші послуги пов'язані з перевезенням вантажу, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити надані послуги на умовах даного договору. Вартість послуг, вид та найменування вантажу, найменування вантажовідправника та вантажоотримувача, та інші суттєві умови зазначаються в замовленні на перевезення, яке є невід'ємною частиною даного договору.

За умовами п.2.2.5. договору експедитор зобов'язувався своєчасно прийняти надані послуги та оплатити вартість наданих послуг.

Згідно п.3.3. договору підставою для проведення розрахунків по даному договору є акт наданих послуг та копії товарно-транспортних накладних з підписом вантажовідправника та вантажоотримувача, а також копії інших документів, що підтверджують виконання перевезення та надання інших послуг. Експедитор зобов'язаний підписати акт та оплатити надані послуги протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту його пред'явлення виконавцем, якщо інше не вказано в заявці, або у такий самий термін письмово повідомити виконавця про свої заперечення.

Позивач на виконання умов договору та на підставі транспортного замовлення відповідача від 30.10.2012р. № 30/10/2012.ЮГ надав послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом (автомобіль державний номер АА 2641 МН/АА 5589 ХО) за маршрутом (Німеччина (40229)), Дюссельдорф (Sharp Electronics GmbH), розвантаження - здійснено 14.11.2012р. в м.Токмак Запоріжської області (ТзОВ "Токмак Соларенерджі") на загальну суму 27 906,75 грн. про що сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг №Т760/11-2012 від 14.11.2012р. та додаток №1 до акту №Т760/11-2012 від 14.11.2012р. Зауважень або заперечень щодо наданих послуг зі сторони відповідача не було.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за надані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом не здійснив, відтак у відповідача існує борг на суму 27 906,75 грн.

Позивач керуючись умовами п.4.3. договору, у зв'язку із несвоєчасною оплатою за надані послуги, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним уточненого розрахунку становить 2 081,53 грн.

Отже, загальна сума заборгованості, згідно уточненого позивачем розрахунку позовних вимог, становить 29 988,28 грн., з яких 27 906,75 грн. заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу та 2 081,53 грн. пеня.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627, 628, 629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За умовами ст.909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні регулюються Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність", згідно ст.1 якого транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Договір про надання послуг з перевезення вантажів від 25.10.2012р. за № 25-10-ТР був укладений між ТзОВ "КОМОРА-С" та ТзОВ "Лев-Транс".

Рішенням Загальних зборів учасників товариства №197 від 25.01.2013р. затверджена нова редакція Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС", державну реєстрацію змін до установчих документів проведено Святошинською районною в м.Києві державною адміністрацією 01.02.2013р. (реєстраційний запис 10721050024000289). Відповідно до нової редакції Статуту Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" (код ЄДРПОУ 31280577) є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМОРА-С" (код ЄДРПОУ 31280577). Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" є новим найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМОРА-С".

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується наявною в матеріалах міжнародною товарно-транспортною накладною CMR б/н з відміткою вантажоодержувача (ТзОВ «Токмак Соларенерджі») про отримання вантажу, актом приймання-передачі наданих послуг №Т760/11-2012 від 14.11.2012р., та додатком №1 до акту №Т760/11-2012 від 14.11.2012р. - на загальну суму 27 906,75 грн., які підписані та скріплені печаткою відповідача. Зауважень та заперечень щодо наданих послуг зі сторони відповідача не було.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п.2.2.5. договору експедитор зобов'язувався своєчасно прийняти надані послуги та оплатити вартість наданих послуг.

Сторони в п.3.3. договору визначили, що підставою для проведення розрахунків по даному договору є акт наданих послуг та копії товарно-транспортних накладних з підписом вантажовідправника та вантажоотримувача, а також копії інших документів, що підтверджують виконання перевезення та надання інших послуг. Експедитор зобов'язаний підписати акт та оплатити надані послуги протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту його пред'явлення виконавцем, якщо інше не вказано в заявці, або у такий самий термін письмово повідомити виконавця про свої заперечення.

Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за надані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом не здійснив.

Сторони в п.6.3. договору визначили, що спори, що виникають у зв'язку з виконанням умов договору, можуть бути подані на розгляд господарського суду тільки за умови їх попереднього досудового (претензійного) врегулювання сторонами відповідно до діючого законодавства України.

Відтак, на виконання п.6.3. договору позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №525/Юр від 08.04.2013р. з вимогою протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання даної претензії оплатити вартість наданих послуг на загальну суму 27 906,75 грн. за надані послуги. Проте, відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 27 906,75 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до п.4.3. договору за несвоєчасну оплату послуг експедитор на письмову вимогу виконавця сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, що нараховується на суму боргу за кожен день прострочення платежу.

На виконання вимог ухвали суду від 23.08.2013р. супровідним листом (вх.№37154/13 від 11.09.2013р.) позивач долучив до матеріалів справи уточнений розрахунок пені, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 2 081,53 грн. пені за період з 20.11.2012р. по 20.05.2013р. та основний борг в сумі 27 906,75 грн., всього 29 988,28 грн. Відтак, суд розцінює його як заяву про зменшення позовних вимог, оскільки позивач просить стягнути меншу суму, ніж та, що була заявлена первісно.

Як вбачається з уточненого розрахунку позовних вимог позивач нарахував відповідачу пеню за період з 20.11.2012р. по 20.05.2013р. в сумі 2 081,53 грн.

Перевіривши уточнений розрахунок пені, суд встановив, що при її нарахуванні позивач неправильно визначив період прострочки та не врахував кількість днів у 2012році (366, а не 365).

З огляду на умови оплати за перевезення, визначені пунктом 3.3. договору (оплата протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту пред'явлення перевізником акту виконаних робіт), першим днем прострочки є 22.11.2012р., оскільки акт виконаних робіт підписаний сторонами 14.11.2012р. + 5 банківських днів.

Відтак, судом здійснено розрахунок пені за період з 22.11.2012р. по 20.05.2013р., з врахуванням кількості днів у 2012році (366), згідно якого до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 2 063,07 грн.

Оцінивши наявні докази та обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, шляхом стягнення з відповідача 27 906,75 грн. основного боргу та 2 063,07 грн. пені.

У задоволенні позову в частині 18,46 грн. пені слід відмовити, оскільки позивач безпідставно нарахував цю суму.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.7 вищевказаного Закону у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки сума сплаченого позивачем судового збору становить 1720,50 грн. (мінімальний розмір встановлений Законом України «Про судовий збір»), то наслідки передбачені п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону не застосовуються, сума судового збору в частині зменшених позовних вимог позивачу не повертається.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №5047 від 05.08.2013р. на суму 1 720,50 грн., який відповідно до вимог ст.49 ГПК України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 549, 610-612, 625, 627-629, 908, 909 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов, з врахуванням зменшення суми позову, задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕВ ТРАНС" (юридична адреса: 81130, Львівська область, Пустомитівський район, с.Сокільники, вул.Кривоноса, 3; поштова адреса: 81110, Львівська область, Пустомитівський район, с.Зимна вода, вул..Тичини, 2 офіс 12, код ЄДРПОУ 35472228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" (03115, м.Київ, Святошинський район, вул.Краснова, 27; код ЄДРПОУ 31280577) 27 906,75 грн. основного боргу, 2 063,07 грн. пені та 1 719,44 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 18,46 грн. пені відмовити.

4. Наказ видати згідно вимог ст.116 ГПК України, після набрання рішенням суду законної сили.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 04.10.2013р.

Суддя Сухович Ю.О.